Ухвала суду № 34637001, 06.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6524/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер нових технологій» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер нових технологій» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС) (відповідач- 1) та Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просить визнати протиправними (незаконними) дії ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби та ДПС України щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 15.01.2013 р. та зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби та ДПС України визнати податкову накладну № 1 від 15.01.2013 р. зареєстрованою у відповідності до ст. 201 ПК України та внести зазначену податкову накладну до Єдиного реєстру податкових накладних.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачі звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю. В обґрунтування апеляційних скарг апелянти вказують, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у відкритті провадження за апеляційної скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України та призначено справу до судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Державної податкової служби України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.02.2012 р. позивач на підставі рахунка № РВВ-35945083 від 31.01.2012 р. придбав у ТОВ «Український сертифікаційний центр» сертифікати ключів електронного цифрового підпису директора та печатки підприємства терміном на два роки, та обмінявся ними з відповідачем 1.

Шляхом обміну сертифікатами ключів електронних підписів (ключами) позивача та відповідача 1 було укладено Договір визнання електронних документів від 14.02.2012 р. № 140220121.

Згідно п. 3 розділу 6 зазначеного Договору, він діє до закінчення строку чинності сертифікатів ключів, тобто до 14.02.2014 р., та станом на час виникнення спірних відносин був чинним.

20.11.2012 р. позивач уклав з представництвом «ВАТ «Азеркорпу» Договір поставки № 12/11.

На виконання умов зазначеного Договору поставки представництво «ВАТ «Азеркорпу» 15.01.2013 р. сплатило позивачеві 100% передплати вартості товару, що становить 150 098,62 гривень, в т.ч. ПДВ 25 016,44 гривень.

В свою чергу позивач 12.02.2013 р. поставив товар представництву «ВАТ «Азеркорпу», що підтверджується підписаними Актом приймання-передачі та видатковою накладною № 1 від 12.02.2013 р.

Отже, умови зазначеного Договору сторонами були виконані повністю, та сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України, податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, з 01.01.2012р. підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній.

У відповідності до Листа ДПС України від 29.12.2011 р. № 10768/7/15-3117, незалежно від того чи продавець є безпосереднім імпортером товару при здійсненні операцій з імпортованими товарами при виписці податкової накладної, потрібно зазначати код УКТЗЕД та реєструвати податкову накладну.

Згідно абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України, продавець зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Таким чином, виходячи з того, що позивач постачав представництву «ВАТ «Азеркорпу» товари імпортного походження, то позивач був зобов'язаний зареєструвати податкову накладну № 1 від 15.01.2013 р. в ЄРПН.

Згідно вимог ст. 201 ПК України, позивач склав податкову накладну № 1 від 15.01.2013 р., проте внаслідок відповідних дій відповідача 1 (Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС) та відповідача 2 (Державної податкової служби України), а саме не прийняття такої податкової накладної, не зміг зареєструвати вказану податкову накладну, тобто не зміг виконати зобов'язання, визначені абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Так, 29.01.2013 р. у відповідь на реєстрацію податкової накладної № 1 від 15.01.2013 р. позивач отримав Квитанцію № 1, в якій зазначено: «документ не прийнято; місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Хоча, в податковій накладній № 1 від 15.01.2013 р. позивачем було вказано адресу місцезнаходження ТОВ «Майстер нових технологій» згідно до установчих документів, а саме: 02068, м. Київ, вул. О.Пчілки, буд. 5, офіс 267, що також підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 29.01.2013 р., який наявний в матеріалах справи.

Зважаючи на таке, позивач оскаржив дії відповідача 1 та відповідача 2 щодо неприйняття податкової накладної № 1 від 15.01.2013 р. в судовому порядку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність дій податкового органу суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 04.02.2013 р. позивач, керуючись Конституцією України, ст. 1, 7,15,19, 24 Закону України «Про звернення громадян», абз. 2 п. 1 ст. 3, ст. 5, ст. 20 Закону України «Про інформацію», п.п. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України, звернувся до відповідача 1 з листом № 15/02/13, в якому просив надати інформацію щодо причин, на підставі яких відповідач 1 відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної № 1 від 15.01.2013 р.

Проте, станом на 29.04.2013 р. відповідач 1 не надав позивачу жодної відповіді стосовно податкової накладної № 1 від 15.01.2013 р.

Також, 26.03.2013 р. позивач звернувся до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації із запитом та отримав витяг з ЄДРПОУ станом на 29.01.2013 р., згідно якого місцезнаходженням ТОВ «Майстер нових технологій» є: 02068, м. Київ, вул. О.Пчілки, буд. 5, офіс 267, що повністю відповідає адресі, зазначеній позивачем у податковій накладній № 1 від 15.01.2013 р.

Крім того, згідно наданих позивачем до матеріалів справи установчих документів ТОВ «Майстер нових технологій», а саме: свідоцтва про державну реєстрацію та статуту товариства, місцезнаходженням (юридичною адресою) позивача також є: 02068, м. Київ, вул. О.Пчілки, буд. 5, офіс 267.

Таким чином, наявними у справі доказами повністю спростовується висновок відповідача 1 та відповідача 2 щодо невідповідності місцезнаходження ТОВ «Майстер нових технологій», зазначеного позивачем у податковій накладній № 1 від 15.01.2013 р., місцезнаходженню ТОВ «Майстер нових технологій», що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», оскільки в обох випадках така юридична адреса позивача є ідентичною, а отже жодних норм законодавства позивачем в даному випадку порушено не було.

Також, в матеріалах справи наявне подання Прокуратури Дарницького району м. Києва від 02.11.2012 р. № 35-540-12 про усунення порушень вимог податкового законодавства, законодавства про регулювання підприємницької діяльності, яким зобов'язано відповідача 1 Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва ДПС вжити необхідних та дієвих заходів щодо недопущення порушень законодавства відносно направлення безпідставних запитів на встановлення місцезнаходження позивача ТОВ «Майстер нових технологій», та скерування таких запитів до ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, внаслідок чого в подальшому робляться безпідставні висновки та вчиняються протиправні дії.

Крім того, з приводу зазначеного спору, колегія суддів зазначає, що згідно вимог п. 184.5 ст. 184 ПК України, права на виписку податкових накладних особа позбавляється тільки з моменту анулювання реєстрації особи, як платника податку.

Отже, враховуючи те, що реєстрація податкових накладних у випадках, визначених п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України, є обов'язковою та нерозривно поєднана із їх випискою, то права на реєстрацію податкових накладним особа може бути позбавлена тільки з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними доказами спростовано відповідачем 1 та відповідачем 2, на момент укладання та виконання Договору поставки із представництвом «ВАТ «Азеркорпу» від 15.01.2013 р., а також станом на 29.04.2013 р., позивач був платником ПДВ та мав чинне свідоцтво платника ПДВ № 200050726, що також є чинним станом на час розгляду даної справи по суті.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач 2, як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірності вчинених ними дій щодо не прийняття та відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної позивача № 1 від 15.01.2013 р.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Борисюк Л.П.