Постанова № 34636478, 01.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2013 року № 826/11860/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Метона» до відповідачаДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві)провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0000202240

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Метона» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0000202240.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11860/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 17.09.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) від 11.06.2013 р. № 0000202240;

- стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Метона» по взаємовідносинах з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за період січень-березень 2012 року та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за період квітень-травень 2012 року, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальному розмірі 83 366, 00 грн., в т.ч.: за січень 2012 року на 8 244,00 грн., за лютий 2012 року на 15 122,00 грн., за березень 2012 року на 10 000,00 грн., за квітень 2012 року на 25 000,00 грн., та за травень 2012 року на 25 000,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем, в свою чергу, були подані письмові заперечення проти позову, в яких податковий орган просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагентів позивача ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», а саме те, що такі контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначені товариства не набули цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит.

Однак, в судове засідання 17.09.2013 р. відповідач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття відповідача в судове засідання 17.09.2013 р., що був повідомлений належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 826/11860/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в порядку письмового провадження, відповідача було належним чином повідомлено листом від 17.09.2013 р., який був отриманий представником відповідача за довіреністю особисто наручно 18.09.2013 р., про що останній розписався на зворотньому боці такого листа, який наявний в матеріалах справи.

Так, станом на 01.11.2013 р. інших документів по справі № 826/11860/13-а від сторін до канцелярії суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Метона» по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за період січень-березень 2012 року та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за період квітень-травень 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 31.05.2013 року № 1647/2240/37245433, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальному розмірі 83 366, 00 грн., в т.ч.: за січень 2012 року на 8 244,00 грн., за лютий 2012 року на 15 122,00 грн., за березень 2012 року на 10 000,00 грн., за квітень 2012 року на 25 000,00 грн., та за травень 2012 року на 25 000,00 грн.

Так, в Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді (січні-травні 2012 р.) позивач мав взаємовідносини з контрагентами:

- ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (період січень-березень 2012 року), щодо надання останніми на користь позивача послуг з нарізки та поставки (перевезення) металу;

- ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (період квітень-травень 2012 року), щодо надання останніми на користь позивача послуг з нарізки та упаковки металу.

За наслідками висновків вищевказаного Акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 11.06.2013 р. № 0000202240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 104 208, 00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 83 366,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 20 842,00 грн.

За результатами оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій, скарги позивача були також залишені без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Однак, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) від 11.06.2013 р. № 0000202240, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні позивач не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання, з матеріалів справи вбачається наступне.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, у перевіряємому періоді (січні-травні 2012 р.) позивач мав взаємовідносини з контрагентами:

- ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (період січень-березень 2012 року), щодо надання останніми на користь позивача послуг з нарізки та поставки (перевезення) металу;

- ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (період квітень-травень 2012 року), щодо надання останніми на користь позивача послуг з нарізки та упаковки металу.

Так, між ТОВ «Метона» (Замовник) та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (Виконавець) був укладений договір № 35 від 16.01.2012 р. про надання послуг з організації порізки та перевезення металу.

З даного приводу, на думку позивача, факт належного отримання ТОВ «Метона» від ТОВ «Онікс Компані ЛТД» товарів, робіт та послуг, згідно зазначеного Договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи, а саме: Актами здачі-прийняття наданих послуг, податковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Також, між ТОВ «Метона» (Замовник) та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (Виконавець) був укладений договір № 11 від 02.04.2012 р. про надання послуг з організації порізки та упаковки металу.

З даного приводу, на думку позивача, факт належного отримання ТОВ «Метона» від ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» товарів, робіт та послуг, згідно зазначеного Договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи, а саме: Актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними.

Розрахунки із контрагентами ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» було здійснено позивачем у повному обсязі шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів, що також не заперечувалося відповідачем в Акті перевірки позивача.

Отже, за наслідками таких правовідносин із контрагентами ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (на підставі отриманих податкових накладних), позивачем ТОВ «Метона» у перевіряємому періоді (січні-травні 2012 р.) було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 83 366, 00 грн., в т.ч.: у січні 2012 року 8 244,00 грн., у лютому 2012 року 15 122,00 грн., у березні 2012 року 10 000,00 грн., у квітні 2012 року 25 000,00 грн., та у травні 2012 року 25 000,00 грн.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, за наслідками проведених перевірок зазначених контрагентів позивача ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», контролюючі органи дійшли однозначного висновку про те, що такі контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначені товариства не набули цивільної право-дієздатності, та взаємовідносини останніх з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так право на формування податкового кредиту.

Так, згідно наявних матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС було складено Акт від 13.11.2012 р. № 7593/22-7/37889322 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р.», в якому контролюючим органом встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» - здійснював свою діяльність поза межами правового поля, без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, та у зазначеного товариства відсутні будь-які матеріально-технічні (основні фонди, складські приміщення, вантажний транспорт, устаткування) та трудові ресурси для здійснення такого виду господарської діяльності, як: нарізка та упаковка металу, що відповідно може здійснюватися виключно на спеціалізованому цеху, обладнаному відповідними станками з нарізки та упаковки металу, кваліфікованими працівниками у достатній кількості.

Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_4 (засновника ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь») від 28.08.2012 р., який було проведено оперуповноваженим ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС лейтенантом податкової міліції Шамраєм С.В., встановлено, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» зазначена особа (засновник) не має жодного відношення.

Також, як вбачається з наявних у справі доказів, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було складено Акт від 15.03.2013 р. № 531/22.4-13/37817014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період листопад-грудень 2011 р. та січень-березень 2012 р.», в якому податковим органом встановлено, що такий контрагент позивача ТОВ «Онікс Компані ЛТД» - за адресою його реєстрації не знаходиться, здійснював свою діяльність поза межами правового поля, без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, та у зазначеного товариства відсутні будь-які матеріально-технічні (основні фонди, складські приміщення, вантажний транспорт, устаткування) та трудові ресурси для здійснення такого виду господарської діяльності, як: нарізка та поставка (перевезення) металу, що відповідно також може здійснюватися виключно на спеціалізованому цеху, обладнаному відповідними станками з нарізки та упаковки металу, кваліфікованими працівниками у достатній кількості, а транспортування такого товару до покупців може здійснюватися виключно за наявності вантажного транспорту, навантажувальних машин та інш.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, контролюючими органами було зроблено висновок про те, що операції по контрагентах позивача ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» - не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, вантажного транспорту, устаткування та іншого майна, що економічно необхідні для виконання такого виду діяльності, як надання послуг з: нарізки, упаковки та поставки металу у великих обсягах та на значні суми.

У зв'язку з цим, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами по справі спростовано позивачем, такі контрагенти ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» - фактично не могли здійснювати господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, та взагалі відсутності останніх за місцем їх реєстрації.

Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, в ході проведення перевірок контрагентів позивача, контролюючими органами не було встановлено фактів отримання товарів (послуг) ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності таких підприємств - контрагентів позивача.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, спеціального обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів - здійснення основного виду діяльності є не можливим, а відповідно розцінюється судом як фіктивне.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» - здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності такими контрагентами позивача.

На переконання контролюючого орану, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» із їх контрагентами - є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів).

З приводу зазначеного, позивачем не було допустимими доказами по справі доведено суду, яким саме чином контрагенти позивача ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» без наявності жодної матеріально-технічної бази (цехів, складських приміщень, устаткування, вантажного транспорту) та відповідних трудових ресурсів, мали змогу виконувати роботи (надавати послуги) з нарізки, упаковки та транспортування металу у великих обсягах та на значні суми.

Представник позивача в судовому засіданні наголосив на тому, що зазначеними договорами між позивачем та наведеними контрагентами не було заборонено залучення останніми субпідрядних організацій з метою виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, доказів щодо укладення такими контрагентами позивача (ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь») субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності матеріально-технічної бази (устаткування, вантажного транспорту, складів та іншого) та відповідних трудових ресурсів для здійснення такого виду діяльності (нарізка, упаковка та транспортування металу у великих обсягах та на значні суми) - позивачем до суду надано також не було, та в судовому засіданні представник позивача зазначив, що йому не відомо яким саме чином (власними силами або із залученням інших контрагентів), виконувалися такі договірні зобов'язання.

Отже, доказами по справі підтверджується, що зазначені контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Крім того, як було наголошено представником відповідача, та не було жодними доказами спростовано позивачем, зазначені контрагенти ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», станом на час проведення перевірки - до податкових органів не звітують, що відповідно також підтверджує факт реєстрації останніх з метою здійснення протиправної діяльності спрямованої на ухилення від сплати податків, та надання податкової вигоди третім особам.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Так, як було зазначено вище, та жодними доказами не було спростовано позивачем, зазначений контрагент позивача ТОВ «Онікс Компані ЛТД» - за місцем його реєстрації не знаходяться, а отже є неможливим встановити, яким саме чином таке товариство (без його фактичного розміщення за тією чи іншою адресою) мало змогу виконувати роботи (надавати послуги) з нарізки та поставки (перевезення) металу у великих обсягах та на значні суми.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, за місцем реєстрації контрагент позивача ТОВ «Онікс Компані ЛТД», а також його посадові особи не знаходяться, а відповідно первинних документів на підтвердження фактичності господарської діяльності (зокрема із позивачем) від такого підприємства отримати не можливо.

Також, як було зазначено вище, та не було спростовано позивачем, згідно протоколу допиту свідка по кримінальній справі, порушеної за фактами створення та діяльності фіктивного підприємства ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», засновником такого контрагента позивача було чітко надано показання стосовно того, що такий засновник ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» - фактично відношення до реєстрації та діяльності даного підприємства не має.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, такий контрагент позивача ТОВ «Онікс Компані ЛТД» надавав на користь позивача ТОВ «Метона» зокрема послуги з поставки (перевезення) товару (металу) у великих обсягах та на значні суми.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем на підтвердження товарності таких операцій із зазначеними контрагентами щодо постачання товару, було додано тільки товарно-транспортні накладні, проте як в матеріалах справи відсутні подорожні листи та довіреності на одержання товару, необхідність складання яких, передбачена чинним законодавством на підтвердження товарності правочинів з поставки товару.

Так, чинним законодавством України під поставкою розуміється будь-які операції, які передбачають передачу прав власності на такі товари (тобто коли має місце операція з відчуження майна з переходом права володіння користування та розпорядження ).

Тобто поставка - це матеріально-технічне постачання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання та їх подальша реалізація з метою отримання економічно-вигідного зиску та отримання прибутку.

Вищий адміністративний суд України в своєму інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначив: «Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Також, Верховним Судом України у справі № 21-737во09 (постанова від 08.09.2009 р.) зазначено: «здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суду слід звернути увагу і дати належну оцінку доводам ДПІ щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки таке може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій».

З даного приводу слід також наголосити на положеннях Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568) (далі - Наказ № 363).

Так, пунктами 1 та 11.3 Наказу № 363 встановлено, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається, а також Дорожній лист - це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Згідно п. 8.23 Наказу № 363, Замовник зобов'язаний забезпечити контроль за дотриманням законодавства про охорону праці та норм по техніці безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт і несе повну відповідальність за всі наслідки невиконання ним цих законодавчих актів.

Відповідно до п. 8.25 Наказу № 363, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 р. № 488/346 і введені в дію з 01.01.1996 р.

Вказаний Наказ є чинним на час розгляду даної справи та був чинним під час здійснення зазначених господарських операцій.

Відповідно до Наказу № 488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності, а саме:

- подорожній лист вантажного автомобіля, ф. № 2;

- подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні", ф. № 1 (міжнародна);

- товарно-транспортна накладна, ф. № 1-ТН;

- талон замовника, ф. № 1-ТЗ.

Вантаж, не оформлений ТТН, не приймається до перевезення (п. 47 Статуту автотранспорту). Про факт надання автотранспортних послуг свідчать товарно-транспортні документи, дорожні листи вантажного автомобіля, що підтверджують рух вантажу від пункту відправлення до пункту призначення (передання вантажу одержувачу).

Відповідно п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. а № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

В той же час, позивачем ні під час проведення перевірки, ні в судовому засіданні не були надані належним чином оформлені дорожні листи та довіреності на отримання товару щодо підтвердження реальності надання послуг із постачання товару контрагентом ТОВ «Онікс Компані ЛТД», а відповідно позивачем не було допустимими доказами по справі доведено товарності таких господарських операцій із вказаним контрагентом.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 207 «Про затвердження переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», передбачено, що для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення обов'язковим для водія юридичної особи необхідним є дорожній лист з відмітками про проведення медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Також, згідно спільного Наказу Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346 (далі - Наказ від 29 грудня 1995 року № 488/346) «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», п. 1 передбачено, що типовою формою первинного обліку роботи вантажного автомобіля, є зокрема «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф. № 2.

Проте, як було зазначено вище, підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, під час проведення перевірки, ТОВ «Метона» не було надано перевіряючим вищезазначених документів (подорожніх листів, довіреностей на отримання ТМЦ та інше) на підтвердження фактичності здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Онікс Компані ЛТД» щодо постачання останніми на користь позивача товару, а також зазначених документів не було надано позивачем під час судового розгляду даної адміністративної справи.

Крім того, позивачем ні до перевірки, ні до матеріалів справи не було надано доказів укладення його контрагентом ТОВ «Онікс Компані ЛТД» субпідрядних договорів із перевізниками з метою виконання договірних зобов'язань із позивачем щодо поставки товару, оскільки власними силами, за відсутності будь-яких матеріальних та трудових ресурсів, такий контрагент позивача фактично не міг виконувати взяті на себе зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину - не можливо розшукати посадових осіб товариств, порушено кримінальні справи за фактом створення фіктивних підприємств (ч. 3 ст. 203 ЦКУ), та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ), - відсутність в товариств жодних матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності щодо надання послуг по нарізці, пакуванню та поставці (перевезенню) металу.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні його контрагентами ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» - не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Як зазначається в рішення ВАС України щодо розгляду подібних спорів, сам факт наявності у платника податків податкових накладних і платіжних доручень не може бути єдиною та беззаперечною підставою для формування податкового кредиту, при наявності встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між платником податків та його контрагентом, а саме за відсутності фізичних, технічних та технологічних можливостей у контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції.

Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» - об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» - мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки такі контрагенти позивача особисто фактично не могли виконувати взяті на себе зобов'язання щодо надання на користь позивача послуг з нарізки, пакування та поставки металу (у великих обсягах та на значні суми), зважаючи на встановлення відсутності в останніх матеріально-технічних можливостей та трудових ресурсів для здійснення такого роду діяльності, а доказів щодо укладення такими контрагентами позивача субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем до матеріалів справи надано не було.

Отже, допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки, а саме того, що контрагенти позивача ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та ТОВ «Онікс Компані ЛТД», а також їх посадові особи за місцем реєстрації не знаходяться (первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій в розрізі правовідносин із контрагентами отримати не можливо), та матеріально-технічних і трудових ресурсів для здійснення задекларованих видів діяльності такі контрагенти позивача не мають, а відповідно фактично не мали можливості особисто виконувати взяті на себе зобов'язання в розрізі правовідносин із позивачем, та крім того засновник ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», будучи допитаним в якості свідка по кримінальній справі (порушеної за наслідками створення фіктивних підприємств) пояснив, що жодного відношення до реєстрації та господарської діяльності ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» не має та ніколи не мав.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0000202240.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 01.11.2013 р.