Ухвала суду № 34632208, 31.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3345/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного центру управління та випробувань космічних засобів на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання рішення неправомірним та зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову винагороду , -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання рішення неправомірним та зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову винагороду.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

24.10.2013 року за вх.№177398/13 на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі також просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи, позивач проходить військову службу в Центрі прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного центру управління та випробувань космічних засобів, на посаді начальника сектору.

Позивач має стаж безперервної військової служби в Збройних Силах України понад 15 років та набув право на отримання додаткового виду грошового забезпечення - винагороди за 15 років безперервної служби в Збройних Силах.

10.07.2013 року ОСОБА_2 зверувся до відповідача про виплату вказаної грошової винагороди.

Листом від 18.07.2013 року йому було відмовлено у її виплаті з посиланням на лист Генерального директора ДКА України від 31.07.2012 року №4467/10.Д2.2, який в свою чергу посилається на постанову КМ України від 07.02.2001 року №104, яка не відміняє дію постанови КМ України 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".

Непогоджуючись з даною відмовою позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з його обгрунтованості.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу 15 років, виплачується одноразова винагорода за тривалість безперервної військової служби у розмірі 1,0 посадового окладу.

Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 "Про затвердження Інструкції Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" упорядковано додаткові види грошового забезпечення та встановлено, що: особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово виплачується винагорода за 15 років безперервної військової служби, в розмірі 1,0 посадового окладу і окладу за військове звання.

Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №104 встановлено, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ і організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань.

Колегія суддів зауважує, що при цьому, грошове забезпечення виплачується, виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України, зокрема, на утримання Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 року №1053, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача, та, як наслідок, наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного центру управління та випробувань космічних засобів, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Сушко О.О.