Ухвала суду № 34615146, 04.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6839/13-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т.В. Провадження № 22-ц/780/5608/13 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 44 04.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

28 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Білоконь О.В., Коцюрби О.П., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 серпня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на земельну ділянку, площею 0,0532 га, що розташована на території Гореницької сільської ради, с/т «Воїн-1» із цільовим призначенням для ведення садівництва, зобов'язання Гореницької сільської ради видати на її ім'я відповідного державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення зазначено, що відсутні належні докази набуття позивачем в порядку спадкування права власності на земельну ділянку, площею саме 0,0532 га для ведення садівництва, розташованої на території Гореницької сільської ради, с/т «Воїн-1».

При цьому, вказано, що, відповідно до Закону України «Про самоврядування в Україні», до компетенції сільських рад не належала видача державних актів про право приватної власності на земельну ділянку.

Крім того, вказано, що з 1 січня 2013 року такий документ як державний акт на право власності на земельну ділянку ЗК України та іншими законодавчими актами не передбачений.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, рішенням №6/12 виконкому Гореницької сільської ради народних депутатів від 26 березня 1998 року ОСОБА_2 передана у приватну власність змельна ділянка, площею 0,0532 га, для ведення садівництва, розташовану на території Гореницької сільської ради, с/т «Воїн-1» ( а.с. 5-6 ).

21 липня 2001 року на його ім'я видано державний акт на право приватної власності на землю, площею 0,0491 га ( а.с. 7 ).

Після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) його дружина - ОСОБА_3 прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в користування і володіння спадковим майном ( а.с. 8 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, а спадкоємцем її майна, яке складається із вищевказаної земельної ділянки, є її дочка, позивач по справі ( там же ).

24 травня 2006 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері на майно, яке складається із змельної ділянки, площею 0,0491 га, для ведення садівництва, розташовану на території Гореницької сільської ради, с/т «Воїн-1» ( там же ).

Такми чином, ОСОБА_1 отримала у спадщину майно, яке належало спадкодавцю - ОСОБА_3, зокрема, змельну ділянку, площею 0,0491 га, для ведення садівництва.

Земельна ділянка у більшому розмірі, як зазначає позивач, а саме 0,0532 га, їй не належала, а тому, не може перейти у порядку спадкування до ОСОБА_1, у т.ч. шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 15, 16, 1218, 1225 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 212-213 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.

А тому, доводи ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки вони повністю спростовуються належними та допустимими доказами по справі.

Інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0532 га, наявність помилок у державному акті, відсутність у ОСОБА_2 необхідності оспорювати державний акт, а також про незаконне втручання відповідача у повноваження власника земельної ділянки, не спростовують висновок суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог та не є підставою для задоволення як позовних, так і апеляційних вимог.

Тим паче, садівницьке товариство «Воїн-1», інтереси якого зачіпаються вирішенням спору, не залучене у справі.

При цьому, ОСОБА_1 не позбавлена можливості отримати зазначену оспорювану частину земельної ділянки ( 0,0532 - 0,0491 ) у встановленому законом порядку.

Таким чином, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити дії, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.В. Білоконь

О.П. Коцюрба