Ухвала суду № 34627935, 30.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. справа № 2а-671/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2013 року у справі № 2а-671/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області по застосуванню показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік при здійсненні перерахунку пенсії - протиправними та зобов'язати провести з 01 червня 2010 року перерахунок щомісячного розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. В обґрунтування позовних вимог посилався на незаконність дій відповідача щодо застосування показників 2007 року для перерахунку його пенсії, оскільки до застосування підлягають показники за 2010 рік.

Постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення адміністративного позову. Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженому рішенні, невірним застосуванням норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконної постанови.

У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення - 12 червня 2013 року, не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідач направив до суду заяву, в якій просив здійснювати апеляційний розгляд без участі уповноваженого представника.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27 червня 2002 року. (а.с.4) 25 травня 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідачем на підставі заяви було проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік з 01 червня 2010 року. Вважаючи, що проведений Управлінням перерахунок пенсії не відповідає вимогам чинного законодавства, ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до суду.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перерахунок пенсії за збільшенням стажу та заробітної плати повинен здійснюватися на підставі статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Колегія суддів погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Так, перерахунок пенсій із заробітної плати, отриманої після призначення пенсії чи попереднього перерахунку та збільшеного страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" № 1058 від 9 липня 2003 року (далі Закон № 1058-IV), частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б"підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Визнані неконституційними зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частини 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Зокрема, частиною 4 статті 42 Закону № 1058-IV, в редакції до 28 грудня 2007 року, чина на час виникнення спірних правовідносин, не встановлює іншого, ніж передбачений частиною 2 статті 40 цього Закону порядку розрахунку заробітної плати для перерахунку пенсії, тому застосуванню підлягає частини 2 статті 40 цього Закону.

У зв'язку з правом особи на перерахунок пенсії із заробітної плати та страхового стажу у формулі заробітної плати для обчислення пенсії Зп = Зс х (Ск : К) змінюються лише показники Ск (сума коефіцієнтів заробітної плати за кожен місяць) та К (кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи), а показник Зс (середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії) враховується в розмірі на час призначення пенсії або останнього перерахунку.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески" є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, внаслідок чого ототожнювати ці поняття неможливо.

З огляду на зазначене та керуючись принципом законності, закріпленого в статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, приписи постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин, оскільки вони суперечать положенням статті 42 Закону № 1058-IV.

Тому, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, календарного року, що передує року перерахунку пенсії, відсутні.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2013 року у справі № 2а-671/11 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна