Ухвала суду № 34629736, 29.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7122/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні технології управління» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні технології управління» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресивні технології управління» (далі - Позивач, ТОВ «ПТУ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2013 року №0000091509.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем було включено до складу від'ємного значення 945 833,00 грн. податку на додану вартість за податковою накладною, яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Повноважний представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у грудні 2012 року працівниками ДПІ у Печерському районі було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «ПТУ» у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, а також затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, а саме включення до складу від'ємного значення податку на додану вартість суми, яка не підтверджена податковими накладними. Результати перевірки зафіксовані в акті від 10.12.2012 року №1002/15-09/33788928. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013 року №0000091509, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 945 833,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 54, 198, 201 Податкового кодексу України, прийшов до висновку про те, що Позивачем було сформовано податковий кредит у жовтні 2012 року на суму 945 833,33 грн. на підставі податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України.

За такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладена є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З наведеного випливає однозначний висновок, що податкова накладна є однією з підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за умови її належного оформлення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 945 833,00 грн. за жовтень 2012 року Позивачем включено на підставі податкової накладної за січень 2012 року, виписаної ТОВ «Спецстройстандарт» (код ЄДРПОУ 349636926583) (а.с. 72). При цьому податкова накладна від 31.01.2012 року, на підставі якої Позивачем було сформовано податковий кредит, у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована не була, що прямо заборонено положеннями ПК України. У той час як лише надана ТОВ «ПТУ» податкова накладна №71 була виписана Позивачу ТОВ «Спецстройстандарт» 31.10.2012 року (а.с. 28) була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 29).

Посилання Апелянта на те, що останнім було допущено технічну помилку в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, колегією суддів оцінюється критично, оскільки, по-перше, положення п. 198.6 ст. 198 ПК України пов'язують настання для платника податку відповідальності з моменту встановлення податковим органом попередньо включеної до складу податкового кредиту суми податку, не підтвердженої податковими накладними; по-друге, Позивачем не було подано доказів подання уточнюючої розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, зменшення суми податкового кредиту у зв'язку з формуванням його на підставі податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, не позбавляє платника податків права сформувати податковий кредит на підставі належним чином оформленої і зареєстрованої податкової декларації.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні технології управління» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні технології управління» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.