Ухвала суду № 34631170, 16.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 148675/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Малетич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Смоляр» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про часткове скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У вересні 2011 року позивач ТзОВ «Смоляр» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Залізничному районі м. Львова, в якому просив частково скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова : № 0001391502 від 23.03.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 170 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, в частині застосування штрафу в сумі 169 грн., та № 0005021502 від 29.08.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1020 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, в частині застосування штрафу в сумі 1019 грн..

Відповідач ДПІ у Залізничному районі м. Львова позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова : № 0001391502 від 23.03.2011 року в частині застосування штрафу в сумі 169 грн., та № 0005021502 від 29.08.2011 року в частині застосування штрафу в сумі 1019 грн..

З цією постановою суду не погодився відповідач ДПІ у Залізничному районі м. Львова та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції є винесеною при неповному з'ясуванні обставин справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому постанова суду від 31.10.2011 року підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що в результаті проведеної камеральної перевірки встановлено та в акті перевірки від 16.03.2011 р. зазначено, що в порушення п. 4.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 120.1 ст. 120 ПК України, ТзОВ «Смоляр» не подано декларацію по податку на додану вартість за січень 2011 р.. Враховуючи вказане порушення, відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 23.03.2011 року № 0001391502 про застосування штрафу в розмірі 170 грн.. Крім цього, 18.08.2011 р. відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, в ході якої було встановлено неподання підприємством податкової звітності за лютий 2011 р., в порушення вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України. За результатами проведеної перевірки, а також з урахуванням застосованої податковим повідомленням-рішенням № 0001391502 від 23.03.2011 року до ТзОВ «Смоляр» штрафної (фінансової) санкції в сумі 170 грн., ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 0005021502 від 29.08.2011 року, яким до позивача застосовано штраф в сумі 1020 грн., на підставі п.120.1 ст.120 ПК України. Вважає апелянт, що є помилковими посилання суду на те, що за вказані порушення до позивача слід було застосовувати штрафну санкцію в розмірі 1 грн., передбачену п.7 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України, оскільки вона застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р..

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 31.10.2011 р. в частині задоволення позову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідачем ДПІ у Залізничному районі м. Львова за наслідками камеральних перевірок встановлено факти неподання та несвоєчасного подання позивачем ТзОВ «Смоляр» податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року і за лютий 2011 року. За наслідками перевірок складено Акт № 456/15-2/30706030 від 16.03.2011 року та Акт № 2185/15-2 від 18.08.2011 р. (а.с. 8, 10).

У Акті № 456/15-2/30706030 від 16.03.2011 року зазначено, що товариством порушено вимоги п.п.4.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 120.1 ст. 120 ПК України, в результаті чого не подано декларацію по податку на додану вартість за січень 2011 р..

На підставі вищевказаного Акта перевірки від 16.03.2011 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 23.03.2011 року № 0001391502 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170 грн. (а.с. 7).

У Акті № 2185/15-2 від 18.08.2011 року зазначено, що товариством порушено вимоги пп. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V ПК України, в результаті чого не подано податкову звітність з податку на додану вартість за лютий 2011 р..

На підставі вищевказаного Акта перевірки від 18.08.2011 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 29.08.2011 року № 0005021502 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020 грн. (а.с. 9).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Із матеріалів адміністративної справи видно та сторонами визнано, що позивач ТзОВ «Смоляр» порушив вимоги податкового законодавства щодо строків подання податкових декларацій з ПДВ за січень 2011 р. (не подав до 21.02.2011 р.) і за лютий 2011 р. (не подав до 21.03.2011 р.).

Статтею 203 пунктом 203.1 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно ст. 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Разом з тим, пунктом 7 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділ XX «Перехідні положення» встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що порушення податкового законодавства (неподання/несвоєчасне подання податкової декларації) допущене позивачем мало місце в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, а саме в лютому та березні 2011 р., тому штрафні санкції повинні нараховуватися з урахуванням пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за вказані порушення до позивача могла бути застосована штрафна санкція у розмірі 1 гривні за кожне порушення.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що Податковий кодекс України не робить будь-яких винятків щодо кола порушень податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, для яких застосовується штраф в розмірі 1 гривня.

У зв'язку із цим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскарженого ППР від 23.03.2011 року в частині застосування штрафу в сумі 169 грн. та оскарженого ППР від 29.08.2011 року в частині застосування штрафу в сумі 1019 грн..

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження апелянта про те, що передбачена п.7 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України штрафна санкція в розмірі 1 грн. повинна застосовуватись виключно при обчисленні податкових зобов'язань, оскільки такі твердження суперечать нормам чинного законодавства.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Смоляр» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про часткове скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк