Ухвала суду № 34614858, 01.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/824/13-к Головуючий у І інстанції Карпович В.Д.Провадження № 11-кп/780/447/13 Доповідач у 2 інстанції НагорнийКатегорія 41 01.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

29 жовтня 2013р. колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Нагорний А.М.

Суддів - Дриги А.М., Авраменка М.Г.,

при секретарі - Безкровному С.О.

з участю прокурора - Красківського В.П., засудженого та адвоката ОСОБА_1

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями обвинуваченого, прокурора та адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на вирок Яготинського районного суду Київської області від 24 липня 2013 року.

Цим вироком обвинувачений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Сотниківка, Яготинського районну, Київської області, житель АДРЕСА_1, раніше судимий за ст.307ч.1 КК, звільнений від покарання 10.11.2009 умовно-достроково на 1 рік 7 місяців, -

засуджений за ч.2 ст. 307 КК України на шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 14 березня 2013р. близько 10.00 год. він, за попередньою змовою з легендованою особою - ОСОБА_3, біля автобусної зупинки «Школа №2» по вул. Вокзальна в м. Яготині, за гроші в сумі 300 грн. -збув, попередньо придбаний у невстановленої слідчим особи, - особливо небезпечний наркотичний засіб - опій апельований, який знаходився у одноразовому шприці, і який в ході проведення оперативної закупки наркотичних засобів, був вилучений працівниками міліції у легендованої особи ОСОБА_3.

Загальна маса вилученого наркотичного засобу в рідині становить об'ємом 4,0 мл, в перерахунку на суху речовину - 0,0635грам.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений з вироком не згоден і вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та несправедливим у зв'язку з тим, що суд не взяв до уваги ст. 42 КПК України, оскільки відсутня експертиза, що доводить даний факт та ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, оскільки на його думку, судом не взято до уваги вряд фактичних обставин.

В поданій апеляції захисник ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню внаслідок невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Висновки суду, на думку адвоката, - не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що всі докази, які досліджені у справі, мають істотні суперечності, щодо обставин, які впливають на висновки про доведеність винуватості обвинуваченого.

Захисник зазначає, що в судовому засіданні не здобуто беззаперечних доказів вини ОСОБА_2 у скоєному злочині.

Протоколи слідчих експериментів із свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на думку адвоката, - не можуть бути доказом винуватості обвинуваченого, так як містять дані, які спростовують обвинувачення та підтверджують показання обвинуваченого. Як зазначає адвокат, - в протоколах вказано, що обвинувачений передав гроші легендованій особі, а не навпаки. За наявності такої суттєвої суперечності, суд прийняв вказані документи на підтвердження винуватості обвинуваченого, визнавши це як докази, які частково відповідають закону.

Також, як зазначає адвокат, - у вироку приведено такі показання свідків, які не відповідають тим, що давались ними в судовому засіданні. Так, свідок ОСОБА_4 вказав, що було вилучено шприці 4 чи 4,5мл наркотичної речовини, а суд привів показання свідка в цій частині як 4,5 мл. ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 спостерігали з відстані 300-400 метрів як обвинувачений зустрівся із легендованою особою. Однак чи передавав ОСОБА_2 щось легендарній особі, - свідок ОСОБА_4 не бачив, а свідок ОСОБА_5, як зазначає адвокат, - взагалі дав суперечливі покази.

Також, у вироку приведені покази свідків, в чому був одягнутий обвинувачений, однак свідки взагалі не давали таких показів. В вироку зазначено, що свідки повідомили суд про маршрутне таксі №11 на якому приїхав ОСОБА_2, але свідки не вказували номер таксі. Свідок ОСОБА_5 не згадував кількості речовини темного кольору, яка була вилучена у легендованої особи, але у вироку констатується факт, що він вказав у судовому засіданні кількість - 4,5 мл. Стосовно передачі грошей свідок вказав, що лише припускає, що обвинувачений отримав їх, а у вироку вказано, що він підтвердив факт передачі грошей.

Апелянт вказує, що свідки показали, що обвинувачений і легендована особа при зустрічі здоровались за руку. ОСОБА_2 при цьому міг отримати нашарування спеціального фарбника із рук легендованої особи.

Окрім того працівниками міліції не було проведено дактилоскопічне дослідження, для виявлення сліди пальців рук на вилученому шприці.

Адвокат, зазначає, що законних та допустимих доказів, що були б добуті у відповідності з чинним законодавством та категорично підтверджували висновок суду щодо ОСОБА_2, ні в ході досудового розслідування, ні під час судового розгляду справи по обвинуваченню ОСОБА_2, - не отримано і у вироку не приведено.

Захисник просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_2 та звільнити його з під варти із зали суду.

В апеляції прокурор не оспорює доведеність вини засудженого, але вважає, вирок в частині виключення з обвинувачення епізоду незаконного збуту наркотичного засобу, що мало місце 02.03.2013р. - незаконним, в зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. На думку прокурора, судом безпідставно визнано недопустимим доказом протокол огляду місця події від 14.03.13 в зв'язку з неналежним оформленням даної процесуальної дії, оскільки ця дія проводилась у відповідності до вимог закону про що, як зазначає прокурор, показав свідок ОСОБА_6 Також, судом безпідставно визнано як докази свідків сторони захисту ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які перебували в приміщенні веранди будинку та повідомили, що 02.03.13до будинку ОСОБА_2 ніхто не заходив, оскільки, в супереч вимог ст.290 КПК, - сторона захисту не здійснила відкриття цих матеріалів стороні обвинувачення. Прокурор також зазначає, що згідно розпечатку телефонних переговорів, свідок ОСОБА_9 на час здійснення оперативної закупки 02.03.2013р. не могла бути в будинку засудженого.

Прокурор вважає обвинувачення по цьому епізоду доведеним, просить за даний злочин винести обвинувальний вирок.

Крім того прокурор вказує на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, оскільки, на його думку, - суд, повною мірою не врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, не визнання обвинуваченим своєї вину, посередню характеристику за місцем проживання.

Також прокурор зазначає, що судом у резолютивній частині вироку не зазначено строк і порядок набрання вироком законної сили.

Прокурор просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2 за два епізоди злочинної діяльності та призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку своєї апеляції, обвинуваченого, котрий в поясненнях, дебатах і в останньому слові апеляційні вимоги та свого захисника підтримав і просив суд перекваліфікувати його дії на ст.309 КК України, захисника ОСОБА_1, що підтримав свою апеляційну скаргу і заперечував проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши вирок суду, матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора і адвоката є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд повно, всебічно і неупереджено дослідив всі докази і обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засудженого.

Суд також, дослідивши всі докази і обставини справи по епізоду від 02.03.2013р., - обґрунтовано виключив його з обвинувачення, в зв'язку з недопустимістю доказів і недоведеністю вини. На підтвердження цього суд привів належну аргументацію та вірно вказав у вирок на обставини, які спростовують обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненняі вказаного злочину.

Стосовно обвинувачення за цим епізодом, то посилання прокурора на не відкриття йому, в порушення вимог ст. 290 КПК, - матеріалів справи є безпідставним, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що у відповідності до положень ч.6 цієї статті, прокурор з таким запитом звертався. Крім того, в процесі досудового слідства адвокат звертався до слідчого з клопотанням про допит цих свідків, в чому йому було відмовлено (а.с. 300).

Висновок суду щодо доведеності вини засудженого в зазначених у вироку злочинних діях підтверджуються всією сукупністю досліджених судом доказів, які належним чином наведені у вироку, не викликають сумнівів у своїй достовірності, а скоєне ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 307 КК України.

Протиріччя між висновками суду і обставинами справи, про що ідеться в апеляційній скарзі адвоката, є голослівними і безпідставними. Вказуючи на такі невідповідності, адвокат при цьому не послався на номер і час запису в журналі судового засідання. Протиріч же у кількості наркотичної речовини, про які вказує в апеляційної скарги адвоката, - судова колегія не вбачає. Про кількість вилученої речовини є свідчення з візуального спостереження свідків і понятих, і є свідчення при їх дослідженні, які можуть між собою допустимо різнитись. Окрім того настільки незначні розбіжності, якщо вони і мали місце, - на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, і на кваліфікацію злочинних дій обвинуваченого - не впливають.

Призначаючи покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу засудженого, який у скоєному не розкаявся і раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності.

При таких обставинах колегія суддів вважає вирок суду законним і обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни - не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України року, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Яготинського районного суду Київської області від 24 липня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Судді : Нагорний А.М. Дрига А.М. Авраменко М.Г.