Ухвала суду № 34628120, 02.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. справа № 811/981/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі № 811/981/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації, Кіровоградської обласної ради про протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії конкурсної комісії; скасувати рішення конкурсної комісії щодо оголошення переможцем конкурсу по внесенню кандидатури на заміщення вакантної посади директора Регіонального фонду підтримки підприємництва у Кіровоградській області ОСОБА_2; зобов'язати відповідачів привести свої дії у відповідність до Порядку проведення конкурсу для внесення кандидатур на заміщення вакантних посад керівників комунальних підприємств, установ та організацій області; зобов'язати відповідачів утримуватися від внесення кандидатури ОСОБА_2 на розгляд сесії Кіровоградської обласної ради щодо призначення на посаду директора Регіонального фонду підтримки підприємництва у Кіровоградській області.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації, Кіровоградської обласної ради про протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Ухвала суду обґрунтована наявністю трудового спору, який має віршуватись в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт вважає висновки суду помилковими, оскільки відповідачі, як орган місцевого самоврядування та суб'єкт владних повноважень, прийняв спірне рішення на виконання владних управлінських функцій, тому цей спір належить до юрисдикції адміністративного суду.

У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення - 19 червня 2013 року, не прибули, про причини неприбуття не повідомили, письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не направляли.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши оскаржене рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Справа адміністративної юрисдикції, як визначено пунктом 1 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зважаючи на відсутність у діючому законодавстві поняття публічно-правового спору, його наявність визначається виходячи з критеріїв суб'єктного складу правовідносин, становища суб'єктів у правовідносинах, методу регулювання правовідносин та характеру домінуючого інтересу у правовідносинах.

Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предметом пред'явленого позову є трудовий спір, де відповідачі виступають в якості роботодавця, тому його вирішення має відбуватись в порядку, передбаченому нормами Кодексу законів про працю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пункт 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

За змістом пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України під публічною службою розуміється діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначав про протиправність дій відповідачів щодо прийняття його на публічну службу на посаду директора Регіонального фонду підтримки підприємництва у Кіровоградській області. Проте, відповідно до пункту 2 розділу IV Положення про Регіональний фонд підтримки підприємництва у Кіровоградській області, затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 14 грудня 2001 року №505-р «Про затвердження у новій редакції положення про Регіональний фонд підтримки підприємництва у Кіровоградській області» вказана організація є неприбутковою і не належить до органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а отже і посада директора Регіонального фонду не відноситься до публічної служби в розумінні пункту15 частини 1 статті 3 та пункту 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із трудових відносин, проводиться за правилами цивільного судочинства та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За приписами частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали дотримані норми процесуального права, доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі № 811/981/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна