Ухвала суду № 34613543, 31.10.2013, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/862/2013 р.

130/2612/13-ц р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2013

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Саландяк О.Я.,

секретаря: Кащенко Г.Р.,

з участю сторін: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ БАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «ВТБ БАНК» 28.08.2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.03.2012 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № R53113215768В, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 45000,00 гривень, а відповідач зобовязався повернути кредит в строк до 16.03.2015 року, або достроково у випадках, передбачених договором. ОСОБА_2 зобовязалась щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом із розрахунку 27% річних, а також сплачувати банку кредит щомісячними платежами відповідно до графіку повернення кредиту і сплати процентів (п.3.1., п.3.2., п.3.3., п.3.4., п.3.5. кредитного договору).

Позивач свій обовязок по кредитному договору щодо надання ОСОБА_2 кредиту виконав, надавши їй на підставі меморіального ордеру №39469 від 16.03.2012 року одноразово кредит у повному розмірі 45000,00 гривень.

Однак відповідачка отримавши кредит свої зобовязання за кредитним договором не виконала, а саме: своєчасно не погасила чергові частини кредиту в період з 29.08.2012 року по 12.08.2013 року на загальну суму 9607,55 грн.; прострочила сплату відсотків за користування кредитом у той же період на суму 7107,23 грн.

Зважаючи на зазначені порушення відповідачкою умов кредитного договору, а саме п.5.2.1., згідно якого невиконання (неналежне виконання) зобовязань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки, тощо, передбачених умовами кредитного договору, позивач набув права вимоги від відповідача, а у відповідача згідно п.5.3.9. кредитного договору виникло зобовязання достроково повернути кредит, сплатити відсотки за його користування, виконати інші зобовязання за кредитним договором у повному обсязі.

Відповідно до п.7.1. договору, у разі прострочення позичальником зобовязань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору, позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочки.

В звязку із заборгованістю відповідачки, у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України позичальник зобовязаний сплатити суму процентів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів не встановлений кредитним договором.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачкою умов кредитного договору, вона повинна сплатити позивачу загальну суму заборгованості, що станом на 13.08.2013 року відповідно до розрахунку заборгованості становить 58209,68 гривень, з яких :

39287,15 грн. сума заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції 12,04 грн., та 3 % річних 105,05 грн.; 7659,34 грн. сума заборгованості по сплаті процентів з урахуванням індексу інфляції 9,84 грн., та 3% річних 80,40 грн.;11263,19 грн. сума пені за кредитним договором.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідачки з проханням

своєчасно виконувати кредитні зобовязання та погасити існуючу заборгованість, а також повернути повністю всю суму коштів за кредитним договором, але вона на звернення не відреагувала.

Відповідачка умисно ухиляється від виконання взятих на себе зобовязань. Будь яких форс мажорних обставин, які б перешкоджали виконанню нею зобовязань і які не можна було б передбачити та запобігти їх настанню не існує.

Це спонукало позивача звернутись до суду з даним позовом. Суму заборгованості позивач просив стягнути з відповідачки на його користь, а також стягнути судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав із підстав, що в ньому викладені, просив його задовольнити. Додатково та на запитання суду пояснив, що банком ОСОБА_2 було надано споживчий кредит. Позивачка підписала договір, із його умовами погодилась, але умов договору не виконала, на звернення банку не відреагувала, а тому просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала повністю. Суду пояснила, що з серпня 2013 року у неї погіршився матеріальний стан, зменшились доходи, чоловік не працює, а тому вона перестала сплачувати кошти по кредиту. Підтвердила, що підписала договір споживчого кредиту та отримала по ньому кошти в сумі 45000 грн. На даний час вона не має можливості повністю сплатити банку всю суму, буде сплачувати борг по мірі можливості, має намір ще раз звернутись до банку із проханням про реструктуризацію боргу. Суми нарахованої заборгованості не оспорила, не заперечила проти їх стягнення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов належить задовольнити, так як він обґрунтований, доведений позивачем, відповідає матеріальному закону, не оспорений відповідачем.

У судовому засіданні судом встановлено, що 16.03.2012 року між ПАТ «ВТБ БАНК», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № R53113215768В, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 45000,00 гривень (п.3.1.), а відповідач зобовязався повернути кредит в строк до 16.03.2015 року (п.3.2.), або достроково у випадках, передбачених договором, зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 27% річних (п.п. 4.1., 3.3.1.), та сплатою банку кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку повернення кредиту і сплати процентів (п.4.6.) (а.с.9-17, 37-38).

Відповідно до п. 3.12 підписанням договору позичальник стверджує, що він перед укладенням договору письмово ознайомлений з умовами кредитування, а також про орієнтовну сукупну вартість кредиту, підтверджує свою згоду із зазначеними діючими умовами.

Відповідно до п. 5.2.2. банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 днів з дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення банку з вимогою дострокового повернення або в інші строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 9.3. договору сторони домовились, що будь яке порушення позичальником умов договору повинно розглядатись істотне порушення, яке надає право банку в порядку, передбаченому договором чи законом вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за договором.

Відповідно до п.5.3.1. договору, позичальник зобов»язаний сплатити комісійну винагороду, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобов»язання в порядку та в строки, встановлені договором.

Відповідно до п. 7.1. договору у разі прострочення позичальником зобов»язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору позичальник зобов»язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов»язань за кожен день прострочки.

Позивач свій обовязок по кредитному договору щодо надання ОСОБА_2 кредиту виконав, надавши їй на підставі меморіального ордеру №39469 від 16.03.2012 року одноразово кредит у повному розмірі 45000,00 грн.(а.с.18).

Однак відповідачка отримавши кредит свої зобовязання за кредитним договором не виконала, а саме: своєчасно не погасила чергові частини кредиту в період з 29.08.2012 року по 12.08.2013 року на загальну суму 9607,55 грн. (а.с.6), та прострочила сплату відсотків за користування кредитом у той же період на суму 7107,23 грн.(а.с.7,8)

Відповідно до розрахунку суми заборгованості та додатків станом на 13.08.2013 року борг за кредитом становить 58209,68 гривень, з яких: 39287,15 грн. сума заборгованості за кредитом, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 9607,55 грн, суми індексу інфляції 12,04 грн., суми 3 % річних 105,05 грн., поточної заборгованості за кредитом 29562,51 грн; 7659,34 грн. сума заборгованості по сплаті процентів, яка складається із простроченої заборгованості по процентах 7107,23 грн., суми індексу інфляції 9,84 грн., суми 3% річних 80,40 грн. Суми заборгованості в період з 28.07.2013 року по 12.08.2013 року - 461,87грн.; 11263,19 грн. сума пені за кредитним договором, яка складається з пені, нарахованої у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення кредиту у розмірі 6381,43 грн. та з пені, нарахованої у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день плати за користування кредитом в сумі 4881,76 грн (а.с.5-8)

Позивач 10.01.2013 року звертався до відповідачки з письмовою претензією з вимогою

своєчасно виконувати кредитні зобовязання та погасити існуючу заборгованість, а також повернути повністю всю суму коштів за кредитним договором (а.с.27), відповідачка ОСОБА_2 17.01.2013 року її отримала, про що особисто розписалась в поштовому повідомленні (а.с.28), але на звернення не відреагувала.

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_2 є зобовязальними, і регулюються нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що передбачено ст. 610 ЦК України.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також при проценти річних від простроченої суми, якщо інших розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 536, 1056-1 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК Ураїни, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.626 ч.1, 627, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. При цьому сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов»язковим для виконання сторонами. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Позивачем своє зобовязання виконано. Відповідачка ОСОБА_2 в порушення вимог кредитного договору та вказаних норм ЦК України, не виконала взятого на себе зобов`язання.

Станом на 13.08.2013 року загальна заборгованість відповідачки становить 58209,68 грн., що спонукало позивача звернутись до суду з даним позовом.

Враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_2 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України, не виконала взятого на себе зобов`язання, позов визнала повністю, розрахунки не оспорила, суми заборгованості по кредитному договору підлягають стягненню з боржника на користь позивача в повному обсязі.

Оскільки позивачем при подачі позову до суду були понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 582,09 грн. (а.с.1), суд вважає необхідним стягнути з відповідачки дану суму на користь позивача, відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 526, ч.1 ст. 530, 536, ч.1 ст. 549, 610, 611, ч.1 ст.612, ч. 1,2 ст.614, 625, 626 ч.1, 627, 629, ч.1 ст.1049, ч.1 ст.1048, ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054, 1056-1, ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 61ч.1, 88, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, ( ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитним договором № R53113215768В від 16.03.2012 року в розмірі 58209 (пятдесят вісім тисяч двісті девять) грн. 68 коп., з яких 39287 (тридцять девять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 15 коп. сума заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції 12 (дванадцять) грн.04 коп., та 3 % річних 105 (сто пять) грн. 05 коп.; 7659 (сім тисяч шістсот пятдесят девять) грн. 34 коп. сума заборгованості по сплаті процентів з урахуванням індексу інфляції 9 (девять) грн. 84 коп., та 3% річних 80 (вісімдесят)грн. 40 коп.; 11263 (одинадцять тисяч двісті шістдесят три) грн. 19 коп. сума пені за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк витрати по сплаті судового збору в сумі 582 (пятсот вісімдесят дві) гривні 09 копійок.

На рішення суду сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 31.11.2013 року.

Суддя