Постанова № 34640025, 21.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р. Справа№ 910/4986/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Гарнага П.А.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: представник за довіреністю Стасюк В.М.;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Чернігівської обласної державної адміністрації

на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року

у справі №910/4986/13 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»

до: 1) Чернігівської обласної державної адміністрації

2) Головного управління Держземагентства в Чернігівській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Славутицька міська рада Київської області

про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 7,4 га, наданої позивачу на підставі рішення Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області №57 від 15.08.1996 року, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року у справі №910/4986/13 позов задоволено частково. Припинено право ДСП «Чорнобильська АЕС» на постійне користування земельною ділянкою 7,4 га, яка надана для розширення і будівництва очисних споруд згідно рішення Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області №57 від 15.08.1996 року. Припинено провадження у справі в частині зобов'язання ГУ Держземагентства в Чернігівській області внести відповідні зміни до бази даних земельного кадастру про припинення права ДСП «Чорнобильська АЕС» на постійне користування земельною ділянкою 7,4 га.

Не погодившись із вказаним рішенням, Чернігівська ОДА подала до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року у справі №910/4986/13 в частині припинення права ДСП «Чорнобильська АЕС» на постійне користування земельною ділянкою прощею 7,4 га, стягнення з Чернігівської ОДА на користь позивача судового збору у сумі 1 147,00 грн. та прийняте нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2012 року у справі №910/4986/13 прийнято апеляційну скаргу Чернігівської ОДА до провадження та призначено її до розгляду на 11.09.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

27.08.2013 року до Київського апеляційного господарського суду надійшло від позивача заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року у справі №910/4986/13 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2013 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення; представник відповідача-2 у судовому засіданні 21.10.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання 21.10.2013 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1 та третьої особи, оскільки останні повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до державного акту на право постійного користування землею, виданого на підставі рішення Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області №57 від 15.08.1996 року, управлінню капітального будівництва виробничого об'єднання Чорнобильська атомна електростанція (правонаступником якого є ДСП «Чорнобильська АЕС», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2001 року №399) надано у користування земельну ділянку площею 7,4 га для розширення і будівництва очисних споруд.

20.05.2005 року Славутицькою міською радою Київської області прийнято рішення №678-46-IV «Про передачу об'єктів ДСП «Чорнобильська АЕС» у комунальну власність територіальної громади міста Славутича», відповідно до якого надано згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Славутича об'єктів згідно додатків, доручено виконкому здійснити прийняття об'єктів у комунальну власність територіальної громади міста Славутича згідно з додатками у встановленому законодавством порядку.

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 30.11.2005 року (а.с. 18-23) до територіальної громади міста Славутича Київської області передано об'єкти (згідно наведеного у акті переліку), які знаходяться на балансі ДСП «Чорнобильська АЕС».

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право постійного користування земельною ділянкою ДСП «Чорнобильська АЕС» припинилося з моменту переходу розташованого на ній нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади міста Славутич Київської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до Чернігівської ОДА із заявами про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою прощею 7,4 га, оскільки ДСП «Чорнобильська АЕС» передано дану земельну ділянку у комунальну власність третьої особи, у зв'язку з чим відбувся перехід прав користування земельною ділянкою.

Проте, жодних дій по припиненню такого права Чернігівська ОДА не вчинила, при цьому визнала, що вирішення даного питання належить до її компетенції, що підтверджується листом №06-05/190/781 від 03.03.2012 року (а.с. 26).

Пунктом 5 ст. 122 Земельного кодексу передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч.ч. 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до довідки відділу Держкомзему у Ріпкинському районі Чернігівської області від 18.01.2013 року №01-15/87, земельна ділянка площею 7,4 га (Державний акт на право постійного користування землею (бланк ІІ-ЧН №000885) від 05.09.1996 року №186) розташована за межами населених пунктів Неданчицької сільської ради.

Отже, оскільки земельна ділянка знаходиться у межах міст обласного значення та за межами населеного пункту, то відповідно розпорядження щодо неї здійснює відповідний орган виконавчої влади, у даних правовідносинах Чернігівська обласна державна адміністрація.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу підставою припинення користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу). Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч. 4 ст. 142 Земельного кодексу).

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав щодо припинення права ДСП «Чорнобильська АЕС» на постійне користування земельною ділянкою 7,4 га, яка надана для розширення і будівництва очисних споруд згідно рішення Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області №57 від 15.08.1996 року.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 внести відповідні зміни до бази даних земельного кадастру про припинення права ДСП «Чорнобильська АЕС» на постійне користування земельною ділянкою площею 7,4 га, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Пунктом 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивачем у адміністративній справі також є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. За положеннями п. 5 ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень можуть бути позивачами у справі у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 названого кодексу дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно з п. 2 ст. 7 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, зокрема, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 Господарського кодексу України.

Отже, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність між позивачем та відповідачем-2 договірних/господарських відносин, оскільки відповідач-2 виступає суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства у сфері земельних відносин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 внести відповідні зміни до бази даних земельного кадастру про припинення права ДСП «Чорнобильська АЕС» на постійне користування земельною ділянкою площею 7,4 га, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року у справі №910/4986/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської обласної державної адміністрації на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року у справі №910/4986/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року у справі №910/4986/13 залишити без змін.

3. Справу №910/4986/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.