Рішення № 34610964, 06.11.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

РІШЕННЯ №2-260/1767/13

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

при секретарі Коваленко А.Ю.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про стягнення боргу», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом вказуючи, що 16.01.2013року він позичив відповідачу гроші в сумі 22000грн. про що була складена відповідна розписка згідно з якої ОСОБА_3 зобовязувалася повернути гроші до 17.02.2013року. Звернення до відповідача з вимогою повернути борг результату не дали, вона уникає зустрічі і борг не повернула. Просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 22000 грн., 3% річних за прострочення виплати боргу в сумі 292,93грн. та судові витрати за звернення до суду.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і дав пояснення аналогічні позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення, оскільки дійсно отримувала гроші в борг і на даний час гроші не повернула, через складне матеріальне становище.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши обставини, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) пере дає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або ін ший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позико давцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

У судовому засіданні встановлено, що 16.01.2013р. між позивачем та відповідачем у простій письмовій формі був укладений договір позики, за яким відповідач отримала від позивача гроші в сумі 22000 грн. з строком повернення до 17.02.2013р. ОСОБА_3 борг вчасно не повернула.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що договір укладений в простій письмові формі, який пред'явлений позивачем в судовому засіданні є доказом укладення між сторонами договору позики і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 22000грн., та 3% річних за прострочення виплати боргу в сумі 292,93грн.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України сторона, на користь якої ухвалене рішення, суд стягує з іншої сторони всі судові витрати по справі, у зв'язку із тим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати за оплату держмита за звернення до суду в сумі 229,93грн.

Керуючись ст.ст.1046,1047,1049 ЦК України, ст.ст.10,60,209,210,212ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг в сумі 22292,93грн. та судові витрати за звернення до суду в сумі 229,93грн. - всього 22522(двадцять дві тисячі тисяч пятсот двадцять дві)грн. 86коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Ленінського районного суд м. Донецька протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя :