Постанова № 34636210, 31.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2013 року № 826/16124/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтеркорн" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва ДПС про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006741510 ,№ 0006751510 від 16.05.2013 та № 0008951510 від 06.06.2013

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення від 16 травня 2013 року № 0006751510, № 0006741510 та від 06 червня 2013 року № 0008951510.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн» штрафні санкції, оскільки останнім дотримано строки сплати податку на прибуток нерезидентів.

Доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях співпадають з висновками актів перевірок від 18 квітня 2013 року № 2120-15/33781896 та від 06 червня 2013 року № 2813-15/33781896.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток нерезидентів згідно декларації за три квартали 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн», за результатом якої складено акт № 2120 від 18 квітня 2013 року.

Як висновок проведеної перевірки встановлено, порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток нерезидентів протягом строків, визначених пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України.

Аналогічно, за результатом проведеної камеральної перевірки з податку на прибуток, складено акт перевірки від 21 травня 2013 року № 2813, яким встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток нерезидентів протягом строків, визначених пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі у місті Києві ДПС від 16 травня 2013 року № 0006741510, на підстави акту перевірки від 18 квітня 2013 року № 2120 за порушення пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, на підставі пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн» застосовано штраф у розмірі 48391, 68 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі у місті Києві ДПС від 16 травня 2013 року № 0006751510 на підстави акту перевірки від 18 квітня 2013 року № 2120 за порушення пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, на підставі пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн» застосовано штраф у розмірі 13331,14 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі у місті Києві ДПС від 06 червня 2013 року № 0008951510 на підстави акту перевірки від 21 травня 2013 року № 2813-15/33781896 за порушення пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, на підставі пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн» застосовано штраф у розмірі 20209, 00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірні податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі у місті Києві ДПС залишені без змін.

На думку позивача, такий висновок актів перевірки спростовуються платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, а тому спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, при виплаті нерезиденту доходу з джерелом його походження з України отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, податок з такого доходу сплачується до бюджету під час такої виплати, тобто, в даному випадку строк сплати податку не залежить від строку, передбаченого для подання податкової декларації, а визначається виключно датою здійснення виплати доходу на користь нерезидента.

Матеріали справи свідчать, що протягом 2012 року позивач сплачував доходи у вигляді процентів за кредитом на користь Raiffeisen Bank International (Австрія). Під час виплати доходів був нарахований утриманий та сплачений до державного бюджету податок з доходів нерезидента в сумі 550538 грн.

Представник позивача стверджує, що податок утримувався за ставкою 2% відповідно до положень статті 11 Конвенції між урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно. Копію Сертифікату податкового резидента (з перекладом), виданого податковою інспекцією міста Відень, яким з метою звільнення від сплати податків на відсотки підтверджується, що Raiffeisen Bank International (Австрія) є резидентом Австрії долучено до матеріалів справи.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем протягом всього податкового періоду 2012 року здійснювалось утримання та сплата податку з доходів нерезидентів згідно наступних платіжних доручень: від 19 грудня 2012 року № 38 на суму 45138,47 грн., від 20 листопада 2012 року № 34 на суму 43633,87 грн., від 22 жовтня 2012 року № 27 на суму 48147,75 грн., від 19 вересня 2012 року № 254 на суму 46643,07 грн., від 20 серпня 2012 року № 18 на суму 46643,07 грн., від 20 червня 2012 року № 14 на суму 45135,65 грн., від 18 травня 2012 року № 13 на суму 46631,40 грн., від 20 квітня 2012 року № 11 на суму 46600,47 грн., від 19 березня 2012 року № 10 на суму 42087,02 грн., від 21 лютого 2012 року № 7 на суму 48114,62 грн., від 19 січня 2012 року № 4 на суму 46624,40 грн.

Отже, позивач сплатив податок з доходів нерезидента у строки, встановлені пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року справа № 826/5229/13-а.

Проте, відповідачем не встановлювались обставини сплати позивачем податку з доходів нерезидента, а висновки акта перевірки базуються лише на даних податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Дані щодо нарахованих доходів (3444822,48 дол. США або 27526813 грн. за курсом НБУ на дату сплати), утриманих та сплачених до держбюджету сум податку (550538 грн.) зазначені в рядку 17 податкової декларації з податку на прибуток підприємств (на підставі додатку ПН до декларації), поданої позивачем за звітний період 2012 року.

Відповідно до статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Статтею 116 Податкового кодексу України встановлено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що під час розгляду справи встановлено, що позивачем не було порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

При цьому, вирішуючи адміністративну справу по суті, суд враховує, що відповідно до підпункту 133.2.1. пункту 133.2. статті 133 Податкового кодексу України платниками податку з числа нерезидентів є юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Отже, позивач, на якого статтею 160 Податкового кодексу України покладено обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що виплачуються нерезиденту, та перерахування до бюджету податку з доходів платника податків нерезидента, згідно зі статтею 18 Податкового кодексу України визнається податковим агентом.

Відповідальність податкового агента за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків (нерезидента) встановлена статтею 127 Податкового кодексу України, а тому застосування до позивача штрафних санкцій в порядку статті 126 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми та своєчасну сплату позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, суд вважає спірні податкові повідомлення - рішення від 16 травня 2013 року № 0006751510, № 0006741510 та від 06 червня 2013 року № 0008951510 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Торговий дім «Інтеркорн» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі у місті Києві ДПС від 16 травня 2013 року № 0006751510, № 0006741510 та від 06 червня 2013 року № 0008951510.

3. Судові витрати в сумі 617,23 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник