Постанова № 34639996, 05.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 914/2386/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Данко Л.С.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, б/н від 13.08.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2013р.

у справі № 914/2386/13

за позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м. Львів.

до відповідача: Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, м. Львів.

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів.

про стягнення 55 056,66 грн. додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин

За участю представників:

від позивача: Гуковський П.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Заремба Ю.І. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи: Гнатковська М.І. - представник (довіреність в матеріалах справи).

Колегією суддів у складі: судді - доповідача Хабіб М.І., суддів Гриців В.М. та Якімець Г.Г. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.09.13р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.13р. у зв'язку з перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці, у склад колегії суддів для розгляду справи замість судді Гриців В.М. введено суддю Данко Л.С.

ВСТАНОВИВ:

ЛМКП « Львіводоканал» звернулося з позовом про стягнення з Львівського державного університету безпеки життєдіяльності додаткової плати в сумі 55 056,66грн. за понадлімітний скид забруднюючих речовин у стічних водах, з яких: 45 564,13 грн. - на користь ЛМКП «Львівводоканал", 9 492,53 грн. - в доход міського бюджету міста Львова на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.08.2013р. у справі № 914/2386/13 (суддя Рим Т.Я.) позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.ст.11, 627,629,901 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002р.( далі - державні Правила), Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затвердженими рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002р. №292 ( далі - місцеві Правила). При вирішенні спору місцевий суд виходив з того, що згідно з актом №4532 про відбір контрольної вибіркової проби позивач в присутності представника відповідача здійснив відбір проб стічних вод з контрольного колодязя відповідача КК-1. Згідно з результатом вимірювань №155 від 04.05.2012р., проведеним Хіміко-бактеріологічною лабораторією позивача, встановлено перевищення допустимих концентрацій нітритів та фосфатів у стічних водах відповідача, встановлених Тимчасовим лімітом №1442. Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забрудненьі позивачем правомірно нарахована додаткова плата в сумі 55 056,66 грн., тому визнав вимоги позивача про її стягнення обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаржник зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору №102492 на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі та місцевих Правил. На думку скаржника, положення місцевих Правил в частині встановлення формули плати за скид наднормативно забруднених стічних вод та п.7.2 « Порядок відбору проб», п. 8.2 «Встановлення нормативу плати за скид наднормативних забруднень», п.8.4 « Визначення величини плати за стікання стічних вод» суперечать вимогам Керівного нормативного документу 211.1.0.009.94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних», Національному стандарту України ІSО 5667-10-2005 «Настанови щодо відібрання проб стічних вод», наказу Держбуду України 19.02.2002р. № 37.

Ухвалюючи рішення «Про затвердження правил приймання стічних вод у систему міської каналізації м. Львова» №292 від 18.09.2002р. виконавчий комітет Львівської міської ради вийшов за межі своїх повноважень і діяв всупереч нормам чинного законодавства, оскільки затвердив місцеві Правила , якими встановлено іншу формулу розрахунку плати за скид наднормативно забруднених стічних вод, відмінну від державних Правил.

Крім того, скаржник вважає, що місцевий судом присуджено до стягнення з відповідача 9 492,53 грн.додаткової плати в доход міського бюджету м. Львова (фонд охорони навколишнього природного середовища м. Львова) в порушення норм ГПК, оскільки позовних заяв, заяв, клопотань і інших документів від фонду охорони навколишнього природного середовища м. Львова до суду не надходило, а позивач не наділений повноваженнями заявляти позови в інтересах фонду.

Також стверджує, що станом на 05.08.2013р. рішення виконкому «Про затвердження правил приймання стічних вод у систему міської каналізації м. Львова» №292 від 18.09.2002р. не є чинним, оскільки постановою Галицького районного суду у справі № 1304/7647/12 визнано протиправними дії Львівського міськвиконкому щодо затвердження місцевих Правил в частині встановлення формули плати за скид наднормативно забруднених стічних вод, визнано протиправним і скасовано п.7.2 "Порядок відбору проб", п.8.2 "Встановлення нормативу плати за скид наднормативних забруднень", п.8.4 "Визначення величин плати за стікання стічних вод" Ця справа знаходиться в Львівському апеляційному адміністративному суд, тому застосування місцевим судом цих норм місцевих Правил є неправомірним.

Позивач у відзиві (вх.05-04/5986/13 від 07.10.2013р.) на апеляційну скаргу та в письмових поясненнях ( вх. № вх.05-04/6485/13 від 30.10.2013р.) спростовує доводи скаржника та зазначає, зокрема, що КНД 211.1.0.009.94 та ДСТУ ІSО 5667-10-2005, на які посилається скаржник, є настановами , які створені з метою контролю якості води у відкритих водоймах та стічних вод, що скидаються у відкриті водойми , вони не внормовують порядку скиду стічних вод підприємствами у систему міської каналізації та контроль за цими скидами. Крім того, КНД 211.1.0.009.94 та ДСТУ ІSО 5667-10-2005, не пройшли державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Звертає увагу суду, що фонд охорони навколишнього природного середовища м. Львова не є юридичною особою , це лише казначейський рахунок, на який відповідно до п. 4.2 Інструкції підприємства, які перевищили допустимі концентрації забруднюючих речовин у своїх стічних водах, повинні перераховувати 20% від загальної суми додаткової плати, нарахованої за такі порушення. Місцеві Правила зобов'язують ЛМКП «Львівводоканал» пред'являти претензії та позови на всю суму додаткової плати, в т.ч. на суми, які надходять в міський бюджет на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища.

Вважає твердження скаржника про невідповідність місцевих Правил державним Правилам та нормам чинного законодавства безпідставними, оскільки місцеві Правила оскаржувались в судовому порядку Львівською державною залізницею, однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2006р. у справі № 1/84- 22/26 (55), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 24.05.2007р., встановлено, що місцеві Правила відповідають чинному законодавству, в т.ч. і щодо розрахунку додаткової плати

Водночас, зазначає, що місцеві Правила є чинними, оскільки постанова Галицького районного суду у справі № 1304/7647/12 не набрала законної сили.

01.11.2013 р. відповідачем подано клопотання апеляційному суду про зупинення провадження у справі до вирішення у Львівському апеляційному адміністративному суді справи № 876/237/13 за апеляційною скаргою виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду у справі № 1304/7647/12 від 12.12.2012р. за позовом ПАТ "Ензим" до виконавчого комітету Львівської міської ради, якою визнано протиправними дії виконавчого комітету Львівської міської ради щодо затвердження місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Львова в частині встановлення формули плати за скид наднормативно забруднених стічних вод, визнано протиправним і скасовано п.7.2 "Порядок відбору проб", п.8.2 "Встановлення нормативу плати за скид наднормативних забруднень", п.8.4 "Визначення величин плати за стікання стічних вод" Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №292 від 18.09.2002 року.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що вирішення Львівським апеляційним адміністративним судом справи № 876/237/13 суттєво впливає на прийняття рішення у даній справі, оскільки буде встановлено чи відповідають місцеві Правила, на підставі яких проводився розрахунок розміру додаткової плати, нормам чинного законодавства.

В судове засідання 05.11.13р. з'явилися представники сторін та третьої особи, свої доводи підтримали. Представник скаржника просив рішення місцевого суду скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити Крім того, підтримав своє клопотання про зупинення провадження у справі..

Представники позивача і третьої особи просили рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, проти клопотання скаржника про зупинення провадження у справі заперечили з тих підстав, що на момент відбору проб, на момент вирішення місцевим судом спору про стягнення додаткової плати та на даний момент місцеві Правила є чинними, оскільки постанова Галицького районного суду у справі № 1304/7647/12 не набрала законної сили. Отже, результати перегляду цієї постанови адміністративним апеляційним судом не можуть вплинути на результати перегляду рішення господарського суду апеляційним господарським судом, тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Апеляційний суд погоджується з доводами позивача та третьої особи та відхиляє клопотання скаржника про зупинення провадження у справі.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи апеляційний суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.02.2007 р. ЛМКП "Львівводоканал" (далі - Водоканал) та Львівським державним університетом життєдіяльності ( далі - Університет) укладено договір №102492 на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі (далі - Договір),відповідно до умов якого водоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та приймання стічних вод, а університет користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про питну воду і питне водопостачання", Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання та водовідведення, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст та селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова.

Згідно із пунктом 2.1.1 Договору Водоканал зобов'язується згідно з технічними умовами на приєднання Абонента до міської мережі водопроводу та каналізації, виданими Водоканалом, забезпечити в розмірі лімітів, зокрема, приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в об'ємі: 1876 куб.м./міс, дощових (талих) стічних вод 1760 куб.м./міс.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору Абонент зобов'язаний отримати у Водоканалі технічні умови (в разі їх відсутності) на приєднання Абонента до мереж водопроводу та каналізації, погодити Паспорт водного господарства (в разі його відсутності) протягом одного місяця з моменту укладення Договору і у встановленому порядку отримати Дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект Ліміту на скид забруднюючих речовин.

Згідно з п.2.2.7 Договору Університет зобов'язується не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках Абонента.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Водоканалом відповідно до Правил приймання ( місцевих Правил).

Договір укладено на один рік. Цей договір вважається переукладеним на новий термін на тих самих умовах, якщо за 1 місяць до закінчення терміну жодна із сторін не заявить про закінчення його дії ( п. п. 5.1,5.2)

Згідно з додатком №1 до Договору послуги надаються відповідачу на об'єкти за адресою: вулиця Клепарівська, 31, 35.

01.05.2009 р. сторонами укладено договір №161 про приймання наднормативно забруднених стічних вод ( а.с. 73-74), за умовами якого водоканал доводить абоненту Тимчасовий ліміт на скид забруднювальних речовин, приймає наднормативно забруднені стічні води з об'єкту абонента по вул. Клепаріській,35 , а абонент здійснює скид наднормативно забруднених стічних вод у каналізацію і сплачує додаткову плату за приймання цих вод на умовах, які визначені договором згідно з Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м. Львова.

Відповідно до пункту 3.2 договору №161 від 01.05.2009р. абонент зобов'язується не перевищувати тимчасового ліміту на скид.

22.03.2010р. позивачем затверджений відповідачу Тимчасовий ліміт №1442 на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації, яким встановлено допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах відповідача, зокрема, нітрити 3.3 г/куб.м, фосфати - 10 г/куб.м.

Згідно з актом № 4532 про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів від 24.04.2012р., представниками позивача в присутності представника відповідача - інженера КЕВ Сугутов С.М., здійснено відбір проб стічних вод для проведення головного і контрольного аналізів з контрольного колодязя відповідача КК-1 по вул.Клепарівська,35.

В акті вказано час відбору, температура стічних вод, ідентифікаційна табличка КК, а також , що запломбовані проби ( пломба ЛВК-12) для проведення контрольного аналізу передані Абоненту.

Акт підписаний представниками позивача та відповідача без жодних зауважень.

Хіміко-бактеріологічною лабораторією ЛМКП "Львівводоканал"( свідоцтво про атестацію №34, видане 16.06.2009р., чинне до 16.06.2014р. ) проведено аналіз проби №1, яка була передана на дослідження, за наслідком якого складено результати вимірювань №155 (показники якості стічних вод), оформлені 04.05. 2012р., згідно з якими встановлено перевищення допустимих лімітом №1442 концентрацій нітритів та фосфатів у стічних водах відповідача, а саме: вміст нітритів - 5,6 г/куб.м., фосфатів - 26,0 г/куб.м

Позивачем проведено розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод з порушенням вимог Правил приймання щодо їх складу і властивостей , яка становить 55 056,66 грн.

22.05.2012 р. позивач надіслав відповідачу претензію №4414 про сплату додаткової плати в сумі 55 056,66 грн., з якої 80% - 45 564,13грн. на рахунок Водоканалу та 20% - 9492,53 грн. до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений у складі міського бюджету, до якої додав, зокрема, результат вимірювань №155, розрахунок додаткової плати, рахунки П1 і П2 № 4414.

Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від12.12.2012р. у справі № 1304/7647/12 визнано протиправними дії Львівського міськвиконкому щодо затвердження рішенням №292 від 18.09.2002р.Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова в частині встановлення формули плати за скид наднормативно забруднених стічних вод, також визнано протиправним і скасовано п.7.2 "Порядок відбору проб", п.8.2 "Встановлення нормативу плати за скид наднормативних забруднень", п.8.4 "Визначення величин плати за стікання стічних вод" цих Правил. Розгляд апеляційної скарги на цю постанову Львівським апеляційним адміністративним судом не завершений.

Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Статтею 44 ВК визначені обов'язки водокористувачів, які зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із статтею 70 Водного кодексу України.

Згідно із статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України розроблено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 р. , зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.04. 2002 р. за N 403/6691 ( державні Правила). Ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Згідно з п.1.5 державних Правил Водоканали підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту , у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради ( п.1.6 державних Правил).

Відповідно до п.2.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів , затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за N 402/6690, нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Н п) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 3.2 Інструкції встановлено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Н п), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (V пз) та коефіцієнтом кратності (К к), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002р. №292 затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, які встановлюють вимоги до приймання від підприємства стічних вод міської каналізації, регламентують права та обов'язки підприємств і водоканалу, порядок визначення плати за послуги водовідведення, порядок контролю за виконанням цих правил, відповідальність та міри впливу за їх порушення.

Матеріалами справи підтверджено, що Водоканалом та Університетом укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі від 01.02.2007р. №102492 та договір про приймання наднормативно забруднених стічних вод від 01.05.2009 р. №161, за умовами яких ( п.2.2.7 Договору №102492 та п. 3.2 договору №161 від 01.05.2009р.) університет ( відповідач) зобов'язаний не перевищувати ДК забруднюючих речовин у стічних водах, встановлені лімітом. Тимчасовим лімітом №1442 відповідачу встановлено ДК забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються в систему міської каналізації, зокрема, ДК нітритів - 3.3 г/куб.м, ДК фосфатів - 10 г/куб.м.

У відповідності до п.7.2 місцевих Правил позивачем в присутності представника відповідача відібрані проби стічних вод з КК-1 відповідача, про що складено акт № 4532, який підписаний двома сторонами без жодних зауважень. За результатами головного аналізу встановлено перевищення ДК нітритів ( 5.6 г/куб.м )та фосфатів ( 26.0 г/куб.м.) у стічних водах, встановлені Тимчасовим лімітом, що підтверджено результатом вимірювань №155.

Пунктом 7.2.17 місцевих Правил передбачено проведення підприємством контрольного аналізу.

Відповідно до п. 7.2.19 місцевих Правил підприємство має право контрольний аналіз не проводити (пункт 7.2.22 Правил приймання стічних вод), наперед погоджуючись з результатом головного аналізу.

Контрольного аналізу проб відповідач не проводив, хоча проби для його проведення були надані відповідачу, що свідчить про те, що відповідач наперед погодився з результатом головного аналізу.

Відповідачем не спростовано результати головного аналізу, яким встановлено перевищення ДК нітритів та фосфатів у стічних водах відповідача.

Згідно з пунктами 3.1.4 та 3.1.5 місцевих Правил Водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають Підприємства, а також за режимом і обсягом скиду; виставляти Підприємствам до оплати рахунки за послуги водовідведення. У випадку виявлення з боку Підприємств порушень Правил (перевищення встановлених показників об'єму та якості стічних вод, скид без Дозволу, невиконання вимог Акту тощо), Водоканалом нараховується додаткова плата із застосуванням коефіцієнта кратності (розділи 8, 9 Правил).

У відповідності до розділу 8 місцевих Правил та Інструкції позивач визначив розрахунковий коефіцієнт кратності ( Кр) - 6.3 за формулою: Кр =. K х 5 + Ki + (Кп + е -Кп), де: е = 2.718 - основа натурального логарифма; K х 5 = 0 - при наявності Дозволу на скид ;Ki = 0 - при наявності ідентифікаційної таблички; Кп - коефіцієнт перевищення фактичного забруднення стічних вод над допустимим ;Кп + е-Кп - значення згідно з додатком 10.15 та нарахував додаткову плату в сумі 55 056,66грн., після чого звернувся до відповідача з претензією про сплату додаткової плати, до якої додав її розрахунок та 2 рахунки на оплату (20%- до місцевого бюджету на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища, 80% - Водоканалу).

Відповідач не сплатив додаткової плати. .

Відповідно до п.4.2 Інструкції плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 відсотків перераховуються до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів, 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу. Такі ж положення містять пункти 8.4.3 та 8.4.9 місцевих Правил, якими передбачено, що у випадку порушення Правил стосовно вимог до складу і властивостей стічних вод Підприємств, що скидаються в міську каналізацію, Підприємства-порушники на підставі рахунків Водоканалу сплачують додаткову плату: 80% - Водоканалу за водовідведення (обчислену за підвищеним коефіцієнтом кратності), 20 % - на рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища , що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів, Отже, доводи скаржника про неправомірність стягнення місцевим судом 20 % додаткової плати ( 9 492,53 грн.) в доход міського бюджету м. Львова на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища м. Львова, є необґрунтовані.

Апеляційний суд також відхиляє доводи скаржника про те, що положення місцевих Правил в частині встановлення формули плати за скид наднормативно забруднених стічних вод та п.7.2 « Порядок відбору проб», п. 8.2 «Встановлення нормативу плати за скид наднормативних забруднень», п.8.4 « Визначення величини плати за стікання стічних вод» суперечать вимогам КНД 211.1.0.009.94 , ДСТУ ІSО 5667-10-2005 та Інструкції з огляду на наступне.

Як вірно зазначено позивачем, КНД 211.1.0.009.94 та ДСТУ ІSО 5667-10-2005, на які посилається скаржник, регулюють здійснення контролю за якістю води у відкритих водоймах та стічних вод, що скидаються у відкриті водойми , вони не внормовують порядку скиду стічних вод підприємствами у систему міської каналізації та контролю за цими скидами.

Місцеві Правила оспорювалися в суді Львівською залізницею з підстав їх невідповідності державним Правилам та Інструкції, зокрема, в частині визначення розміру та порядку плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями (розділ 8 місцевих Правил). Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2006р. у справі № 1/84-22/26 (55), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 24.05.2007р., встановлено їх відповідність цим нормативним актам та відмовлено в задоволені позову.

В силу ст.35 ГПК ці факти не потребують повторного доведення.

Отже, доводи скаржника про невідповідність чинному законодавству місцевих Правил в частині формули нарахування додаткової плати, не можуть братися зо уваги.

Доводи скаржника про неправомірне застосування місцевим судом норм місцевих Правил у звязку з тим, що станом на 05.08.2013р. рішення виконкому №292 від 18.09.2002р., яким затверджені місцеві Правила, втратило чинність, апеляційний суд вважає необгрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставина справи, оскільки постанова Галицького районного суду у справі №1304/7647/12 від 12.12.2012р. не набрала законної сили, вона оскаржена в апеляційному порядку, апеляційне провадження відкрите 04.01.2013р., однак справа ще не розглянута апеляційним адміністративним судом.

Таким чином, як вірно зазначено місцевим судом, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано доводів позивача про скид відповідачем стічних вод в міську каналізацію з перевищенням ДК забруднюючих речовин, за який нормами чинного законодавства передбачено сплату додаткової плати

Слід також зазначити, що скаржником були подані апеляційному суду заперечення на ухвалу місцевого суду від 24.07.2013р. про відмову у задоволення його клопотання про витребування доказів ( а.с. 116) та заперечення на ухвалу місцевого суду від 05.08.2013р. про відмову у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі.(а.с. 113), в яких він просив скасувати названі ухвали.

В судовому засіданні апеляційного суду представник скаржника ( ухвала від 17.09.2013р., а.с.126,127) пояснив, що заперечення на ухвали подані ним як доповнення до апеляційної скарги, вони містять додаткові доводи щодо порушення місцевим судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення..

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи скаржника з огляду на наступне.

Апеляційним судом встановлено, що згідно з ухвалою місцевого суду від 24.07.2013р. частково задоволено клопотання відповідача про витребування доказів у позивача, розгляд страви було відкладено на 05.08.2013р. В своєму запереченні відповідач вважає неправомірним відхилення місцевим судом клопотання про витребування у позивача переліку підприємств, які здійснюють скид , доказів оприлюднення цього переліку та відомості про методику вимірювання показів води.

Апеляційний суд вважає, що клопотання скаржника ( а.с. 36) не відповідає вимогам ст.. 38 ГПК, зокрема, скаржником не вказані обставини, які можуть підтвердити ті докази, про витребування яких було заявлено клопотання.

Відтак, відхилення місцевим судом такого клопотання апеляційний суд вважає правомірним.

Крім того, в силу ст. 106 ГПК ухвали про відкладення розгляду справи не підлягають оскарженню

05.08.2013р. місцевим судом прийняте рішення у даній справі, ухвали від 05.08.2013р. не існує.

Разом з тим, 31.07.2013р. відповідачем було подано місцевому суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Львівським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги на постанову Галицького районного суду у справі №1304/7647/12 від 12.12.2012р.. Однак, апеляційний суд вважає, що це клопотання обґрунтовано відхилене місцевим судом , про що вказано в оскаржуваному рішенні.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що при вирішенні спору місцевий суд повно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що скаржником не доведено наявності підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2013р. у справі № 914/2386/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 08.11.2013р.

Головуючий-суддя Хабіб М.І.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Якімець Г.Г.