Постанова № 34635943, 15.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року 810/4619/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Роздобудько Я.В., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2013 р. №0000641720, -

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС з вимогою визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 р. №0000641720.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що 28.05.2013 р. Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, який мав правові відносини з платниками ТОВ «Геотехкомплекс» за квітень, липень 2011 р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 28.05.2013 р. №638/17-2/НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).

Вказує, що на підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 р. №0000641720, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 24631,00 грн., в т.ч. 23080,00 грн. - за основним платежем та 1551,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказує, що ФОП ОСОБА_1 не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству України.

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, надав додаткові пояснення, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Ірпінська ОДПІ Київської області ДПС проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, який мав правові відносини з платниками ТОВ «Геотехкомплекс» за квітень, липень 2011 р. За результатами перевірки складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме: п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст. 626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Геотехкомплекс»;

- п.198.1 ст.198 ПК України, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 завищена сума податкового кредиту з ПДВ за квітень, липень 2011 р. на суму 23080,00 грн., в.т.ч. у квітні 2011 р. на суму 16880,00 грн. та липень 2011 р. на суму 6200,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 р. №0000641720, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 24631,00 грн., в т.ч. 23080,00 грн. - за основним платежем та 1551,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Геотехкомплекс».

До вказаних висновків податковий орган прийшов на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Геотехкомплекс», щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. ДПІ у Печерському районі Київської області, в якому зазначено наступне: «Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС отримано від ДПІ у Печерському районі м. Києва Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Геотехкомплект», код за ЄДРПОУ 37192481, щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.

Управлінням податкового контролю юридичних осіб від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано службові записки №3391/07-06/30 від 11.05.2012 року та №3392/07-06/30 від 11.05.2012 року якими направлено для використання в роботі матеріали модо наявності у ТОВ «Геотехкомплект» (код за ЄДРПОУ 37192481) ознак фіктивності та відсутності Факту реального здійснення господарської діяльності посадовою особою ТОВ «Геотехкомплект» в зв'язку з непідтвердженням факту перетину митного кордону України громадянином Російської Федерації ОСОБА_3 що тягне за собою його непричетність до створення та реального здійснення господарської діяльності підприємства ТОВ «Геотехкомплект» (код за ЄДРПОУ 37192481). Факт відсутності перетину кордону за період з 01.01.2011 (згідно інформації системи «Аркан») громадянином Російської Федерації ОСОБА_3 підтверджено листом УПМ ДПА у м. Києві від 06.04.2012р. № 1344/7/07-4115 (на запит ГВПМ ДПІ у Печерському районім. Києва №1548/8/07-06/38 від 03.04.2012 р.)

Враховуючи вищевикладене та те, що ТОВ «Геотехкомплект» є суб'єктом господарювання, що має ознаки фіктивності, визначені ст. 551 Господарського кодексу України, усі укладені угоди ТОВ «Геотехкомплект» не спричиняють реального настання правових наслідків.

По ТОВ «Геотехкомплект» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за січень - грудень 2011 р.

Тобто відсутній правочин між ТОВ «Геотехкомплект» та підприємствами постачальниками, як такий, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ст.234 Цивільного Кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, та відповідно до вимог п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Геотехкомплект» не мало підстав відображати у складі податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за січень - грудень 2011 року податкові накладні з реквізитами контрагентів-постачальників.

У зв'язку з вищевикладеним, задекларований податковий кредит ТОВ «Геотехкомплект» по контрагентам - постачальникам відповідно до п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України сформований неправомірно та не підтверджено за результатами перевірки.

Таким чином, у зв'язку з непідтвердженням у ТОВ «Геотехкомплект» об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників, у ТОВ «Геотехкомплект» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст.22,188 Податкового Кодексу України.

Вищенаведене свідчить, про те, що правочини між " Геотехкомплект " та контрагентами - покупцями, зазначеними ним. у додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за Додатки 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень - грудень 2011 року, здійснені без мети настання реальних наслідків.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Геотехкомплект» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Враховуючи вигценаведене, операції по ланцюгу виконання робіт (надання послуг) від ТОВ «Геотехкомплект» для ФОП ОСОБА_1 порушують ст. 228 ЦК України щодо вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам та моральним засадам суспільства.

Таким чином, взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Геотехкомплект» не спричинили реального настання господарських операцій.

Господарські операції з виконання ТОВ «Геотехкомплект» товарів, робіт (послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв 'язку з цим посадові особи ТОВ «Геотехкомплект» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.».

Суд погоджується з вказаними висновками податкового органу про безтоварність вищевказаних операціях виходячи з наступного.

Як стверджує позивач, ФОП ОСОБА_1 мав взаємовідносини з ТОВ «Геотехкомплект» на підставі договору від 11.04.2011 р. №18, згідно якого ТОВ «Геотехкомплект» зобов'язується виготовити ФОП ОСОБА_1 затратні матеріали для виробництва в асортименті, в терміни та у визначених кількостях по узгодженим цінам та договору від 11.07.2011 р. №20 згідно якого ТОВ «Геотехкомплект» зобов'язується виготовити ФОП ОСОБА_1 поліграфічні послуги в асортименті та у визначених кількостях по узгодженим цінам .

На підтвердження реальності виконання вказаного договору представником позивача було надано договір від 11.04.2011 р. №18 та від 11.07.2011 р. №20 поставки від 01.02.2010 р., податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Суми ПДВ по податковим накладним включені ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за квітень, липень 2011 р. на суму 23080,00 грн., в.т.ч. у квітні 2011 р. на суму 16880,00 грн. та липень 2011 р. на суму 6200,00 грн.

Суд вважає, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) дня надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.7 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у. бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операцію.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону №996-XІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) дня надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.7 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у. бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операцію.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд вважає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. У матеріалах справи відсутні докази використання позивачем придбаної продукції у своїй діяльності також відсутні зразки поліграфічної рекламної продукції. Відсутні докази технологічних можливостей ТОВ «Геотехкомплект» виконання догвору.

За таких обставин суд погоджується з висновками відповідача про безтоварність операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Геотехкомплект».

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає, що позивачем в порушення п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст. 626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Геотехкомплекс» та п.198.1 ст.198 ПК України, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 завищена сума податкового кредиту з ПДВ за квітень, липень 2011 р. на суму 23080,00 грн., в.т.ч. у квітні 2011 р. на суму 16880,00 грн. та липень 2011 р. на суму 6200,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення 06.06.2013 р. №0000641720.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 жовтня 2013 року