Постанова № 34635810, 05.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2013 р. (10:50) Справа №801/9764/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 464,81 грн.,

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 464,81 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не здійснювалась у порядку та строки, визначені законодавством, сплата єдиного податку.

Позивач явку свого представника в судове засідання, яке відбулось 05.11.2013 року, не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу судової повістки. Однак, документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

На підставі зазначеного, керуючись положеннями статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктом 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Функції державних органів відносно контролю щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, визначено положеннями Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).

Згідно з п.п. 41.1.1 п.41. ст. 41 ПК України (в редакції на час розгляду справи) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи є контролюючими органами.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих органам доходів і зборів законодавством, суд дійшов висновку, що позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного принципу, суд при розгляді справи керується положеннями нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення спірних правовідносин - період виникнення заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, податковий борг відповідача становить 464,81 грн. та складається із суми єдиного податку за вересень-грудень 2011 року у розмірі 344,00 грн., а також 120,81 грн. пені за попередній період.

Суд зазначає, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва було врегульовано положеннями Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» з урахуванням особливостей, викладених в підрозділі 8 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (глава 1 розділу XIV ПК України набрала чинності з 1 січня 2012 року, крім підпункту 1 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 та пункту 293.2 статті 293).

Пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Абзац 2 статті 2 зазначеного Указу передбачав, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності й не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно з абзацом 6 пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пункт 5 зазначеного Указу передбачав, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність числення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Як свідчать матеріали справи, Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 27.07.1994 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 від 16.12.2010 року.

Згідно з довідкою ДПІ у м. Ялта від 13.06.2011 року № 3136/9/19-0 відповідач з 27.07.1994 року перебуває на податковому обліку за № 120001250.

Відповідачем 16.12.2010 року до ДПІ у м. Ялта подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за видом діяльності - роздрібна торгівля непродовольчими товарами.

На підставі наданої заяви відповідачем отримано свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік.

Проте, всупереч вимогам закону, відповідачем не сплачена у визначені строки сума єдиного податку, у зв'язку з чим за період з вересня по грудень 2011 року за ним утворилась заборгованість в сумі 344,00 грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою суми єдиного податку відповідачу по картці особового рахунку нарахована пеня в сумі 120,81 грн. за попередній період.

Порядок нарахування пені у 2011 році за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання визначено нормами Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).

Так, відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст. 129 ПК України).

Проте, суд зазначає, що прядок нарахування та сплати єдиного податку у 2011 році було визначено нормами Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Отже, сума зобов'язання по сплаті пені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не узгоджувалась в силу норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». У зв'язку з чим пеня, передбачена статтею 129 Податкового кодексу України, не підлягає стягненню з відповідача.

За таких умов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині, що стосується стягнення основного розміру єдиного податку в сумі 344,00 грн.

Права органів доходів і зборів на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.18 та 201.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

За таких умов, суд вважає правомірним звернення позивача до суду щодо стягнення з відповідача суми боргу з єдиного податку.

У судовому засіданні, яке відбулось 05.11.2013 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 08.11.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з єдиного податку у розмірі 344,00 грн. на користь місцевого бюджету м. Ялта (р/р31515970700039, код платежу 18050400 в УДК в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 38027563).

3. В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.