Ухвала суду № 34627523, 05.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. справа № 0870/81/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі № 0870/81/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Александр» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Александр» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011 року № 0000960804, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 696 456,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків, викладених в акті перевірки, щодо нікчемності угоди № 1805, укладеної позивачем із ТОВ «Дніпро Капітал ВР».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року позов задоволений, спірне повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано. Суд дійшов висновку про те, що позивач мав всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання товарів у ТОВ «Дніпро Капітал ВР», а відтак і правомірність віднесення цих витрат на валові витрати підприємства.

Не погодившись із судовим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що судом не прийняті до уваги обставини, які свідчать про укладення договору між позивачем та ТОВ «Дніпро Капітал ВР» без мети настання реальних наслідків. Суд також надав невірну оцінку доказам на підтвердження доводів відповідача, а саме: висновку експертного почеркознавчого дослідження та пояснень ОСОБА_1, який був директором та головним бухгалтером ТОВ «Дніпро Капітал ВР» і який не підписував договори, укладені з ТОВ «Компанія «Александр», та первинні документи на їх виконання.

У судовому засіданні представник апелянта просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції.

Представники позивача у судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін та пояснили, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ «Дніпро Капітал ВР» і висновки, викладені в акті перевірки ґрунтуються на припущеннях.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для його скасування.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 20.09.2011 р. по 03.10.2011 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена позапланова документальна невиїзна перевірки ТОВ «Компанія «Александр» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпро Капітал ВР» за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складений Акт № 64/08-04/13639821 від 04.10.2011 року (а.с.20-37). В ході перевірки виявлені порушення, у тому числі, порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого підприємством завищено валові витрати всього на суму 5 428 659 грн. ( а.с.24). Так, перевіркою не встановлено факту поставки товару з боку ТОВ «Дніпро Капітал ВР» на адресу ТОВ «Компанія «Александр», не встановлено переходу права власності на товарну продукцію з боку ТОВ «Компанія «Александр», на підставі чого встановлено факт нікчемності правочину, укладеного між цими суб'єктами господарювання, згідно приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України (а.с.30). За наслідками розгляду Акту перевірки відповідачем 18.10.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення року № 0000960804, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 357 165 грн.. та застосовані штрафні санкції у розмірі 339 291, 25 грн., а всього на суму 1 696 456,25 грн. (а.с.18).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із правомірності віднесення до складу валових витрат витрати, понесені у зв'язку із придбанням товару для подальшого використання у господарській діяльності за договором № 1805, укладеним 18.05.2010 року з ТОВ «Дніпро Капітал ВР», на підтвердження чого ним були надані усі необхідні первинні документи (акти приймання-передачі робіт, довідки про вартість робіт, розрахункові документи, податкові накладні). Суд першої інстанції також дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності угоди, укладеної з ТОВ «Дніпро Капітал ВР», яка, нібито не спричинила настання реальних наслідків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає, що статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, нікчемними законом визначені правочини щодо яких недодержаний сторонами вимоги закону про його нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України), правочини, вчинені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без подальшого його схвалення батьками (усиновлювачами) - ст. 221 ЦК України, правочини, вчинені без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України), правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою при відсутності схвалення опікуном (ст. 226 ЦК України), правочини, які порушують публічний порядок (ч. 2 ст. 228 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про не доведення податковим органом нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Дніпро Капіиал ВР», а також фіктивності первинних документів, що містяться у матеріалах справи, тому не має підстав вважати, що умови договору сторонами не виконувались.

Аналогічний висновок міститься і в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2012 року у справі № 2а-0870/78/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 року. Суд задовольнив позовні вимоги ТОВ «Компанія «Александр», визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000970804 від 18.10.2011 року, яким визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 085 732 грн., погодившись із доводами позивача щодо реальності договору № 1805 від 18.05.2010 року, укладеного між ТОВ «Компанія «Александр» і ТОВ «Дніпро Капітал ВР» та правомірністю формування податкового кредиту на підставі первинних документів, що свідчать про фактичне виконання договору. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що обставини, встановлені вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, є преюдиціальними по відношенню до цієї справи і, відповідно до положень частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не потребують доказування.

Щодо правомірності віднесення до складу валових витрат витрати, понесені у зв'язку з придбанням товарів, на підставі договорів з ТОВ «Дніпро Капіиал ВР», колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.5.1., пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Доводи податкового органу - відповідача по справі та апелянта зводяться до того, що угоди між позивачем та ТОВ «Дніпро Капітал ВР» не укладались, оскільки директор цього підприємства ОСОБА_1 їх не підписував. При цьому, в якості доказу на підтвердження вказаної обставини наданий експертний висновок спеціаліста, складений на підставі запиту начальника УПМ ДПА у Запорізькій області (а.с.67).

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Статтею 70 2ього ж Кодексу передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд першої інстанції, спираючись на приписи процесуального законодавства, дійшов правильного висновку щодо невідповідності зазначеного експертного дослідження вимогам щодо належності та допустимості доказів, оскільки дослідженню були піддані копії документів, що є неприпустимим, а також зазначене дослідження проведено поза межами процесуального провадження, без попередження експерта про кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19червня 2012 року у справі № 0870/81/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Александр» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна