u
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
_____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2009 р. Справа № 2а-1923/08/2170
Кат. 6.14
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі головуючого Варняк С.О.;
секретар судового засідання Леутська Н.І.
розглянувши справу за адміністративним позовом Голопристанського районного центру зайнятості до Голопристанської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа приватне сільськогосподарське підприємство „Україна” про визнання рішення нечинним, визнання відсутньої компетенції,
в с т а н о в и в
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що у податкових органів немає правових підстав керуватися Законом №2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо списання заборгованості по страхових внесках до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Сплата страхових внесків не може вважатись податковим зобов'язанням у розумінні Закону України №2181.
Тому, просив суд визнати рішення Державної податкової інспекції від 11.11.03 № 23/24-30713399 про списання безнадійного податкового боргу зі сплати страхових внесків із загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття ПСП „Україна”.
У судовому засіданні збільшив позовні вимоги та просив суд визначити відсутність компетенції (повноважень) податкового органу - Голопристанської державної податкової інспекції - щодо проведення списання заборгованості по страхових внесках боржника на підставі вимог Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та наказу ДПА від 14.03.2001 № 103 „Про порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків” та визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Голопристанському районі від 11 листопада 2003 року № 23/24-30713399.
Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні позов не визнали, просили у задоволені позову відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
За результатом проведеної перевірки ПСП „Україна” проведеної за період 01.11.2002 по 30.06.2003 по правильності нарахування та своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття позивачем складено акт № 92 від 21.10.2003, відповідно до якого була визначена сума безнадійного боргу по внескам до зазначеного Фонду, що підлягає списанню за форс мажорними обставинами в розмірі 9935грн. 96 коп.
24.10.2003 позивач направив до відповідача звернення (лист № 581 від 24.10.2003р.) про списання цієї суми відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податку від 14.03.2001.
Відповідно до ст. 18 Закону України № 2181 МДПІ Голопристанського району рішенням № 23/24-3071333 від 11.11.2003 списано зазначений безнадійний борг ПСП „Україна”.
05 червня 2003 р. господарський суд Херсонської області виніс рішення у справі № 8/279 за яким стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства „Україна” на користь Голопристанського центру зайнятості заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 12978 грн. 66 коп.
Стаття 1 Закону України „Про систему оподаткування” встановлює, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у статтях 14, 15 даного закону є вичерпним. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України „Про джерела фінансування дорожнього господарства України”, сплаті не підлягають.
Згідно з преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування.
Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, який вступив в законну силу з 01.01.2001, законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України „Про зайнятість населення” та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тобто, відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством.
У силу п. 2 розділу 8 „Прикінцеві положення” вказаного закону, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, з моменту вступу в силу Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (01.01.2001) норми Закону України „Про систему оподаткування” застосовуються лише в частині, що йому не суперечать.
Незважаючи на те, що зміни до Закону України „Про систему оподаткування”, якими виключено п. 16 ч. 1 ст. 14 закону, були внесені тільки 16.01.2003р., відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 16.01.2003р. № 429-IV.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
У свою чергу, п. 1.2 ст.1 вказаного Закону визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Страхові внески, зокрема на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених ЗакономУкраїни ”Про систему оподаткування” (цей висновок слід узгоджувати із набранням чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 16.01.2003 p. N 429-IV).
Тому, відповідно, Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників датків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, не може розширювати перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов'язань платників податків па платежі, які не включені у систему оподаткування.
Стаття 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлює, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України (пункти 2, 5 ст. 8 Закону).
Згідно з частинами 2, 3 ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування”, державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб, незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного Фонду України.
З наведеного вбачається, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України, а отже не можна вважати зобов'язання по страховим внескам податковим боргом на який поширюється дія Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” згідно його преамбули.
Включення Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків) перед бюджетами та державними цільовими фондами” органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у перелік контролюючих органів не змінює статусу внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з чим вони не можуть вважатися податком чи збором у розумінні законів України про оподаткування і не можуть стягуватись в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні та не оспорювалось сторонами, на момент списання боргу відповідачем 11.11.2003р. ця сума вже була стягнута за рішенням господарського суду Херсонської області 05 червня 2003 р.
Таким чином, суд, оцінивши докази у справі відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 94, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України,
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Визначити відсутність компетенції (повноважень) податкового органу -Голопристанської державної податкової інспекції - щодо проведення списання заборгованості по страхових внесках ПСП „Україна” 11 листопада 2003 року на підставі вимог Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та наказу ДПА від 14.03.2001 № 103 „Про порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків”.
Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Голопристанському районі від 11 листопада 2003 року № 23/24-30713399.
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 КАСУ набирає законної сили протягом десяти днів після закінчення строку подання заяви про апеляційне, оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її складення з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів, чи в порядку ч 5 ст. 186 КАС України.
Суддя С.О.Варняк
Повний текст постанови складено 06.03.09
Судове рішення № 3461169, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 05.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1923/08/2170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: