ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2009 року о 16 год., 30 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар судового засідання Черній Ю.Л.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-500/09/1370
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабула», представник Шиба Л.П. до Управління держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області,
представник Івасів А.Р.Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області,
представник Корилкевич П.В. про визнання незаконними вимог та спонукання до вчинення дій
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабула» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області, Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області про:
Визнання незаконними вимог Пустомитівської районної державної адміністрації та управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області щодо передачі земельної ділянкою площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу ТОВ «Фабула», на умовах проведення земельних торгів (аукціону).
Зобовязання Пустомитівської районної державної адміністрації затвердити матеріали попереднього погодження вибору місця розташування земельної ділянки та дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу ТОВ «Фабула» на території Скнилівської сільської ради на умовах укладання договору оренди.
Зобовязання Управління Держкомзему у Пустомитівському районі погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу ТОВ «Фабула», на території Скнилівської сільської ради на умовах укладання договору оренди.
Зобовязання Пустомитівської районної державної адміністрації затвердити, виготовлений у встановленому законодавством порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати в оренду ТОВ «Фабула» земельну ділянку, площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу, на території Скнилівської сільської ради.
Представник позивача вказані позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що позивачу на заяву про погодження місця розташування земельної ділянки та погодження проекту землеустрою щодо оформлення права користування земельною ділянкою площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу на території Скнилівської сільської ради на умовах укладання договору оренди, відмовлено з підстав того, що пропонована земельна ділянка відповідно до ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України може бути надана в оренду на умовах проведення аукціону.
Позивач незгідний з вказаною відмовою з підстав, що згідно ст. 123 Земельного кодексу України передбачено надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно ст. 151 цього ж Кодексу, юридичні особи зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки. Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок. Рішенням № 44 Скнилівської сільської ради від 21.12.2006 року надано згоду позивачу на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу на території Скнилівської сільської ради на умовах оренди.
Згідно вказаного рішення позивачем в порядку ст. 151 Земельного кодексу України отримано від органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини позитивні рішення про погодження вибору земельної ділянки площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу на території Скнилівської сільської ради на умовах оренди, а також підписано Акт вибору земельної ділянки.
Враховуючи вищенаведене, позивачем були дотримані всі вимоги чинного земельного законодавства щодо погодження місця розташування земельної ділянки та погодження проекту землеустрою щодо оформлення права користування земельною ділянкою площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу на території Скнилівської сільської ради на умовах укладання договору оренди.
Представник позивач просив позов задоволити повністю.
Відповідач Управління держкомзему у Пустомиівському районі Львівської області, заявою № 105 від 10.02.2009 року за вхідним № 9220 від 20.02.2009 року в порядку ст. 112 КАС України вважає позовні вимоги позивача повністю обґрунтованими.
Представник Управління держкомзему у Пустомиівському районі Львівської області, вказану заяву підтримав, позовні вимоги визнав.
Відповідач Пустомитівська районна державна адміністрація, Львівської області, відзивом на позовну заяву за № 04/15-418 від 03.03.2009 року, поданим в судовому засіданні, не заперечує проти позовних вимог позивача.
Представник Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, вказаний відзив підтримав, позовні вимоги визнав, з підстав, що при зверненні 17.01.2008 року позивач надав лише рішення Скнилівської сільської ради, при зверненні до суду позивача надав також і інші документи, які на час надання позивачу відповіді не були відомі відповідачу. З врахуванням всіх документів, з якими позивач звернувся до суду, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -
ВСТАНОВИВ:
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про оренду землі» з наступними змінами та доповненнями, ЦК України.
При прийняті постанови суд виходить з того, що ТОВ «Фабула» в особі директора Децика Р.В. звернулось до Скнилівської сільської ради про надання згоди на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки для будівництва ресторану та мотелю на території Скнилівськох сільської ради.
Рішенням № 44 Скнилівської сільської ради від 21.12.2006 року надано згоду ТОВ «Фабула» на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу ресторану та мотелю за рахунок земель Скнилівської сільської ради на умовах оренди.
Згідно вказаного рішення Скнилівської сільської ради позивачем відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України (в редакції від 09.02.2006 року) отримано:
18.10.2007 року Акт вибору земельної ділянки для розміщення мотелю та ресторану ТОВ «Фабула», згідно якого постійно діюча комісія з питань вибору земельних ділянок для розміщення обєктів, яка утворена у відповідності до розпорядження № 291 Пустомитівської райдержадміністрації від 06.05.2006 року в складі голови комісії, секретаря комісії та членів комісії, провели вибір земельної ділянки під розташування ресторану та мотелю орієнтовною площею 2,00 га для передачі в оренду. Земельна ділянка відноситься до земель запасу сільської ради, пасовище.
22.10.2007 року рятівна археологічна служба за № 129/07-Е надала експертний висновок по результатах обстеження земельної ділянки на предмет наявності памяток архітектури, згідно якого комісія не заперечує щодо погодження місця розташування та проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га, яка відводиться ТОВ «Фабула» для будівництва комплексу дорожнього сервісу в с. Скнилів, Пустомитівського району, Львівської області.
23.10.2007 року Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації за №2/3320 надало висновок про погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва комплексу дорожнього сервісу (ресторан, мотель) в с. Скнилів Пустомитівського району.
23.10.2007 року відділом регуляторної політики і землекористуванні і експлуатації надр зроблено висновок про погодження вибору земельної ділянки площею 2,00 га для розміщення комплексу дорожнього сервісу на території Скнилівської сільської ради, Пустомитівського району.
16.11.2007 року відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Пустомитівської районної державної адміністрації за № 1832, листом повідомило ТОВ «Фабула» та Адміністратора єдиного дозвільного офісу Пустомитівської райдержадміністрації про погодження представленого містобудівного обґрунтування розташування комплексу дорожнього сервісу на території Скнилівської сільської ради та не заперечує щодо відведення для цих потреб земельної ділянки площею 2.0 га.
27.12.2007 року Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі, Львівської області за № 97, погодило місця розташування земельної ділянки ТОВ «Фабула» під розміщення ресторану та мотелю на території Скнилівської сільської ради.
28.10.2008 року Службою автомобільних доріг у Львівській області за № 204 попередньо погоджені технічні умови розташування комплексу дорожнього сервісу.
30.10.2008 року Пустомитівська райсанепідемстанція надала висновок щодо відбору (відведення) земельної ділянки № 328/02, згідно якого земельна ділянка (місце розташування): Львівська область, Пустомитівський район, м. Скнилів придатна для розміщення комплексу дорожнього сервісу.
16.10.2008 року заступником голови Державної служби автомобільних доріг України, на підставі висновку ДП «Експертиза дорожнього сервісу» від 08.09.2009 року надано дозвіл № 0756/178/08-08 на будівництво та облаштування заїздів, виїздів та перехідно-швидкісних смуг на землях дорожнього господарства.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Згідно ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Згідно ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З аналізу вказаних норм вбачається, що до прав та обовязків позивача по даній справі, щодо процедури отримання в оренду земельної ділянки, слід керуватися законодавством, що діяло на момент звернення позивача з приводу надання згоди на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки та погодження місця її розташування.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» із змінами і доповненнями, внесеними Законами України (в редакції від 20.12.2005 року), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. 16 цього ж Закону, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).
Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього ж Закону.
У разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.
Судом зясовано у представників відповідачів, що до відповідачів не надходили звернення фізичних чи юридичних осіб, щодо будь-яких прав на частину чи в цілому земельну ділянку щодо якої звернувся позивач, а відтак такі дії позивача не порушують права інших осіб, не завдають шкоду довкіллю або культурній спадщині.
Таким чином, право позивача визначалось вказаними вимогами ч. 1, 2 ст. 16 цього ж Закону (в редакції від 20.12.2005 року).
Згідно ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції від 09.02.2006 року), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ст. 123 цього ж Кодексу, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.
До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою ст. 151 цього ж Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.
Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Згідно ст. 124 цього ж Кодексу, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст. ст. 118, 123 цього ж Кодексу.
Згідно ст. 151 цього ж Кодексу, юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов'язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також Верховною Радою України.
Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об'єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державної адміністрації.
Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.
Якщо погодження місця розташування об'єкта провадиться районною, обласною державною адміністрацією, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, сільська, селищна, міська рада готує свій висновок і подає матеріали на погодження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської, районної ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
Районна державна адміністрація розглядає у місячний строк матеріали погодження місця розташування об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку, або подає свій висновок до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації.
Матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
Відповідно Рішення №44 Скнилівської сільської ради від 21.12.2006 року про надання згоди ТОВ «Фабула» на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу ресторану та мотелю за рахунок земель Скнилівської сільської ради на умовах оренди, узгоджується із вказаним законодавством та не суперечить вимогам ч. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно, якої до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади, оскільки згаданим Рішенням №44 Скнилівська сільська рада не здійснила розпорядженням землею, а лише надала згоду ТОВ «Фабула» на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки.
Таким чином, у позивача виникли права щодо затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельної ділянки та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу ТОВ «Фабула» на території Скнилівської сільської ради на умовах укладання договору оренди.
Така позиція суду, узгоджується із Рішенням конституційного суду у справі N 1-28/2008 від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 в частині, що тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками), згідно з яким "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).
Також із Рішенням конституційного суду у справі N 1-17/2005від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, в частині, що суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.
Відповідно до статті 116 Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Однак відповідно до статей 13, 14, пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України правовий режим власності та користування землею визначається законами України.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13 Конституції України). Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (стаття 41). Чинний Кодекс є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116).
17.01.2008 року ТОВ «Фабула» звернулась до голови Пустомитівської РДА із заявою про погодження місця розташування земельної ділянки площею 2,00 га під розміщення ресторану та мотелю на території Скнилівської сільської ради та дати дозвіл на розробку проекту відведення.
Лише 14.01.2009 року Пустомитівська РДА Львівської області, за № 04/12-52 повідомила про відмову у погодженні місця розташування та наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під розміщення ресторану та мотелю на території Скнилівської сільської ради за межами населеного пункту. Мотиви наступні: Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року №309-УІ внесено зміни до ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні).
12.01.2009 року ТОВ «Фабула» звернулась до Управління держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області про погодження проекту землеустрою щодо оформлення права користування земельною ділянкою площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу на території Скнилівської сільської ради на умовах оренди.
14.01.2009 року Управління держкомзему у Пустомитівському районі Головного управління держкомзему у Львівській області за № 10 повідомило ТОВ «Фабула» про відмову в погодженні проекту щодо оформлення права користування земельною ділянкою площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу на території Скнилівської сільської ради на умовах оренди, оскільки пропонована до відведення земельна ділянка є вільною і відповідно до ст. ст. 124, 134 Земельної кодексу України може бути надана в оренду на умовах проведення аукціону.
Вказані відповіді відповідачів позивачу про проведення земельних торгів (аукціону) для отримання права користування земельною ділянкою площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу на умовах оренди, спростовані самими відповідачами, вищевказаними заявою та відзивом, згідно яких відповідачі не заперечують проти задоволення позовних вимог позивача, а попередні відмови не ґрунтувалися на зібраних позивачем документах.
Таким чином, судом встановлено, що право позивача, щодо порядку отримання в оренду земельної ділянки площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу виникло ще у 2006 2007 роках з прийняттям відповідними органами рішень про погодження місця розташування, що підтверджується відповідними рішеннями у формі висновків органів земельних ресурсів, природоохоронних, санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також Актом вибору земельної ділянки, який підписаний у відповідності до вимог законодавства.
Також суд відзначає, що згідно ч. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно порядку передачі земельних ділянок в оренду встановленого згаданими нормами Земельного кодексу України (в редакції від 09.02.2006 року), Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень відповідачів належить затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельної ділянки, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вказаний принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просять сторони, тобто суд обмежений предметом і обсягом заявлених вимог.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не погоджується із визнанням відповідача позовних вимог позивача та обґрунтуванням позивача позовних вимог про зобовязання Пустомитівської районної державної адміністрації затвердити, виготовлений у встановленому законодавством порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати в оренду ТОВ «Фабула» земельну ділянку, площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу, на території Скнилівської сільської ради. Вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки затвердженню, виготовленого у встановленому законодавством порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду, передують затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельної ділянки, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідач, Пустомитівська районна державна адміністрація, не заперечує проти позовних вимог в цілому, відповідно право звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, в цій частині позовних вимог, виникне лише при порушенні прав та інтересів позивача за умови вчинення дії чи прийняття рішення відповідачем не у спосіб передбачений законом.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд
П Р И Й Н Я В:
1. Адміністративний позов задоволити частково.
2. Визнати протиправними вимоги Пустомитівської районної державної адміністрації (від 14.01.2009 року за № 04/12-52) та управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області (від 14.01.2009 року за № 10), щодо передачі земельної ділянки площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу ТОВ «Фабула» на території Скнилівської сільської ради, на умовах проведення земельних торгів (аукціону).
3. Зобовязати Пустомитівську районну державну адміністрацію затвердити матеріали попереднього погодження вибору місця розташування земельної ділянки та дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу ТОВ «Фабула» на території Скнилівської сільської ради на умовах укладання договору оренди.
4. Зобовязати Управління Держкомзему у Пустомитівському районі погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га для будівництва комплексу дорожнього сервісу ТОВ «Фабула», на території Скнилівської сільської ради на умовах укладання договору оренди.
5. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
6. Стягнути з державного бюджету України на корить ТОВ «Фабула» (ЄДРПОУ 25550635, м. Львів, вул. Замарстиніська, 85а ), 2,55 грн. судового збору
7. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
8. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гавдик З.В.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя Гавдик З.В.
Судове рішення № 3461220, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 05.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-500/09/1370. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: