Ухвала суду № 34614485, 15.10.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого судді Леска В.В.

суддів Чужі Ю.Г., Кожух О.А.

при секретарі Пудак О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та суми середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні в загальному розмірі 19334,55 грн. та зустрічним позовом ЗАТ ВНЗ «Київський славістичний університет» до ОСОБА_1 про повернення матеріальних цінностей за апеляційною скаргою Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

27 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» (далі - ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет») про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та належних до сплати сум при звільненні, суми середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди в загальному розмірі 20 629,00 грн..

Позовні вимоги мотивував тим, що з 1 вересня 2010 року він працював у ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» на посаді завідувача кафедри економіки.

Наказом відповідача № 312 від 6 липня 2012 року позивача було звільнено з роботи з 30 червня 2012 року у звязку із закінченням строку трудового контракту, п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Вказував, що заробітна плата за червень місяць йому була виплачена не в повному розмірі, а саме: не доплачено 615 грн., та не виплачено компенсацію за дні невикористаної відпустки науково-педагогічного працівника, яка складала 6353,20 грн. Крім того, зазначив, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка проявляється в тому, що позивач змушений був позичати кошти, що завдало йому моральних страждань та погіршило відносини між членами сім'ї, у зв'язку з чим він просив стягнути з відповідача 7000,00 грн. моральної шкоди.

У збільшених та уточнених позовних вимогах позивач просив стягнути з ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» на його користь заборгованість по виплаті заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку, суму середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, завдану моральну шкоду в розмірі 7000 грн., а всього 28 690,25 грн.

У судовому засіданні позивач відмовився від позовної вимоги про стягнення моральної шкоди та погодився з розрахунками відповідача щодо розміру компенсації днів невикористаної відпустки науково-педагогічного працівника. Визнав, що станом на 13.12.2012 року йому виплачено вказану компенсацію в розмірі 3997,20 грн., з врахуванням чого просив суд стягнути з ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» заборгованість по виплаті заробітної плати та середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні у загальному розмірі 19 334,25 грн..

У зустрічній позовній заяві ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» просив суд зобов'язати ОСОБА_1 повернути в бібліотеку Закарпатської обласної філії ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» статистичний щорічник «Закарпаття 2010» або відшкодувати його вартість в десятикратному розмірі, який складає 18000 грн./

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» (юридична адреса: м. Київ, Печерський р-н, вул. Анрі Барбюса, буд. № 9, фактична адреса: м. Київ, вул. Мате Залки, буд. № 10 г, ЄДРПОУ 24376833) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код суду невідомий) 15126,03 грн. (пятнадцять тисяч сто двадцять шість грн. 03 коп.), в тому числі:

- 14511,03 грн. - середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні, за період з 01.07.2012 року по 14.06.2013 року;

- 615,00 грн. - заборгованість по виплаті заробітної плати.

Стягнуто з закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» (юридична адреса: м. Київ, Печерський р-н, вул. Анрі Барбюса, буд. № 9, фактична адреса: м. Київ, вул. Мате Залки, буд. № 10 г, ЄДРПОУ 24376833) в дохід держави суму судового збору в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 повернути Закарпатській філії закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» статистичний щорічник «Закарпаття 2010» у встановленому законом порядку та вирішено питання по судових витратах

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині часткового задоволення первісного позову закрите акціонерне товариство Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність судового рішення в цій частині із-за порушення норм матеріального права, неповного встановлення обставин справи, просило скасувати оскаржуване ним рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову.

Межі доводів апеляційної скарги - невиплачена у червні 2012 року сума 615,00 грн. є тимчасовою надбавкою до заробітної плати, яка згідно наказу від 21 березня 2012 року № 71/1 в червні місяці не виплачувалась професорсько-викладацькому складу.

В запереченні позивач просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну та необгрунтовану і рішення суду залишити без змін.

Представник закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» Гринь А.Я. підтримав апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 просив відхилити апеляційну як необргунтовану і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що наказом ВНЗ Київського славістичного університету № 537 від 15 липня 2010 року ОСОБА_1 прийнято на посаду старшого викладача кафедри економіки Закарпатської філії КСУ за строковим трудовим договором з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року з окладом 2200,00 грн. на місяць.

Наказом № 716 від 25.09.2010 року позивача, кандидата економічних наук, старшого викладача кафедри економіки Закарпатської філії КСУ, переведено на посаду завідувача кафедри економіки на 0,7 ставки за контрактом з 01.09.2010 року до 30.06.2011 року з окладом 2500,00 грн. на місяць.

Наказом № 315 від 25.06.2011 року з ОСОБА_1, доцентом кафедри економіки Закарпатської філії КСУ, продовжено термін контракту з 01.07.2011 року до 30.06.2012 року.

Контрактом з науково-педагогічним працівником Київського славістичного університету від 01.07.2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача кафедри економіки, доцента ЗФ КСУ, на строк з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, з окладом в розмірі 2700,00 грн. на місяць.

Встановлено, що позивач звільнився із займаної посади 30 червня 2012 року, заборгованість із виплати заробітної плати почалася з червня 2012 року, частину якої в сумі 3997,20 грн. за невикористану відпустку відповідач перерахував позивачу у період з 21 червня 2012 року по 13 грудня 2012 року.

За збільшеними та уточненими позовними вимогами ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні в сумі 21690,25 грн., а в судовому засіданні відмовився від вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 7000 грн..

Вимога позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідає нормам діючого законодавства, а саме положенню ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що повний розрахунок при звільненні з позивачем проведений не був, що визнається та не заперечується обома сторонами, зокрема позивачу при звільненні не виплачено компенсацію за дні невикористаної відпустки у розмірі 3997,20 грн., і це визнав відповідач, а також 615,00 грн. персональної надбавки професорсько-викладацького персоналу університету, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Встановлено, що відповідач не провів кінцевий розрахунок, не виплатив належну позивачу заробітну плату за червень 2012 року в сумі 615,00 грн..

Контрактом з науково-педагогічним працівником Київського славістичного університету від 1 липня 2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача кафедри економіки, доцента ЗФ КСУ, на строк з 1 липня 2011 року по 30 червня 2012 року, з окладом в розмірі 2700,00 грн. на місяць.

Відповідно до довідки ВНЗ "Київський славістичний університет" за вих. № 85/01 від 5 червня 2013 року, а також контракту з науково-педагогічним працівником Київського славістичного університету від 1 липня 2011 року, штатного розпису Закарпатської філії Київського славістичного університету на 2011-2012 навчальний рік, загальна місячна заробітна плата позивача складала 2700,00 грн., з яких: 1485,00 грн. - 0,55 ставки доцента кафедри економіки, 600,00 грн. - доплата за завідування кафедрою економіки, 615,00 грн. - персональна надбавка.

Встановлено, що наказом Київського славістичного університету № 71/1 від 21 березня 2012 року «Про внесення змін у порядок оплати праці», у зв'язку із зменшенням кількості студентів та фінансових надходжень, професорсько-викладацькому та адміністративно-господарському персоналу університету знято персональні надбавки у розмірі 615,00 грн..

Судом встановлено, що відповідачем не дотримано встановленого законом порядку зміни умов оплати праці, а саме, не попереджено позивача у встановленому законом порядку про погіршення умов оплати праці шляхом зняття персональної надбавки у розмірі 615,00 грн.. Наказ з приводу зняття вказаної надбавки не доведено до відома позивача у встановленийий двохмісячний строк. Дана обставина відповідачем визнана та не заперечена.

З огляду на викладене суд прийшов до вірного висновку, що відповідачем порушено встановлений порядок змін умов оплати праці, а тому заробітна плата за червень місяць 2012 року повинна була бути виплачена позивачу в розмірі, передбаченому контрактом та штатним розписом, а саме, 2700,00 гривень, тобто з врахуванням 615,00 грн. персональної надбавки.

Врахувавши наявність спору про належні до сплати суми при звільненні, розмір заборгованості на день постановлення рішення, період затримки у виплаті належних до сплати сум, суд, відповідно до положень ст. 117 КЗпП України та роз'яснень, викладених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", прийшов до вірного висновку, що з ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 30 червня 2012 року (день звільнення) по 14 червня 2013 року (день постановлення рішення по справі), у розмірі 14 511,03 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот одинадцять грн. 03 коп.).

Відповідно вимог до статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Так, за п. 8 указаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки середня заробітна плата ОСОБА_1 у квітні та травні 2012 року становила 2700 грн. Середньоденна заробітна плата становила: 2700 х 2 : 40 робочих днів = 135 грн.. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення з 1 липня 2012 року по 14 червня 2013 року становить: 243 робочі дні х 135 = 32805 грн. і ця сума підлягала стягненню на користь позивача, який не оскаржив рішення і таке в частині стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні у розмірі 14 511,03 підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» слід відхилити як необгрунтовану і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: