Ухвала суду № 34631177, 31.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 14860/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Приватбуд-А» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2009 року у справі за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Приватбуд-А», співвідповідача Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про звернення стягнення на активи боржника, -

в с т а н о в и в:

19 листопада 2009 року позивач - Тернопільська об'єднана державноа податкова інспекція звернулася в суд з позовом до відповідача -Приватного підприємства «Приватбуд-А», в якому просила стягнути з останнього податкову заборгованість у сумі 30644,11 грн. шляхом звернення стягнення на активи боржника.

28 грудня 2009 року в якості співвідповідача у справі залучено Тернопільську філію ТОВ «Укрпромбанк».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2009 року позов задоволено. Стягнено з Приватного підприємства «Приватбуд-А» (46002, м. Тернопіль, проспект Степана Бандери, 33, ідентифікаційний код 31743670) за рахунок його активів заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 30644 (тридцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 11 коп. по податку на додану вартість на р/р 31110029700002, код платежу 14010100 державного бюджету ВДК у м.Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК В Тернопільській області, МФО 8380012.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального і матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що платіжним дорученням №82 від 23 лютого 2009 року підтверджується перерахунок у встановлений строк через Тернопільську філію ТОВ «Укрпромбанк» 30200 грн. податку на додану вартість, вказана сума перерахована. Довідкою Укрпромбанку №5185 від 08 грудня 2009 року підтверджується наявність залишків коштів на відкритих підприємством рахунках, відтак невиконання банком вищевказаного розрахункового документа через відсутність коштів на кореспондентському рахунку сталося не з вини підприємства. Крім того, апелянтом в судовому засіданні заявлено клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповідача Тернопільську філію ТОВ «Укрпромбанк», проте вказане клопотання судом відхилено, справу розглянуто без участі представника банку. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДРПОУ) підтверджується, що ПП «Приватбуд-А» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 22 листопада 2001 року, ідентифікаційний код 31743670 (а.с.15).

На момент виникнення спірних правовідносин ПП «Приватбуд-А» перебувало на податковому обліку в Тернопільській ОДПІ.

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість ПП «Приватбуд-А» з податку на додану вартість виникла на підставі самостійно нарахованих відповідачем податкових зобов'язань за 2009 рік в сумі 30644,11 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкової заборгованості ПП «Приватбуд-А» є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, відтак підлягає стягненню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Згідно з розрахунком заборгованості з документальним обґрунтуванням та доказами узгодження станом на 09 листопада 2009 року у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 30644,11 грн., а саме: 29814,19 грн. - основний платіж та 829,92 грн. - пеня, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість № 586336 від 20 липня 2009 року за червень 2009 року (а.с.29-30), №601516 від 18 серпня 2009 року за липень 2009 року (а.с.27-28), №609315 від 21 вересня 2009 року за серпень 2009 року (а.с.25-26), №629792 від 30 жовтня 2009 року за вересень 2009 року (а.с.23-24), обліковою карткою платника податків з ПДВ (а.с.17-22).

П. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.4.1.1 ст.4 вищевказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з вимогами п.5.3.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст.5 вказаного Закону визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості до суду не подавалось.

Відтак вказані податкові зобов'язання є узгодженими, тому відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. 1.2 - 1.4 ст. 1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.3 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3, п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягають стягненню.

Відповідно до ст.67 Конституції України та п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» відповідач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції мають право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Оскільки відповідач добровільно не погасив спірну суму податкового боргу, колегія суддів вважає, що такий підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на виконання ним податкового зобов'язання шляхом перерахунку 30200 грн. податку на додану вартість через Тернопільську філію ТОВ «Укрпромбанк» (платіжне доручення №82 від 23 лютого 2009 року), виходячи з наступного.

Повідомленням №15 від 23 лютого 2009 року підтверджується невиконання вищевказаного платіжного доручення у зв'язку з відсутністю/недостатністю коштів на кореспондентському рахунку апелянта (а.с.37).

Щодо покликань апелянта на те, що судом першої інстанції не залучено до участі в справі в якості співвідповідача Тернопільську філію ТОВ «Укрпромбанк», колегія суддів зазначає наступне.

Листом Тернопільського окружного адміністративного суду №2-а-3424/09/1970 від 28 грудня 2009 року підтверджується, що Тернопільська філія ТОВ «Укрпромбанк» залучена до участі у справі в якості співвідповідача, вказаний лист 28 грудня 2009 року отримано уповноваженою особою банку Кононюк І.П. (а.с.41)

Відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Разом з тим, питання правомірності підстав прийняття податкових повідомлень, за якими відповідні грошові зобов'язання нараховані, не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень про донарахування відповідних зобов'язань не є предметом позову у даній справі, а отже суд першої інстанції правильно в межах розгляду даної справи не здійснив їх правовий аналіз.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Приватбуд-А» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2009 року у справі № 2-а-3424/09/1970- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець