Постанова № 34630297, 30.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10357/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Гео Спектр» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Гео Спектр», яке є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Промислово-геофізична компанія Надра», до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного Управління Міністерства доходів та зборів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Гео Спектр» звернулися в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва від 16.11.2012 р. № 0005282260 та № 0005292260.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2013 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2013 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача ПрАТ «Промислово - геофізична компанія Надра» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Гео Спектр»), з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврофокс Україна» за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 437/22-604/30306997 від 10 жовтня 2012 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 297 150 грн., а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 283 000 грн.

На підставі вказаних висновків Акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0005282260 від 16 листопада 2012 року, яким ПрАТ «Промислово - геофізична компанія Надра» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 520 013,00 грн., з яких основний платіж складає 29 7150,00 грн., та штрафні санкції на суму 222 863,00 грн.;

- № 0005292260 від 16 листопада 2012 року, яким ПрАТ «Промислово - геофізична компанія Надра» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 495 250,00 грн., з яких основний платіж складає 283 000,00 грн. та штрафні санкції на суму 212 250,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову погодився з висновками відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів).

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів та не було встановлено судом першої інстанцій фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Єврофокс Україна» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом першої інстанцій не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Висновки відповідача про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ст. 20 ПК України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З акту перевірки №437/22-604/30306997 від 10.10.2012 року вбачається, що висновки про заниження податку на прибуток, заниження податку на додану вартість та про безтоварність господарських операцій зроблені відповідачем без вивчення та аналізу первинних документів, які підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини ПрАП «Промислово-геофізична компанія Надра» з ТОВ «Єврофокс Україна».

Перевіряючими не прийнято до уваги, що документи (договори, акти, податкові накладні та інші первинні документи) були вилучені в ході обшуку в приміщенні ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» працівниками ГВПМ ДПТ у Подільському районі м. Києва (протокол обшуку від 24.05.2012 року).

ПрАТ «Гео Спектр» зверталося до начальника СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з проханням повернути вилучені 24.05.2012 р. під час обшуку первинні документи щодо взаємовідносин ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» з підприємствами, зокрема з ТОВ «Єврофокс Україна» (Договір №0812/02 від 11.01.12 p.; Акти виконаних робіт №1 від 25.02.2012 p.; №2 від 28.02.2012р.; №3 від від 29.02.2012 p., податкові накладні).

Також було подано скаргу прокурору Подільського району м. Киева Севруку Ю.Г. на незаконні дії працівників податкової міліції під час обшуку від 24.05.2012 року.

Таким чином, первинні документи по взаємовідносинам ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» з ТОВ «Єврофокс Україна» не повернуто підприємству та не було надано для проведення перевірки, що підтверджується актом перевірки.

Відповідно до п. 85.9. ст. 85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

На запит ДПІ у Подільському районі м. Києва від 15.07.2013 р. про надання копій первинних документів по взаємовідносинам ПрАП «Промислово-геофізична компанія Надра» з ТОВ «Єврофокс Україна», які були вилучені під час обшуку 24.05.2012 р., слідчим СУ ФР у Подільському районі м. Києва повідомлено, що частина вилучених документів направлена до ГВПМ у Подільському районі м. Києва для додаткової перевірки, а інша повернута службовим особам ПрАП «Промислово-геофізична компанія Надра», але докази передачі документів відсутні.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Єврофокс Україна» позивачем було надано: копії актів виконаних робіт №1 від 25.02.2012 p.; №2 від 28.02.2012р.; №3 від від 29.02.2012 p., які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до законодавства України; копію договору № 0812/02 від 11.01.2012 р. з додатками; платіжні доручення № 1515 від 02.04.2012 р., № 1429 від 14.03.2012 р., які підтверджують факт оплати позивачем робіт за договором № 0812/02 від 11.01.2012 р. Відповідачем надано копії податкових накладних, на підставі яких позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Висновки суду першої інстанції щодо неможливості виконання ТОВ «Єврофокс Україна» робіт по обробці та інтерпретації даних промислово-геофізичних досліджень на свердловинах у зв'язку з відсутністю достатньої матеріально-технічної (бурильні машини, вантажопідйомне обладнання, великогабаритний транспорт) та трудової бази - фактично не міг здійснювати великомасштабні геофізичні дослідження (поза межами його реєстрації у м. Києві) у великих обсягах та на значні суми, що відповідно передбачало би транспортування великогабаритної спеціалізованої техніки з м. Києва до м. Архангельська, або укладення ТОВ «Єврофокс Україна» договорів оренди великогабаритної спеціалізованої техніки з підприємствами нерезидентами, що знаходяться у м. Архангельську, не відповідають обставинам справи.

Позивачем надано Галузевий стандарт України (Геофізичні дослідження та роботи у нафтогазових свердловинах), яким передбачено виконання робіт по обробці та інтерпретації даних промислово-геофізичних досліджень на свердловинах та пояснення специфіки виконуваної роботи, яку проводила компанія ТОВ «Єврофокс Україна» на замовлення ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» - даний процес обробки та інтерпретації промислово-геофізичних досліджень немає жодного відношення до натурних свердловинних вимірювань Архангельського газоконденсатних родовищ, які географічно знаходяться на українській території шельфу Чорного моря (а не у м. Архангельську), та базується лише на обробці даних. ПрАТ «Промислово-геофізична компанія НАДРА» передавала ТОВ «Єврофокс Україна» наявну геологічну інформацію отриману товариством при виконанні польових досліджень. Така інформація отримується в електронному вигляді, та передається в електронній формі (а.с. 157-166)

Результати обробки та інтерпретації даних промислово-геофізичних досліджень на свердловинах зазначених газоконденсатних родовищ були використані позивачем під час проведення власної господарської діяльності в сфері геології.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виконання ПрАТ «Промислово-геофізична компанія НАДРА» зобов'язань за спірним правочином.

Фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Єврофокс Україна» і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними/фіктивними, та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Послуги та товари, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, не отримані внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція з придбання даних товарів/послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

З матеріалів справи вбачається, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податково кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про виконання позивачем усіх необхідних умов, передбачених податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, а висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо нікчемності правочинів неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаним контрагентом за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, тому не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно позов Приватного акціонерного товариства «Гео Спектр» задовольнити.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Гео Спектр» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2013 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства «Гео Спектр» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного Управління Міністерства доходів та зборів від 16.11.2012 р. № 0005282260 та № 0005292260.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.

Постанову складено в повному обсязі - 01.11.2013 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.