Рішення № 34639869, 30.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р. Справа № 911/3281/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна

компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області

"Броваритепловодоенергія", м. Бровари

про стягнення 5 938 388 грн. 93 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники:

позивач - Бернацька О.В.- дов. №14-113 від 14.05.2013 р.

відповідач - Коваленко О.М.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5 938 388,93 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу природного газу № 248-ТЕ від 01.08.2012 р., з яких боргу - 4 851 779,56 грн., 35 417,02 грн. інфляційних втрат, 73 068,94 грн. трьох відсотків річних, 365 344,70 грн. пені та 7% штрафу у розмірі 612 778,71 грн.

Справа неодноразово відкладалась та оголошувалась перерва для надання можливості відповідачу здійснити контр розрахунок суми штрафних санкцій.

Відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві на позов, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив:

1 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Продавець, Позивач) та Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Броваритепловоденергія» - (далі - Відповідач, Покупець) було укладено договір № 248-ТЕ купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кордоном згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року газ обсягом до 20 536,54 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів.

Відповідно до пункту 3.1. сторони погодили, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі, після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність пов'язану з правом власності на газ.

Пунктами 5.1., 5.2. договору передбачено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без врахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20 % - 218,20, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання п.2.1 Договору за період з вересня по грудень 2012 року Продавець передав, а Покупець прийняв природний газ на загальну суму 18 542 299,10грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, що додаються:

Акт приймання-передачі природного газу від 26.11.2012 р., за яким поставлено 899,465 куб. м., на суму 1 177 579,57грн.;

Акт приймання-передачі природного газу від 27.11.2012 р., за яким поставлено

615,813 куб. м. на суму 3 424 622,38грн.;

Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2012 р., за яким поставлено

268,498 куб. м. на суму 5 588 317,59грн.;

Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2012 р., за яким поставлено 6 379,300 куб. м. на суму 8 351 779,56грн.;

Проте, відповідач оплатив поставлений газ частково, в зв'язку з чим станом на день розгляду справи заборгованість за договором становить 4 851 779,56 грн., що також підтверджується протоколом узгодження можливих розрахунків з погашення заборгованості за природний газ за рахунок різниці в тарифах на теплову енергію від 25.10.2013 року.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки газу за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого газу та має перед позивачем заборгованість.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 4 851 779,56 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого газу за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 35 417,02 грн. інфляційної складової боргу, 73 068,94 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 7.2 у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 365 344,70грн. пені та 612 778,71 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання, стану виконання відповідачем цього зобов'язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 100 000 грн. 00 коп., щодо стягнення штрафу то позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі заявленому позивачем.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловоденергія» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3а, код 13711949) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720) - 4 851 779 (чотири мільйони вісімсот п'ятдесят одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять) грн. 56 коп. боргу, 35 417 (тридцять п'ять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 73 068 (сімдесят три тисячі шістдесят вісім) грн. 94 коп. трьох відсотків річних, 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. пені та 7% штрафу у розмірі 612 778 (шістсот дванадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 71 коп., 65 743 (шістдесят п'ять тисяч сімсот сорок три) грн. 75 коп. судового збору.

В частині стягнення пені в сумі 265 344 грн. 70 коп. відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.