Ухвала суду № 34627637, 02.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. справа № 0870/3617/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі № 0870/3617/12 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство виробничо-комерційної фірми «Крістіна» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ороджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0000142211 від 04.04.2012 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 124609 грн. В обґрунтування позову зазначено про безпідставність висновків податкового органу щодо наявності порушень податкового законодавства внаслідок укладення договору з ТОВ «Лек-Оіл», який, на думку відповідача, укладений без мети настання реальних наслідків.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись із рішенням суду, Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, яка є правонаступником Державної податкової інспекції в Ороджонікідзевському районі м. Запоріжжя, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. На думку апелянта, суд залишив поза увагою ту обставину, що ТОВ «Лек-Оіл» придбавало нафтопродукти у ТОВ «ТД Альматея», який не звітує до податкових органів за Ф-1ДФ, що свідчить про відсутність найманих працівників. Нездійснення ним амортизаційних відрахувань свідчить про відсутність основних засобів. Всі ці докази свідчать про безтоварність угод, укладених між ТОВ «ТД Альматея» та ТОВ «Лек-Оіл», яке, у свою чергу, уклало фіктивний договір з позивачем. За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності правильно складених, але не достовірних документів або сплати грошових коштів.

Апелянт, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення - 16.01.2013 року, до суду уповноваженого представника не направив, про про причини неприбуття не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, З 06.03.2012 по 14.03.2012, на підставі направлення від 06.03.2012 №439, ДПІ у Орджонікідзевському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ ВКФ «Крістіна» з питань достовірності вчинених правочинів з ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» (код ЄДРПОУ 34047083) та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на прибуток за період з 01.07.2011 по 30.09.2011. За результатами перевірки складено акт №11/23-509/13622234 від 21.03.2012. Висновками акту перевірки встановлено, що ПрАТ ВКФ «Крістіна» порушено пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14; п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44; п. 138.2 ст. 138; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2011 року на суму 124 609,00 грн.На підставі акту перевірки, ДПІ у Орджонікідзевському районі 04.04.2012 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000142211 за платежем податок на прибуток, яким позивачу виставлено суму грошового зобов'язання у розмірі 124 609,00 грн., а саме: за основним платежем 124 609,00 грн. та за штрафними санкціями - 0,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив із із правомірності формування позивачем валових витрат на підставі первинних документів. Суд першої інстанції також дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо недійсності угод, укладених з ТОВ «Лек-Оіл», який, нібито не спричинив настання реальних наслідків, оскільки відповідачем належним чином не доведено те, що всі первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності, те, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договір укладено без мети настання реальних наслідків, висновки актів перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем нікчемних угод, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає, За приписами п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та TOB «Лек-Оіл»укладено договір поставки від 10.08.2011 №JI70/11, предметом якого є поставка нафтопродуктів окремими партіями, вид, марка та кількість яких визначаються в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 60). На виконання умов договору поставки від 10.08.2011 №Л70/11 між сторонами укладено додаткову угоду №02 від 18.08.2011 та поставку бензину А-95Е (а.с. 81). Факт придбання і транспортування дизельного палива та паливно-мастильних матеріалів підтверджується актом приймання передачі від 19.08.2011 №0363, згідно якого позивачу поставлено товар на загальну суму б розмірі 657256 грн. 65 коп., в тому числі сума податку на додану вартість - 109541 грн. 11 коп. (а.с. 80) та податковою накладною №163, якою визначено обсяги постачання (базу оподаткування) без врахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками 20% в розмірі 657246 грн. 65 коп. (а.с. 78), залізничними накладними ( перевезення здійснювалось залізничним транспортом) (а.с. 71, 72), оплата за товар підтверджена банківськими виписками з рахунків платника податків (а.с. 187-195). Факт використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується наданими Позивачем копіями накладних на внутрішнє переміщення: від 22.08.2011 №0000000379, від 22.08.2011 №0000000378, від 22.08.2011 №0000000381, від 22.08.2011 №0000000382, від 22.08.2011 №0000000380, від 22.08.2011 №0000000390 (а.с. 65-70), які підтверджують рух та використання товару з автобази безпосередньо на автозаправні станції. Крім того, Позивачем надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів: від 22.08.2011 №22/08/11-02, №22/08/11/01, №22/08/11-03, №22/08/11-05, №22/08/11-11, №22/08/11-01-01 (а.с. 65-70).

Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі № 0870/1874/12 задоволений адміністративний позов ПАТ виробничо-комерційної фірми «Крістіна», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Орджонікідзевського району м. Запоріжжя № 0000612302/17080 від 06.12.2011 року, яким позивачеві збільшено суду грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 109541 грн. на підставі цього ж акту перевірки, який містить висновки про нікчемність договору № Л70 від 10.08.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Лек-Оіл». Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, висновки податкового органу про нікчемність договору між ПАТ виробничо-комерційна фірма «Крістіна» та TOB «Лек-Оіл» є необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустими доказами, тому суд першої інстанції правильно відмовив у їх задоволенні.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі № 0870/3617/12 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна