Рішення № 34633951, 05.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.2013 Справа № 905/6806/13

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Державного підприємства «Донецька залізниця»,м.Донецьк,

до відповідача: Державного підприємства «Макіїввугілля», Донецька область, м.Макіївка,

про: стягнення 20085грн.00коп.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -- Дьомін В.М. (довіреність від №в.о. Н-01/155 від 24.01.2013р);

від Відповідача: - Голованьов І.С. (довіреність №08-81/209д від 18.09.2013р.);

в судовому засіданні 10.10.2013р. відповідно до ст. 77 ГПК України

оголошувалася перерва до 05.11.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Донецька залізниця» м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Макіїввугілля», Донецька область, м.Макіївка, про стягнення штрафу у розмірі 20085грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13.04.2013р. зі станції Кальміус Донецької залізниці відповідач згідно накладної № 50333814 у вагонах №65382640, №66752643, №66953431 відправив вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий на станцію Красноармійськ Донецької залізниці. На станції призначення залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 20085грн.00коп., який він просить стягнути з відповідача.

10.10.2013р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що вина ДП «Макіїввугілля» відсутня, оскільки передання вантажу залізниці здійснювалося через посередника ТОВ «Макіївпогрузтранс», зважування вагонів перед відправкою здійснювалося на вагонних вагах, які знаходяться на балансі ТОВ «Макіївпогрузтранс», вважає факт несправності вагонних ваг, на яких здійснювалося зважування вагонів при відправленні, не доведений.

05.11.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого підтримав позицію, вже викладену письмово.

В судовому засіданні 05.11.2013р. позивач підтримав позовні вимоги. Через канцелярію суду 05.11.2013р. надав витяг з технічного паспорту засобу вагоновимірювальної техніки.

В судовому засіданні 05.11.2013р. відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених письмово.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. Сторони під час судового засідання 05.11.2013р. повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

З врахуванням вищенаведеного суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

13.04.2013р. Державне підприємство «Макіїввугілля» (вантажовідправник), зі станції Кальміус Донецької залізниці на станцію Красноармійськ Донецької залізниці відвантажив на адресу ПАТ «ЦОФ «Комсомольський» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №50333814 у вагонах №65382640, №66752643, №66953431 вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий.

При оформленні залізничної накладної №50333814 у вагоні №65382640 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 69000кг, у вагоні №66752643 вказано масу вантажу: нетто 69000кг, у вагоні №66953431 вказано масу вантажу: нетто 69000кг.

Завантаження вагонів здійснювалось засобами відправника. Як свідчить розділ 24 та 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 200 тонних вагонних вагах. Вантаж розміщено й закріплено згідно з 4.1, 4.3, 7.1,7.2, 8.2,8.3 ТУ. навалом.

17.04.2013р. станцією Красноармійськ Донецької залізниці було здійснено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №50333814.

Невідповідність фактичної маси вантажу у вагонах №65382640, №66752643, №66953431 з масою вантажу, яка зазначена у накладній №50333814, засвідчено комерційним актом АА № 721751/47 від 17.04.2013р., відповідно до якого, з посиланням на акти загальної форми №№31958,31959,31960 від 15.04.13р., №206в/ст. від 17.04.13р. ст. Красноармійськ, здійснювалася комісійна перевірка ваги та стану вантажу у спірних вагонах на 150т вагонних тензометричних вагах станції (перевірені 07.12.2012р.) та виявилось, що при переваженні вага брутто у вагоні № 65382640 складає 95750 кг, тара у документі 24000кг, нетто 71750кг, що більш накладної та понад вантажність на 2750кг. У вагоні №66752643 вага брутто 92250кг, тара документу на 22200кг,нетто 70050кг, що більш накладної та понад вантажність на 1050кг. У вагоні №66953431 вага брутто 92300кг, тара з документа 22200кг, нетто 70100кг, що більш накладної та понад вантажність на 1100кг. Вагони технічно справні. Поверхня вантажу у вагоні №65382640 нижче бортів 30см. У вагонах №66752643, №66953431 на рівні бортів, пагорбоподібна. Слабо маркована опилками, маркування у вагонах не порушено. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає. Перевантаження с зупиненням без розчіплювання виконувала комерційний агент Руф Н.Н., у присутності комерційного агента Тарнопольської А.Н., Заступник ДС Ветошко Д.В., МКР-4 Шемидько Т.Г. При повторному зважуванні вагонів комісій у тому ж складі, результат більш накладної та понад вантажність підтвердився. Зав. вантажним двором по штату не значиться.

Такі ж відомості містять наявні в матеріалах справи акти загальної форми №№31958,31959,31960 від 15.04.13р., №206в/ст. від 17.04.13р., які складені станцією Красноармійськ.

Згідно технічного паспорту ваг №82, інтервал ЗВВТ повірки становить 1 раз на 6 місяців, обумовлений інтервал контролю придатності ваг, 07.12.2012р. та 08.06.2013р. здійснений державний контроль придатності.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 37 Статуту залізниць України (далі - Статут) встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту . При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджено факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу.

Належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідачем суду не надано.

Маса вантажу, завантаженого на станції відправлення у вагони №65382640, №66752643, №66953431 більше за масу, зазначену у накладній, та перевищує вантажопідйомність кожного з вказаних вагонів, іншого відповідачем не доведено.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірних вагонах, відповідачем суду не надано.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагонах №65382640, №66752643, №66953431 зазначена у накладній №50333814 та складає 1339грн. 00коп. за кожним.

Позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній № 50333814 масу вантажу у вагонах №65382640, №66752643, №66953431 нарахований штраф відповідачу в загальному розмірі 20085грн.00коп. Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Отже, норма надлишку становить 138кг. за кожним вагоном, виявлені надлишки - 2750кг, 1050кг та 1100кг.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що вантажовідправником навантажено вагони понад їх вантажопідйомність, що в свою чергу загрожувало безпеці на залізничному транспорті, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі ст.551, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 233, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця»,м.Донецьк, до Державного підприємства «Макіїввугілля», Донецька область, м.Макіївка, про стягнення штрафу у розмірі 20085грн.00коп.- задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (адреса: 86157, Донецька область, м. Макіївка, пл. Радянська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32442295, р/р 26000301528430 в Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Макіївці Донецької області», МФО 334516) на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» (адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р №260060100247 в ДФ АБ «Експрес-Банк», МФО 335838, код ЄДРПОУ 25905191) суму штрафу у розмірі 20085грн.00коп., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1720грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 05.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова