Ухвала суду № 34631546, 31.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 р.Справа № 814/871/13-а

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Лиман» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Лиман» (надалі - позивач, ПАТ «СЗ «Лиман») звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В3» Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ) від 07 лютого 2013 року № 0000160070, яким позивачу відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 7982 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що підставою для відмови в наданні бюджетного відшкодування, стало штучне використання ДПІ критерію, який відсутній в ПК України, а саме фактичне отримання товару в тому самому податковому періоді, в якому формується податковий кредит.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Суд скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000160070 від 07 лютого 2013 року.

В апеляційній скарзі ДПІ ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування апелянт зазначив, що відповідно до приписів податкового законодавства, суми податку можуть бути задекларовані до відшкодування у разі оплати коштів та отримання товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах.

У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання суду апеляційної інстанції, хоча вони сповіщалися належним чином про день, час та місце судового розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, згідно зі ст.197 КАС України.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що в січні 2013 року ДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «СЗ «Лиман» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2012 року, бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2012 року, що декларувалось в період з 01 жовтня 2012 року до 30 листопада 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 29 січня 2013 року № 873/15-419/01373890 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки зазначені наступні порушення податкового законодавства з боку позивача:

- ст. 198 п. 198.6., ст. 200 п. 200.1. «а», п. 200.4. ПК України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2012 року на 8622,0 грн.;

- ст. 198 п. 198.6., ст. 200 п. 200.1. ПК України, в частині завищення заявленої суми від'ємного значення в розмірі 640,0 грн.

На підставі акту перевірки 07 лютого 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000160070, яким позивачу відмовлено в наданні бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2012 року в сумі 7982,0 грн.

З приводу завищення заявленої суми від'ємного значення в розмірі 640,0 грн. ДПІ прийняла окреме податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року № 0000140070, яке позивачем в даній справі не оскаржується.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «СЗ «Лиман» в січні 2013 року до ДПІ було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, в якому він уточнював дані відповідної податкової декларації за листопад 2011 року (т. 1 а. с. 37-38).

В розділі III «Розрахунки з бюджетом», в рядку 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» позивач замість помилкової суми 151291 грн. вказав вірну - 151769 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що отримання позивачем товару чи послуг в іншому податковому періоді ніж формування податкового кредиту не є порушенням норм Податкового кодексу України.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Так, господарська діяльність платника податків може вимагати від нього укладення договорів, отримання виконання за якими відстрочено в часі від моменту його укладення і оплати, але статус отримувача товарів (послуг) особа набуває після укладення договору, а не після фактичного їх надходження, як то помилково вважає відповідач.

Підтвердженням такого висновку є приписи п. 198.2. ст. 198. ПК України, в яких чітко зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, ПК України списання кошів та отримання товару розцінює, як дві рівнозначні підстави для нарахування податкового кредиту і, відповідно, подальшого бюджетного відшкодування. Такий підхід законодавця до регулювання спірних правовідносин і дозволяє враховувати ситуацію, коли оплата товару і його фактичне отримання відбуваються в різних періодах.

Крім того, відповідно до ст. 198 п. 198.3. абз. 4 ПК України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Враховуючи вищезазначені норми податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції, з думкою якого погоджується колегія суддів апеляційного суду дійшов вірного висновку про те, що отримання позивачем товару чи послуг в іншому податковому періоді ніж формування податкового кредиту не є порушенням ПК України, який передбачає, що кредит може нараховуватись або після списання коштів, або після отримання товару, в залежності від події, яка відбулась раніше.

Також, суд апеляційної інстанції вважає вірним зазначення судом першої інстанції про порушення відповідачем при складанні акту перевірки п. 5.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 року № 984 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, який вимагає за кожним відображеним в акті фактом порушення чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Однак, всупереч вказаним вимогам, в акті перевірки відсутній опису обставин, які послугували підставою для висновку ДПІ про те, що позивач лише частково сплатив ПДВ - відсутній опис господарських операцій, найменування контрагентів, суми оплати, первинні документи, які досліджувались інспектором.

Зважаючи на зазначене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Лиман» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова