Постанова № 34608091, 04.11.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року Справа № 919/497/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Плута В.М.,

Волкова К.В.,

за участю представників:

позивача: Іванов Павло Павлович (дов.№18 від 03.01.13, комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради),

відповідача: Борисов Олег Вікторович (дов.№1015 від 17.07.13, фізична особа-підприємець Гзудуневський І.Г.),

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гзудуневського Ігора Геннадійовича на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Лотова Ю.В.) від 25 червня 2013 року у справі № 919/497/13

за позовом Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради (вул. Л. Павліченка, 2,Севастополь, 99011)

до фізичної особи-підприємця Гзудуневського Ігора Геннадійовича (вул. Горпищенка, б.51, кв.25, Севастополь, 99022)

про стягнення 10317,99 грн

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Гзудуневського Ігоря Геннадійовича про стягнення 10317,99 грн, з яких: 9899,56 грн - заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії за наявності вузла обліку від 11 грудня 2008 №1795/У, та 418,43 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в частині своєчасної і повної оплати.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25 червня 2013 року позов задоволено в повному обсязі, судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржене рішення скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення місцевого господарського суду від 25 червня 2013 року прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, також зазначає що судом не було досліджено повністю обставин, які мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що під час розгляду справи суд першої інстанції невірно встановив обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, зазначивши невірні розмір площі, яка опалювалася, та розмір тарифу, за яким надана послуга обчислювалася.

Ухвалою від 07 серпня 2013 року Севастопольський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу ФОП Гзудуневського І.Г. до провадження суду та призначив її до розгляду на 09 вересня 2013 року у складі судової колегії: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді Гонтар В.І., Балюкова К.Г. Розгляд справи відкладався на 14 жовтня 2013 року.

Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2013 року склад колегії суддів змінено. У зв'язку з відпусткою судді Гонтаря В.І. його замінено на суддю Плута В.М. Судом відкладено розгляд справи на 04 листопада 2013 року.

Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2013 року склад колегії суддів змінено. У зв'язку з відпусткою судді Балюкової К.Г. її замінено на суддю Волкова К.В.

У судовому засіданні, призначеному на 04 листопада 2013 року, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, звертаючи увагу суду на домовленості сторін договору, що існували у спірний період часу, стосовно площі опалюваних приміщень. Представник зауважив, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам у справі, тоді як згідно контрозрахунку відповідача його заборгованість перед позивачем взагалі відсутня, а переплата отриманих послуг складає 1954,52 грн.

Представник позивача з доводами апеляційної скарги не погодився, втім не заперечував, що підстави для нарахування суми позовних вимог з більшої площі, ніж визнається відповідачем, відсутні.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила певні обставини у справі.

11 грудня 2008 року між фізичною особою-підприємцем Гзудуневським Ігорем Геннадійовичем (покупець) та Комунальним підприємством „Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради (продавець) був укладений договір № 1795/У купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку (далі -Договір) (а.с. 8-10), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати покупцю теплову енергію до межі експлуатаційної відповідальності, балансової приналежності теплових мереж та купівлі - продажу теплової енергії своєчасно та відповідної якості, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору встановлюються такі тарифи за одиницю теплової енергії (з ПДВ): централізоване опалення, вентиляція та гаряче водопостачання - 337,60 грн./Гкал.

Пунктом 2.2 Договору сторони визначили, що тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені впродовж строку дії Договору, про що продавець повинен повідомити покупця через засоби масової інформації.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за теплову енергію при наявності вузла обліку теплової енергії та гарячої води стягується за їх показниками відповідно до пунктів 10-13 "Правил з надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води та водовідведенню" (надалі - Правила) на підставі двостороннього акту за даними вузлу обліку. Відмова від підписання акту не звільняє покупця від оплати теплової енергії у встановленому порядку (п. 4.2 Договору).

Згідно з пунктом 4.3 Договору покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі за усіма видами теплопостачання, передбаченими цим договором, згідно виставлених продавцем рахунків в сумі не менш ніж 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахуванням за фактично відпущену теплову енергію.

Відповідно до пункту 4.4 Договору остаточний рахунок за теплову енергію здійснюється в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим відповідно до тарифів, які діють на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Відповідно до пункту 4.5 Договору за несвоєчасне внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми, що нарахована до сплати.

За пунктом 5.2.1 покупець зобов'язаний: оплачувати теплову енергію у встановлені договором строки, у випадку несвоєчасного внесення плати за отриману теплову енергію сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (5.2.10).

За змістом пункту 5.3.1 Договору продавець має право нараховувати у випадку несвоєчасного внесення споживачем плати за отриману теплову енергію пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

Відповідно до пункту 10.1 Договір укладений строком на 3 роки та набирає сили з 01 листопаду 2008. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору або необхідність перегляду договору (п.10.2).

Згідно з додатком до договору №1 (а.с.11), яким визначена характеристика об'єкту надання послуг, з моменту укладення Договору 11.12.2008 року відповідач зобов'язався сплачувати за опалення офісу ПП «Судостроение» площею 34,800 грн та власні офісні приміщення площею 279,170 кв.м. , що разом становить 313,97 кв.м.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконував належним чином: здійснював відповідачу постачання теплової енергії належно і в строк.

Позивач мотивує причину звернення до суду невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати за отриману теплову енергію. Така позиція позивача підтримана господарським судом першої інстанції, через що позовні вимоги задоволено.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених у справі обставин, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

З огляду на положення норм статей 11, 901 Цивільного кодексу України місцевий господарський суд правильно встановив обставини знаходження сторін у договірних відносинах, які регулюються положеннями законодавства про надання послуг. Також відносини сторін врегульовані Правилами з надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води та водовідведенню.

Пунктом 15 Правил передбачено, що засоби обліку теплової енергії підлягають періодичній перевірці. Періодична перевірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця.

Згідно з пунктом 3.5 укладеного сторонами Договору у разі несправності засобів обліку теплової енергії та гарячого водозабезпечення, яка не підлягає усуненню, відсутності чергової держперевірки або перевищення строку періодичної перевірки більш ніж один місяць, плата за послуги теплопостачання проводиться по площі - за послуги опалення.

Погоджуючись з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, та перевіряючи підстави для цього розрахунку, суд першої інстанції послався на додаток №1 до Договору купівлі-продажу теплової енергії (а.с.11), згідно якого площа, послуги з опалення якої зобов'язався сплачувати фізична особа - підприємець Гзудуневський Ігор Геннадійович, разом склала 293,97 кв.м, в тому числі: офісні приміщення площею 259, 170 кв. м., офіс ПП "Судостроение" площею 34,800 кв.м.

Також судом першої інстанції прийнятий до уваги в якості доказу лист комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" від 11 травня 2011 № 211 (а.с.81), яким на адресу Севтеплоенерго повідомлено про орендарів приміщень за адресою: вул.Ластова, 3 (літ.А) в м.Севастополі, згідно якого площа приміщень, що займає фізична особа - підприємець Гзудуневський Ігор Геннадійович, становить 240,29 кв.м (17,90 + 179,09 + 43,30) та площа, що займає ПП "Судостроение", становить 55,34 грн. Отже, суд погодився з розміром опалюваної площі, що підлягає оплаті відповідачем, яка складає 295,63 кв.м.

Втім, судова колегія апеляційного суду не погоджується з висновками оскарженого судового рішення та вважає, що місцевим господарським судом обставини у справі досліджені не в повному обсязі, що й призвело до невірних судових висновків.

Так, за переконанням судової колегії, з огляду на представлений позивачем текст додаткової угоди до договору сторін №2 від 29 серпня 2011 року (а.с.83), яка не підписана відповідачем, та лист КП «Севтеплоенерго» на адресу Гзудуневського І.Г. з вимогою підписати цю додаткову угоду (а.с.82), місцевий господарський суд мав би витребувати у заінтересованих осіб у справі певні відомості щодо існуючих домовленостей сторін стосовно площі, що опалювалася за договором купівлі-продажу теплової енергії №1795/У.

З врахуванням положень частини 2 статті 101 ГПК України, згідно яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а також у відповідності до частини 2 статті 99 вказаного кодексу, згідно якої апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, судовою колегією витребувано у сторін всі додатки до договору з метою встановлення обставин, що стосуються узгодження сторонами площі, на якій відповідачем споживалася послуга з опалення.

Так, згідно наданої відповідачем додаткової угоди до Договору сторін № 1 від 06.04.2010 пунктом 2 були внесені зміни до Договору в частині характеристики об'єкту, на який надавалася послуга. При цьому, офісні приміщення відповідача склали площу 16,950 кв.м, а офіс ПП «Судостроение» - 179,690 кв.м, що разом складає 196,64 кв.м. Ця додаткова угода підписана обома сторонами, визначена як невід'ємна частина Договору (п.4), діяла у спірний період часу з врахуванням заявлених позовних вимог і розрахунку заборгованості: з грудня 2011 року по червень 2012 року.

Проти цих встановлених судом апеляційної інстанції обставин не заперечував і представник позивача у справі. Більш того, на вимогу апеляційного суду позивачем так і не представлені всі укладені сторонами спору додаткові угоди до договору №1795/У, що свідчить про недобросовісне користування стороною процесуальними правами.

Надаючи оцінку іншим представленим доказам у справі щодо розміру площі опалюваних за договором приміщень, суд апеляційної інстанції вважає, що надана позивачем додаткова угода №2 від 29.08.11 року не є належним і допустимим доказом через її неукладення (непідписання з боку отримувача послуг); додаток № 1 (а.с.11) щодо характеристики об'єкта зазнав змін через укладення додаткової угоди № 1 від 06.04.2010 року; лист КП «Аррікон» також не є допустимим доказом у справі, оскільки сторони перебували у договірних зобов'язальних правовідносинах й обсяг їхніх зобов'язань був визначений Договором і додатковою угодою до нього.

З врахуванням встановленої домовленості сторін на опалення 196,64 кв.м. площі та згідно представленого відповідачем на вимогу апеляційного суду розрахунку оплати за опалення приміщень у зазначеній площі, за період з листопада 2011 року по червень 2012 року за відповідачем рахується переплата отриманих послуг в сумі 1954,52 грн. Ці обставини позивачем не спростовані і підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновок місцевого господарського суду, який визнав доведеною та обгрунтованою заборгованість відповідача в сумі 9899,56 грн, є безпідставним, а прийняте рішення в частині стягнення цієї суми на користь позивача - неправомірним.

Оскільки підстави для стягнення суми заборгованості з відповідача судовою колегією не встановлені, позовні вимоги в частині стягнення суми відсотків річних за правилами статті 625 ЦК України також задоволенню не підлягають.

З огляду на недоведеність позовних вимог, відсутність доказів надання послуг з опалення в приміщеннях площею 295,63 кв.м., підстави для застосування певних тарифів з опалення судовою колегією не розглядалися. Інші розрахунки позивачем не складалися, вимоги не заявлялися й суду не доводилися.

Отже, з врахуванням того, що під час судового провадження в суді першої інстанції обставини у справі, які мають значення для справи, з'ясовані неповно, зроблені судом висновки в оскарженому рішенні не відповідають дійсним обставинам у справі, за правилами статті 104 ГПК України існують підстави для скасування судового рішення.

При прийнятті нового рішення у справі у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові покладаються на позивача.

З врахуванням викладеного, керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункти 1,4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гзудуневського Ігора Геннадійовича задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 25 червня 2013 року у справі №919/497/13 скасувати.

3.Прийняти у справі нове рішення.

У задоволенні позову Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради до фізичної особи-підприємця Гзудуневського Ігора Геннадійовича про стягнення 10317,99 грн. відмовити.

Головуючий суддя Ю.В. Борисова

Судді В.М. Плут

К.В. Волков

Розсилка:

1. Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради (вул. Л. Павліченко, 2,Севастополь,99011)

2. Фізична особа-підприємець Гзудуневський Ігор Геннадійович (вул. Горпищенка, б.51, кв.25,Севастополь,99022)