Постанова № 34627960, 06.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. справа № 804/3514/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі № 804/3514/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо» до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рондо» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки; щодо формування в Акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 28.02.2013 року № 685/225.21890423 висновків щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Ферріт-Д", ТОВ "ВК Віконні системи", ТОВ "Ліга", ТОВ "Матадор", їх реальності та повноти відображення в обліку; щодо коригування показників податкової звітності, яке відбулося на підставі зазначеного Акту перевірки, у тому числі, дії з виключення з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Рондо" у податкових деклараціях за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року;

- зобов'язати Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності ТОВ "Рондо" за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, у тому числі, зобов'язати відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Рондо" та включені до податкових декларацій з податку на додану вартість за період 01.01.2010 року по 31.01.2013 року. В обґрунтування позовних вимог посилалось на порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, передбаченого Податковим кодексом України, невідповідністю висновків, викладених в Акті перевірки щодо нікчемності, фіктивності господарських угод, укладених із зазначеними контрагентами, фактичним обставинам, а також протиправності дій відповідача, який здійснив коригування показників податкової звітності в електронній базі даних за відсутності законних підстав.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року позовні вимоги задоволені частково. Суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Решту позовних вимог суд задовольнив.

Не погодившись із рішенням суду, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом під час розгляду справи залишені без уваги доводи відповідача щодо правовірності висновків, викладених в Акті перевірки щодо нікчемності угод, виконання яких не підтверджено документально через відсутність актів приймання-передачі товару, сертифікатів походження товару, які місять інформацію щодо ГОСу, ТУ, марки, типу, заводу виробника, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, тощо. Неповне з'ясування обставин по справі призвело помилкового вирішення частини позову.

У поданому до суду клопотанні № 64756/13 від 29 липня 2013 року, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби просила розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності його уповноваженого представника у зв'язку із неможливістю забезпечити участь представника.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У судовому засіданні представники позивача проти апеляційної скарги заперечувати, просили залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без мін.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення часткового апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби з 19 лютого 2013 року по 25 лютого 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Рондо", за результатами якої було складено Акт від 28.02.2013 року № 685/225.21890423 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рондо" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Феррід", ТОВ "ВК Віконні системи", ТОВ "Ліга", ТОВ "Матадор" в частині правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року". За висновками, викладеними в Акті, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Матадор", ТОВ "Ферріт-Д", ТОВ "ВК "Віконні системи" та ТОВ "Інтерпайп Нікотьюб", ТОВ КФ "Резидент", ТОВ "Пегас-7", ТОВ "Техноніколь-Центр", ТОВ "Інтерпайп Україна", ТОВ "НТ-Транс", ФОП Журавель", а саме: встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, внаслідок чого завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 3567869,67 грн.; завищено витрати операційної діяльності на загальну суму 3567869,67 грн.; завищено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 710548,38 грн.; завищено податковий кредит на загальну суму 687287,47грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо формування в Акті перевірки висновків про документальне підтвердження господарських відносин позивача із платниками податків ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», їх реальності та повноти відображення в обліку, суд першої інстанції дійшов висновку про недотримання Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений Податковим кодексом України, а саме: правом платника податків після закінчення перевірки та до прийняття податкового повідомлення-рішення надати контролюючому органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки. Такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення ( п. 44.6 Податкового кодексу України та п. 8 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772); правом платника податків на надання заперечень на акт перевірки у випадку незгоди з висновками, що в ньому викладені (п. 86.7 Податкового кодексу України); правом платника податків бути присутнім під час розгляду його заперечень на акт перевірки; правом платника податків оскаржити як в адміністративному, так і в судовому порядку податкове повідомлення-рішення.

Акт перевірки за своєю правовою природою є лише носієм доказової інформації, а не рішенням контролюючого органу, яке на відміну від Акту є обов'язковим для виконання. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації. Відповідність висновків, викладених в Акті перевірки, фактичним обставинам, здійснюється судом при перевірці правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Акт, як один із видів доказів, досліджується судом та оцінюється, у тому числі, на відповідність вимогам, визначеним статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Незважаючи на те, що за наслідками проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення щодо ТОВ «Рондо» не було прийнято, зміст Акту перевірки не може бути предметом оскарження. У даному випадку, на підставі інформації, викладеної в Акті перевірки щодо нікчемності угод, відповідач виключив з електронної бази даних " Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України' сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Рондо" у податкових деклараціях. При розгляді позову щодо правомірності таких дій відповідача, суд і має перевіряти надані суб'єктом владних повноважень докази, у тому числі - Акт перевірки на предмет його відповідності вимогам, встановленим наказом № 984 від 22.12.2010 року Державної податкової адміністрації України щодо його форми та змісту, та надавати оцінку відповідно до зазначених вище приписів статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій відповідача щодо формування в Акті перевірки висновків про нікчемність угод не можна вважати законним та обґрунтованим, і у задоволенні адміністративного позову в цій частині слід відмовити, частково задовольнивши апеляційну скаргу. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, незважаючи на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є помилковим, наслідком його розгляду судом є рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, а не закриття провадження у справі, оскільки приписи частини 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої вимоги.

color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">В іншій частині оскаржена постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки судом повно встановлені обставини справи, висновки щодо протиправності дій відповідача по коригуванню показників податкової звітності на підставі Акту перевірки, є обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами.

Так, висновки відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених з ТОВ "Матадор", ТОВ "Ферріт-Д", ТОВ "ВК "Віконні системи" та ТОВ "Інтерпайп Нікотьюб", ТОВ КФ "Резидент", ТОВ "Пегас-7", ТОВ "Техноніколь-Центр", ТОВ "Інтерпайп Україна", ТОВ "НТ-Транс", ФОП Журавель" спростовані дослідженими судом первинними бухгалтерськими документами (т. 1 а.с. - 112-250, т 2 - т.22 а.с. 1-205). Суд надав належну оцінку доводам відповідача щодо дефектності деяких первинних документів, зазначивши, із посиланням на правову позицію Вищого адміністративного суду України, що формальна відсутність окремих реквізитів не може бути підставою для виключення проведення оплат із складу валових витрат підприємства та податкового кредиту. Правильним є висновки суду першої інстанції про те, що відсутність сертифікатів походження товару не може свідчити про безтоварність господарських операцій.

ound-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із правомірності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат на підставі первинних документів. Суд першої інстанції також дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо недійсності угод, які, нібито не спричинили настання реальних наслідків, оскільки відповідачем належним чином не доведено те, що всі первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності, те, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договір укладено без мети настання реальних наслідків, висновки актів перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем нікчемних угод, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає, що статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, нікчемними законом визначені правочини щодо яких недодержаний сторонами вимоги закону про його нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України), правочини, вчинені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без подальшого його схвалення батьками (усиновлювачами) - ст. 221 ЦК України, правочини, вчинені без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України), правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою при відсутності схвалення опікуном (ст. 226 ЦК України), правочини, які порушують публічний порядок (ч. 2 ст. 228 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про не доведення податковим органом нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а також не доведено фіктивність первинних документів, що містяться у матеріалах справи, тому не має підстав вважати, що умови договорів сторонами не виконувались.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (робіт, послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином складеної податкової накладної, а відтак - позивач правомірно сформував податковий кредит.

Щодо рішення суду в частині визнання протиправними дій відповідача по коригуванню показників податкової звітності на підставі Акту перевірки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відтак і податкові зобов'язання не узгоджувались, відповідачем безпідставно здійснено коригування показників відповідної податкової звітності позивача. Крім того, оскільки за нормами статті 74 Податкового кодексу України та наказу ДПА України № 266 автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України повинна відображати фактичні задекларовані платником податків показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, у тому числі, і для співставлення показників, які задекларовані платниками податків, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Крмі того, критерій добросовісності платника передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про незаконність дій відповідача щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі Акту перевірки та правомірно задовольнили позов у відповідній частині, зобов'язавши відповідача відновити показнити ТОВ «Рондо» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі № 804/3514/13-а в частині задоволення адміністративного позову про визнання протиправними дій Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування в Акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо» від 28 лютого 2013 року № 685/225.21890423 висновків щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д", Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК Віконні системи", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга", Товариством з обмеженою відповідальністю "Матадор", їх реальності та повноти відображення в обліку - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо» до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування в Акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо» від 28 лютого 2013 року № 685/225.21890423 висновків щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д", Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК Віконні системи", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга", Товариством з обмеженою відповідальністю "Матадор", їх реальності та повноти відображення в обліку - відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі № 804/3514/13-а - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна