Ухвала суду № 34625593, 31.10.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/5972/13-ц Головуючий у 1-й інст. Шалота К.В.

Категорія 51 Доповідач Косигіна Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Жигановської О.С., Кочетова Л.Г.

при секретарі Крижанівській М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського національного агроекологічного університету про стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідній допомозі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою Житомирського національного агроекологічного університету

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в суді 8786 грн. 65 коп., вихідну допомогу в сумі 1644 грн. 09 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку та 12000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Зазначила, що з 1995 року працювала в санаторії-профілакторії Житомирського національного агроекологічного університету (далі ЖНАЕУ). З 12 червня 2013 року її звільнено з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України. Проте, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України з нею не проведено повного розрахунку, в зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 02 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ЖНАЕУ на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 8786 грн. 65 коп., 1644 грн. 09 коп. заборгованості по вихідній допомозі, 6184 грн. 91 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 17150 грн. 65 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави 344 грн. 10 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ЖНАЕУ, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким спірні суми стягнути з Житомирського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що санаторій - профілакторій Житомирського національного агроекологічного університету є структурним підрозділом ЖНАЕУ, без статусу юридичної особи та діє на підставі Положення, затвердженого ректором ЖНАЕУ від 28.12.2009 року. Відповідно до Положення, санаторій-профілакторій відноситься до закладів охорони здоров'я - лікувально-профілактичних закладів санаторного типу з харчуванням і діє в період навчального року.

ОСОБА_1 з 1995 року працювала в санаторії-профілакторії ЖНАЕУ. Наказом ЖНАЕУ № 195-к від 11.06.2013 року її звільнено з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України з 12 червня 2013 року (а.с. 5-8, 11).

Відповідно до вимог ст.ст. 115, 116 КЗпП України своєчасна виплата заробітної плати та проведення розрахунку при звільненні є обов'язком підприємства, установи, організації, а не його правом.

З роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", вбачається, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Судом встановлено, що після звільнення позивачки, їй не були виплачені заробітна плата за період з 01.01.2013 року по 12.06.2013 року в сумі 8786 грн. 65 коп. та вихідна допомога - 1644 грн. 09 коп. (а.с. 9, 10). Дані суми ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що трудові права ОСОБА_1 при звільненні були порушені, а тому правильно стягнув на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 8786 грн. 65 коп., 1644 грн. 09 коп. заборгованості по вихідній допомозі та 6184 грн. 91 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку (з часу звільнення по день винесення рішення). Правильність проведених розрахунків сторонами не заперечуються.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як встановлено судом, тривала невиплата заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги погіршила матеріальний стан позивачки, призвела до втрати нормальних життєвих зв'язків та змусила змінювати звичний спосіб життя, шукаючи додаткові засоби для існування. Визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди відповідає принципам розумності і справедливості, та з врахуванням обставин справи є правильним.

Є безпідставними доводи апелянта про те, що належним відповідачем по справі є Житомирське обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ЖНАЕУ (ст. 21 КЗпП України, п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці").

Часткове фінансування санаторію-профілакторію ЖНАЕУ за рахунок коштів Житомирського обласного відділенням фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є підставою для відмови ОСОБА_1 у позові, оскільки відповідно до Положення про санаторій-профілакторій саме ЖНАЕУ затверджує кошторис та виплачує заробітну плату працівникам в межах асигнувань за відповідний рік.

Крім того, під час апеляційного розгляду представник апелянта пояснила, що у 2013 році договір про часткове фінансування санаторію-профілакторію ЖНАЕУ за рахунок коштів Житомирського обласного відділенням фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності між ЖНАЕУ та Фондом не укладався.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Доводи пеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Житомирського національного агроекологічного університету відхилити, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді