Постанова № 34636193, 23.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2013 року справа № 826/7834/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства з 100% іноземною інвестицією «Альт-Інвест»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління

Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005492209 від 24.04.2013 року, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Дочірнє підприємство з 100% іноземною інвестицією «Альт-Інвест» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005492209 від 24.04.2013 року.

В судовому засіданні 10.10.2013 року ухвалою суду замінено первинного відповідача на належного - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що висновок акту перевірки щодо заниження підприємством об'єкту оподаткування податком на прибуток не відповідає існуючим фактам та діючому податковому законодавству, в зв'язку з чим застосування будь-яких санкцій до підприємства є неправомірним. Позивач отримав від нерезидента Сонеро Трейдінг Ко. Лтд. (Кіпр) відповідно до договору №1 від 25.02.2004 року та нерезидента Петрокемікал Холдинг ГмбХ (Австрія) відповідно до договору №22 від 20.02.2007 року фінансові кредити в іноземній валюті. Позивач вважає, що згідно п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.138.1.1«г» п.138.1 ст.138, п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України ним правомірно віднесено до складу валових витрат курсову різницю за 4 квартал 2011 року у розмірі 2 202 174 грн., а тому нараховані зобов'язання підприємству оскаржуваним рішенням в сумі 506 500 грн. є неправомірними. Щодо можливості оскарження позивачем протиправних рішень та дій відповідача, позивач зазначає, що відповідно ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Надав клопотання про розгляд даної справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до матеріалів справи письмові заперечення в яких зазначив, що отримані позивачем кошти (фінансові кредити) згідно договорів від нерезидентів Сонеро Трейдінг Ко. Лтд. (Кіпр) та Петрокемікал Холдинг ГмбХ (Австрія) було ним спрямовано на купівлю корпоративних прав TOB «Конча Заспа» та TOB «Чотири сезони». Відповідно до наданих документів ДП з 100% II «Альт-Інвест» не отримувало відповідної частки прибутку від вказаних корпоративних прав. Також товариство надавало поворотню фінансову допомогу іншим підприємствам. Відповідач вказує, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено, що підприємством не доведено правомірність віднесення до складу витрат від'ємного значення курсових різниць в розмірі 2 202 174,00грн. уIVкв. 2011 року, що була відображена у І кв. 2011 року в рядку 5.2 Декларації про податок на прибуток підприємств. Внаслідок задвоєння суми від'ємного значення курсових різниць в розмірі 2 202 174,00грн. у IV кв. 2011 року підприємством занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток у сумі 2 202 174,00грн., а саме за IV kb. 2011 року, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 506500,00грн.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд у судовому засіданні 14.10.2013 року ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Позивач - Дочірнє підприємство з 100% іноземною інвестицією «Альт-Інвест», зареєстровано як юридична особа Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 04.09.2007 року, ідентифікаційний код юридичної особи 32160550, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою АА № 646224 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України. (а.с.57-58)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 01.04.2013 року № 284/22.9/32160550. (а.с.7-33)

В акті перевірки перевіряючим встановлено, що відповідно до договору б/н від 25.05.2009 року між позивачем та TOB "Княжий Затон", щодо надання права на використання торгівельної марки "Євробазар", ліцензіат (TOB "Княжий Затон") щомісяця сплачує ліцензіарові (ДП з 100% II «Альт-Інвест») плату у формі роялті. Станом на 01.01.2010 року та 01.01.2011 року по paxунку 361 дебіторська та кредиторська заборгованості у платника податків - позивача, не обліковується. Відповідно до акту перевірки від 23.11.2012 року №1082/2202/33382960 про результати планової виїзної перевірки TOB "Княжий Затон" та реєстру суб'єктів господарювання, з якими TOB "Княжий Затон" перебував у господарських відносинах, по paxунку 685 дебіторська та кредиторська заборгованості станом на 01.01.2010 року та 01.01.2011 року по ДП з 100% II «Альт-Інвест» не обліковується. Позивачем отримано від нерезидента Сонеро Трейдінг Ко. Лтд. (Кіпр) відповідно до договору №1 від 25.02.2004 року та нерезидента Петрокемікал Холдинг ГмбХ (Австрія) відповідно до договору №22 від 20.02.2007 року фінансові кредити. Відповідно до додаткових угод новим кредитором є «Vendemir Trading Ltd» (Кіпр). Отримані кошти позивачем було спрямовано на купівлю корпоративних прав TOB "Конча Заспа" та TOB "Чотири сезони". Відповідно до наданих документів ДП з 100% II «Альт-Інвест» не отримувало відповідної частки прибутку від корпоративних прав TOB "Конча Заспа" та TOB "Чотири сезони". Також товариство надавало поворотню фінансову допомогу TOB "Чотири сезони", TOB "ДАНА", Хотел Менеджмент Груп ЛЛС, TOB "Девіжн Констракшн", TOB "Конча-Заспа", TOB "Етрекс", "Союз Контракт Інвестмент", TOB "Інтертехніка", TOB "Будінвестгруп" та відповідно до угод визначено, що проценти за користування позиками не нараховуються та не сплачуються.

За результатами проведеної перевірки відповідач прийшов до висновку, що будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах і в порушення п.4.1 ст.4, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.1.32 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.153.1.2 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, по ДП з 100% II «Альт-Інвест» встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік в сумі 9 985 486,00грн., заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 131 442 642,00грн., що призвело до заниження позивачем податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 27 955 604,00грн. за звітні податкові періоди 2010 - 2012 років.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). (п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України)

Так, позивачем 10.04.2013 року було надіслано на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС заперечення на висновки перевірки, викладені у акті від 01.04.2013 року № 284/229/32160550. (а.с.34-40)

За результатами розгляду зазначених заперечень відповідачем надано товариству лист від 19.04.2013 року № 17913/10/22.9-10 «Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки» (а.с.49-55), в якому зазначено: ДПІ у Печерському районі м. Києва частково погоджується з аргументами, викладеними в запереченні до акту планової виїзної документальної перевірки ДП з 100% ІІ «Альт-Інвест» від 01.04.2013 року №284/22.9/32160550 щодо віднесення до валових витрат нарахованих відсотків за кредитними угодами та нарахування від'ємного значення курсових різниць. За результатами розгляду заперечень, з урахуванням доданих підприємством документів, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС дійшла висновку про викладення п.п.3.1.4 акту перевірки в наступній редакції: Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено: на підставі наданих до розгляду документів, керівником підприємства не доведено правомірність віднесення до витрат від'ємного значення курсових різниць в розмірі 2 202 174,00грн. у IV kb. 2011 року, що була відображена у І кв. 2011 року в рядку 5.2 Декларації про податок на прибуток підприємств. Внаслідок задвоєння суми від'ємного значення курсових різниць в розмірі 2 202 174,00грн. у IV kb. 2011 року підприємством занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток у сумі 2 202 174,00грн., а саме за IV кв. 2011 року, внаслідок задвоєння суми від'ємного значення курсових різниць у сумі 2 202 174,00грн. за IV кв. 2011 року, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 506 500,00грн. В порушення підприємством пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.153.1.2 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України встановлено заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 2 202 174,00грн., а саме за IV кв. 2011 року, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 506 500,00грн. Враховуючи викладене, з урахуванням додатково наданих ДП з 100% II «Альт-Інвест» документів, висновки викладені в акті планової виїзної перевірки №284/22.9/32160550 від 01.04.2013 року щодо порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.1.32 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.27 п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.153.1.2 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України відповідачем частково скасовані. ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС вирішено висновки акту планової виїзної перевірки ДП з 100% II «Альт-Інвест» від 01.04.2013 року №284/22.9/32160550 в частині пункту 3.1.1 плану перевірки скасувати, в частині пунктів 3.1.2., 3.1.4 плану перевірки частково залишити без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки з урахуванням заперечень до нього, відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 24.04.2013 року № 0005492209 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 506 500,00грн. (а.с.56)

Суд зазначає, що спір виник через висновки податкового органу про те, що платником податків безпідставно віднесено до складу валових витрат від'ємного значення курсових різниць у IV кв. 2011 року внаслідок її задвоєння.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

В пункті 22.1 статті 22 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У цілях цього розділу суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не підлягають повторному включенню до складу його витрат. (п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України)

За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За правилами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В судовому засіданні встановлено, що 25.02.2004 року ДП з 100% II «Альт-Інвест» було укладено із нерезидентом Сонеро Трейдінг Ко. Лтд. (Кіпр) кредитний договір №1 про надання позивачу у тимчасове поворотне користування грошових коштів в сумі 20 млн. доларів США з терміном повернення до 25.02.2014 року. Даний договір зареєстрований Головним управлінням по м. Києву і Київській області Національного банку України згідно реєстраційного свідоцтва №3107 від 02.03.2004 року (вих. №09-507). (а.с.80-88)

Згідно додаткової угоди №3 від 04.09.2007 року до кредитного договору №1 від 25.02.2004 року сторони домовились провести заміну кредитора (нерезидента) з Сонеро Трейдінг Ко. Лтд. (Кіпр) на Петрокемікал Холдинг ГмбХ. Згідно додаткової угоди №4 від 27.07.2011 року до кредитного договору №1 від 25.02.2004 року сторони домовились провести заміну кредитора (нерезидента) з Петрокемікал Холдинг ГмбХ на Vendemir Trading Ltd, а також про зниження процентної ставки та продовження строку користування кредитом до 20.02.2020 року. Дані зміни зареєстровано Головним управлінням по м. Києву і Київській області Національного банку України згідно додатків №3 від 28.09.2007 року та №4 від 15.02.2012 року відповідно, до реєстраційного свідоцтва. (а.с.89-96)

Також 20.02.2007 року ДП з 100% II «Альт-Інвест» було укладено із нерезидентом Петрокемікал Холдинг ГмбХ кредитний договір №22 про надання позивачу у тимчасове поворотне користування грошових коштів в сумі 30 млн. доларів США з терміном повернення до 20.02.2012 року. Даний договір зареєстрований Головним управлінням по м. Києву та Київській області Національного банку України згідно реєстраційного свідоцтва № 6719 від 29.03.2007 року (вих. №10-201/7916). (а.с.97-101)

Згідно додаткової угоди №1 від 15.03.2010 року до кредитного договору №22 від 20.02.2007 року сторони домовились провести заміну кредитора (нерезидента) з Петрокемікал Холдинг ГмбХ на Vendemir Trading Ltd, а також домовились знизити процентну ставку. Згідно додаткової угоди №2 від 15.12.2011 року до кредитного договору №22 від 20.02.2007 року сторони домовились про продовження строку користування кредитом до 20.02.2020 року. Ці зміни також зареєстровано Головним управлінням по м. Києву і Київській області Національного банку України згідно додатків №1 від 22.11.2010 року та №2 від 08.06.2012 року до реєстраційного свідоцтва. (а.с.102-107)

Відповідно до вказаних договорів позивача з нерезидентами, кредити позивачу були надані у доларах США. Факт отримання позивачем коштів за кредитними договорами підтверджується виписками з банківських рахунків, копії яких позивачем надані до матеріалів справи. (а.с.152-161)

Як зазначено в реєстраційних свідоцтвах №3107 від 02.03.2004 року (вих. №09-507) та № 6719 від 29.03.2007 року (вих. №10-201/7916), виданих Головним управлінням по м. Києву і Київській області Національного банку України, мета використання коштів: придбання корпоративних прав, основних фондів, інвестування в капітальне будівництво, напрямок на приріст матеріально-виробничих запасів, розвиток інфраструктури виробництва, у тому числі купівля товарно-матеріальних цінностей та поповнення обігових коштів. (а.с.162-163)

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що отримані кошти було спрямовано на купівлю корпоративних прав та надання поворотної фінансової допомоги юридичним особам.

Із письмових пояснень заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Демченко Л.Д. вбачається, що позивачем отримані кошти від нерезидентів було спрямовано на купівлю корпоративних прав TOB "Конча Заспа" та TOB "Чотири сезони" та крім того, товариство надавало поворотню фінансову допомогу TOB "Чотири сезони", TOB "ДАНА", Хотел Менеджмент Груп ЛЛС, TOB "Девіжн Констракшн", TOB "Конча-Заспа", TOB "Етрекс", "Союз Контракт Інвестмент", TOB "Інтертехніка", TOB "Будінвестгруп". Також в поясненнях зазначено, що відповідно до наданих документів ДП з 100% II «Альт-Інвест» не отримувало відповідної частки прибутку від корпоративних прав TOB "Конча Заспа" та TOB "Чотири сезони" і відповідно до угод визначено, що проценти за користування позиками не нараховуються та не сплачуються. (а.с.174-179)

Але жодних документів які б свідчили про здійснення вказаних господарських операцій і отримання відповідної частки прибутку від корпоративних прав, позивач до суду не надав та висновки податкового органу за результатами перевірки не спростував.

У ході розгляду справи, судом було витребувано у позивача первинні документи використання грошових коштів, отриманих по кредитним договорам № 1 від 25.02.2004 року та № 22 від 20.02.2007 року, у господарській діяльності позивача, тобто докази діяльності з метою отримання прибутку.

Однак, позивач не надав суду доказів, які б свідчили, що ДП з 100% II «Альт-Інвест» отримані за кредитними договорами кошти були використані у його господарській діяльності спрямовану на отримання доходу.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В процесі розгляду справи позивачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, позивачем не надавалося.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно підпункту 153.1.2 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України, витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати - за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.

Згідно з п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року № 193-П(С)БО21, курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

У ході перевірки, перевіряючими відповідача установлено факт того, що позивачем перераховувалась балансова вартість заборгованості за кредитними договорами з нерезидентами, що відображалась позивачем в іноземній валюті, за фактом зміни курсу долара США до гривні згідно офіційних відомостей НБУ України з віднесенням курсової різниці на валові доходи чи валові витрати підприємства в залежності від росту чи падіння курсу долара США по відношенню до національної валюти, а також переоцінки нарахованих відсотків за користування кредитом, також з віднесенням курсової різниці на валові витрати підприємства, зазначивши про задвоєння суми від'ємного значення курсових різниць в розмірі 2 202 174 грн. у IV кв.2011 року, внаслідок чого підприємством занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток у сумі 2 202 174 грн., а саме за IVkb.2011 року, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 506500,00грн. Із долучених до справи декларацій з податку на прибуток за І, II-IV квартали 2011 року вбачається, що позивачем у 2011 році було віднесено на валові витрати підприємства курсову різницю від переоцінки валюти суми основної заборгованості по кредиту. (а.с.114-122)

Суд погоджується з висновками ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС викладеними в акті перевірки від 01.04.2013 року № 284/22.9/32160550 та вважає дії податкового органу щодо встановлення у акті перевірки порушення позивачем п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України правомірним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС від 24.04.2013 року № 0005492209 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог Дочірнього підприємства з 100% іноземною інвестицією «Альт-Інвест».

Оскільки суд прийшов до висновків в задоволені позову відмовити сплачений судовий збір позивачем не підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства з 100% іноземною інвестицією «Альт-Інвест» - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова