Постанова № 34636353, 30.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 р. справа №818/7676/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.

представника позивача - Покиньчереди А.Л.

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/7676/13-a

за позовом публічного акціонерного товариства "Будінмашсервіс"

до державної податкової інспекції у м. Сумах

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Будінмашсервіс" звернулося з позовом до державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року №0000152204. Свої вимоги мотивує тим, що податковий орган дійшов помилкового висновку про безтоварність господарських операцій з ТОВ «Пріора», ТОВ «Лобос-Трейд» та ТОВ «АКПД Плюс». На думку позивача, під час перевірки були надані всі необхідні документи, що підтверджують реальність виконання господарських операцій з вказаними контрагентами.

Державна податкова інспекція у м. Сумах, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що в ході проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Будінмашсервіс» було встановлено порушення вимог п.185.1 ст. 185.1, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, у зв»язку з не підтвердженням реальності виконання господарських операцій з ТОВ «Пріора», ТОВ «Лобос-Трейд» та ТОВ «АКПД Плюс», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 73325 грн.

Представник позивача Покиньчереда А.Л. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Васильченко М.П. позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Сумах проведена позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Будінмашсервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Приора», ТОВ «Лобос-Трейд» та ТОВ «АКПД Плюс» за період з 01.08.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складений акт від 06.08.2013р. №102/2204/01273817/18 (т.1 а.с.194-209).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152204 від20.08.2013 року про збільшення позивачу грошового зобов»язання за платежем: податок на додану вартість на суму 109988грн, у тому числі: за основним платежем - 73325грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36663грн. (т.1 а.с.6).

Як зазначено в акті перевірки, встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185.1, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 73325 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Приора», ТОВ «Лобос Трейд», ТОВ «АКПД Плюс».

Проте, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на таке.

Згідно матеріалів справи основним видом діяльності ПАТ "Будінмашсервіс" є добування піску, гравію, глин.

З метою здійснення господарської діяльності та для забезпечення транспортних засобів та іншої техніки паливно-мастильними матеріалами, ПАТ "Будінмашсервіс" уклало з ТОВ "Приора" договір купівлі - продажу №3108/1 від 31.08.2010р. (т.1 а.с.74-75).

За умовами договору ТОВ "Приора" (Продавець) зобов'язується передати, а ПАТ "Будінмашсервіс" (Покупець) отримати та оплатити паливно-мастильні матеріали; якість товару повинна відповідати державним стандартам України і технічним умовам нафтопродуктів; Продавець здійснює постачання вказаного вище товару автотранспортом по обопільній домовленості сторін; товар вважається зданим за якістю та кількістю з моменту оформлення ТТН із дотриманням інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України".

У періоді, що перевірявся, ПАТ «Будінмашсервіс» уклало договір купівлі - продажу №68 від 03.05.2011р. з ТОВ «Лобос-Трейд», за яким придбавало у останнього дизельне паливо.

Також товариством «Будінмашсервіс» було укладено договір з ТОВ «АКПД-Плюс» №630/11 від 02.11.2011р. про надання послуг будівельною технікою.

Згідно даного договору ТОВ «АКПД-Плюс» (Виконавець) за заявкою ТОВ «АКПД-Плюс» (Замовника) виділяє для проведення земляних робіт на об'єкті: «Реконструкція секції №4 шламонакопичувача для складування титаногіпсу ПАТ «Сумихімпром» технічно справні механізми з атестованими обслуговуючим персоналом, а саме: екскаватор ЄО-4221А; автомашина-самосвал KaMA3-5320; бульдозер Т-150; екскаватор ЄО-2621. Замовник проводить організацію робіт механізмами на об'єкті. Виконавець зобов'язується забезпечити в строк постачання механізмів з атестованим обслуговуючим персоналом, та в придатному для використання стані, а також виконати перебазування механізмів на об'єкт Замовника.

На виконання вказаних договорів ПАТ «Будінмашсервіс» та його контрагенти: ТОВ «Приора», ТОВ «Лобос Трейд», ТОВ «АКПД Плюс», здійснили відповідні господарські операції, передбачені умовами цих договорів.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів та послуг, місце постачання розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі

відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження фактичного виконання господарських операцій позивачем були надані договори, видаткові та податкові накладні, акти приймання передачі, платіжні документи, що підтверджують оплату наданих послуг та товарів, а також документи, що підтверджують переміщення товарів від продавців до покупця.

Посилання податкового органу на порушення контрагентами позивача інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155, як на підставу визнання безтоварними господарських операцій є необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.4.1 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

В ході перевірки встановлено, що транспортування нафтопродуктів позивачу здійснювалося з оформленням товарно-транспортних накладних за формою 1-ТН, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995р. №488/346.

Згідно умов договорів, відповідальними за транспортування паливно-мастильних матеріалів позивачу є контрагенти позивача ТОВ «Приора» та ТОВ «Лобос-трейд».

Тому оформленням товарно-транспортних накладних ПАТ «Будінмашсервіс» не займалося.

Відповідно до ст.61 Конституції України в Україні встановлено індивідуальну відповідальність за здійснення правопорушень, тобто, якщо контрагенти позивача вчинили порушення чинного законодавства, то відповідальність повинні нести саме вони, а не позивач.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент допустив можливе порушення податкового законодавства, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не позивача.

Вказана позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03), де Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права.

Крім того, суд зазначає, що окремі недоліки в оформленні товарно-транспорних накладних не свідчать про безтоварність господарських операцій, оскільки переміщення товарів у даному випадку підтверджується товарно-транспортними накладними та шляховими листами.

Що стосується заяв податкової інспекції про неможливість здійснення господарських операцій у зв»язку з відсутністю у контрагентів позивача: ТОВ «Приора», ТОВ «Лобос Трейд», ТОВ «АКПД Плюс» основних фондів, трудових ресурсів, автотранспорту, то суд зазначає наступне.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Сумах, як суб"єкт владних повноважень, не довела правомірності податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах від 29 серпня 2013 року №0000152204.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Будінмашсервіс" до державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах від 29 серпня 2013 року №0000152204.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови виготовлений 4 листопада 2013 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар