Постанова № 34603448, 06.11.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 5002-11/3615-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Голика В.С.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: Кушнір О.Г., довіреність № б/н від 20 вересня 2013 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд")

відповідача: не з'явився (приватне підприємство паливно-енергетичний комплекс "Современник")

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства паливно-енергетичний комплекс "Современник" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 16 вересня 2013 року у справі № 5002-11/3615-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд" (вул. Жилянська, 68, м. Київ 33, 01033)

до приватного підприємства паливно-енергетичний комплекс "Современник" (пр. Перемоги, 15, м. Сімферополь, 95017)

про стягнення 106848,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства паливно-енергетичний комплекс "Современник" про стягнення 106848,39 грн. (а.с. 2-7, т. 1).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням приватним підприємством паливно-енергетичний комплекс "Современник" умов договору поставки нафтопродуктів від 19 липня 2011 року № 17-НП, а саме, щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року у справі № 5002-11/3615-2012 позовні вимоги задоволенні (а.с. 151-160, т. 2).

Рішення обґрунтовано правомірністю позовних вимог, які ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підтвердженні належними доказами.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне підприємство паливно-енергетичний комплекс "Современник" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 164-167, т. 2).

Апеляційна скарга мотивована тим, що приватне підприємство паливно-енергетичний комплекс "Современник" свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме, здійснило оплату за фактично поставленні нафтопродукти. Проте, при вирішенні спору по суті позовних вимог судом не надано оцінки укладеним додатковим угодам № 14 від 18 квітня 2012 року та № 14/2 від 18 квітня 2012 року до договору поставки нафтопродуктів від 19 липня 2011 року № 17-НП, у відповідності з якими поставленні нафтопродукти по видатковій накладній № РН-0000079 від 18 квітня 2012 року, акт приймання-передачі № 18/04 від 18 квітня 2012 року, видаткова накладна № РН-0000069 від 26 квітня 2012 року, акт приймання-передачі № 26/04 від 26 квітня 2012 року. Однак зазначені документи суперечать один одному, а саме, у встановленій ціні на нафтопродукти. Так, зазначеними додатковими угодами встановленні ціни за одну тону товару у розмірі 10640,00 грн. та 10990,00 грн., а у вказаних видаткових накладних та актах приймання-передачі 11140,00 грн. за одну тону.

22 жовтня 2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд" надійшло пояснення, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 23 жовтня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Видашенко Т.С., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 21 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя - Плут В.М., судді: Балюкова К.Г., Голик В.С.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 30 жовтня 2013 року у зв'язку з хворобою судді Балюкової К.Г., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 21 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя - Плут В.М., судді: Гонтар В.І., Голик В.С.

У судовому засіданні, яке призначено на 06 листопада 2013 року, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд" просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Приватне підприємство паливно-енергетичний комплекс "Современник" явку уповноваженого представника не забезпечило про час та місце судового засіданні повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомило.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явку представників сторін обов'язковою визнано не було, судова колегія вважає за можливим переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представника відповідача. Крім того, матеріали справи у повному обсязі характеризують правовідносини, які склалися між сторонами по справі.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представник позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення таким, що підлягає зміні, виходячи з наступного.

Відповідно до норм статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю " Мар-Трейд " (далі - Постачальник) та приватним підприємством паливно-енергетичний комплекс "Современник" (далі - Покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів № 17-НП (далі - Договір) (а.с. 11-17, т. 1).

Частиною першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти й оплатити нафтопродукти (надалі - товар) в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов договору і додатків до нього, що є невід'ємними частинами договору (далі - "Додатки").

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що враховуючи безперервний та ритмічний характер поставок дизпалива в рамках виконання даного договору та підтримання постійних зв'язків між Покупцем та Постачальником, Постачальник вправі виписувати зведену податкову накладну на поставлений Товар, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому, Постачальник зобов'язаний надавати до заведеної податкової накладної реєстр відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено поставку Товару.

Згідно із пунктом 4.1 Договору, ціна товару, що поставляється, встановлюється на момент виписки рахунку та/або складання додаткової угоди не може бути змінена за умови не додержанням Покупцем строків сплати. У випадку прострочення строків оплати Постачальник залежно від кон'юктури ринку може змінити ціну, попередивши при цьому Покупця і перевиставивши при цьому рахунок та/або змінити умови додаткової угоди.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, зобов'язання Постачальника по поставці Товару визначеної вартості виникає тільки після підписання Сторонами відповідного Додатку до даного Договору, у якому Сторони фіксують вартість партії Товару, що поставляється.

До договору постачання нафтопродуктів № 17-НП від 19 липня 2011 року були укладені додаткові угоди № 1 від 19.07.2011, 2 від 21.07.2011, 4 від 27.07.2011, 5 від 12.08.2011, 6Р від 06.09.2011, 7 від 26.08.2011, 8 від 12.12.2011, 9 від 13.12.2011, 10 від 16.12.2011, 11 від 20.03.2012, 12 від 09.04.2012, 13 від 12.04.2012, 14 від 18.04.2012, 14/2 від 18.04.2012, 15 від 13.06.2012 та доповнення до додаткової угоди № 15 від 12 червня 2012 року, якими змінювалась ціна, умови постачання та оплати (а.с. 38-53, т. 1).

Відповідно до додатку від 12 липня 2012 року до додаткової угоди № 15 від 13 червня 2012 року сторони домовились про повернення Товару Дизельного палива ULSD-10 ррт Постачальнику, відвантаженого 17 червня 2012 року у кількості 56,654 тонни, у зв'язку з невиконанням умов оплати згідно пункту 3 додаткової угоди № 15 від 13 червня 2012 року. Загальна вартість Товару за даними Додаткової угоди становить 577870,80 грн. (у т.ч. ПДВ 96311,80 грн.). Витрати з передачі та зберігання несе Покупець. Передача Товару відбувається на протязі 5-ти днів, з моменту підписання доповнення (оригіналу або шляхом факсимільного зв'язку).

Згідно із нормами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд" зобов'язання за договором виконало належним чином та у повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, які містяться у матеріалах справи.

Проте, з даним висновком погодитись не можливо, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами додаткової угоди № 14 від 18 квітня 2012 року (пункти 1, 1.1, 1.2, 2, 3, 4) встановлено, що у відповідності з умовами договору № 17-НП від 19 липня 2011 року постачання нафтопродуктів, Постачальник зобов'язується відвантажити до ст. Айвазовська, а Покупець - прийняти і оплатити Товар - дизельне паливо ULSD-10 ррт на умовах поставки СРТ (станції призначення) кількістю 360,00 тн + /-10%. Ціна товару за одну тону становить 10990,00 грн. з урахуванням ПДВ і ж/д тарифу до станції призначення. Загальна вартість Товару за даними Додаткової угоди становить 3956400,00 грн (у т.ч. ПДВ 659 400,00 грн). Розрахунок за придбаний Товар проводиться Покупцем на умовах 100% оплати протягом 10-ти днів з моменту відвантаження Товару. Відвантаження Товару проводиться протягом 5-ти банківських днів, з моменту підписання доповнення (оригіналу або шляхом факсимільного зв'язку).

Додатковою угодою № 14/2 від 18 квітня 2012 року (пункти 1, 1.1, 2, 3, 4) встановлено, що у відповідності з умовами договору № 17-НП від 19 липня 2011 року постачання нафтопродуктів, Постачальник зобов'язується відвантажити до ст. Айвазовська, а Покупець - прийняти і оплатити Товар - дизельне паливо ULSD-10 ррт на умовах поставки СРТ (станції призначення) кількістю 60,00 тн + / -10%. Ціна товару за одну тону становить 10640,00 грн. з урахуванням ПДВ і ж/д тарифу до станції призначення. Загальна вартість Товару за даними Додаткової угоди становить: 638400,00 грн. (у т.ч ПДВ 106400,00 грн.). Розрахунок за придбаний Товар проводиться Покупцем на умовах 100 % оплати протягом 10-ти днів з моменту відвантаження Товару. Відвантаження Товару проводиться протягом 5-ти банківських днів, з моменту підписання доповнення (оригіналу або шляхом факсимільного зв'язку).

Таким чином, сторони договору № 17-НП від 19 липня 2011 року узгодили ціну товару (нафтопродуктів) у розмірі 10990,00 грн. та 10640,00 грн. за одну тону.

Згідно із частиною першою та другою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази зміни ціни, яка встановлена умовами додаткових угод № 14 та №14/2, відповідно вимог чинного законодавства та пунктів 4.1 та 4.2 Договору.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000079 від 18 квітня 2012 року, акту приймання-передачі № 18/04 від 18 квітня 2012 року, видаткової накладної № РН-0000069 від 26 квітня 2012 року та акту приймання-передачі № 26/04 від 26 квітня 2012 року, які складені на виконання додаткових угод № 14 та № 14/2, позивач поставив товар (нафтопродукти) за ціною 11140,00 грн.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд" у порушення норм чинного законодавства, а саме, статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, в односторонньому порядку змінило умови договору.

Судова колегія, перевіривши ціну зазначену у видаткових накладних № РН-0000079 та № РН-0000069, актах приймання-передачі № 18/04 та 26/04, та додаткових угодах № 14 та № 14/2 встановила, що різниця між узгодженою ціною та ціною, яка зазначена у видаткових накладних та актах, складає 102805,66 грн.

Позивачем, з урахуванням повернення дизельного палива на суму 577 870,80 грн. (додаток від 12 липня 2012 року до додаткової угоди № 15 від 13 червня 2012 року) та переплатою відповідачем за № РН-0000079 та № РН-0000069 на суму 102805,66 грн., поставлено нафтопродуктів на загальну суму 51917265,46 грн.

Згідно із частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив оплату за отриманий товар у розмірі 51913222,73 грн., що свідчить про наявність заборгованості у розмірі 4043,73 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про оплату заборгованості у розмірі 4042,73 грн., а тому вона підлягає стягненню.

Судова колегія також вважає необхідним зазначити, що в матеріалах справи міститься висновок № 8/342-2013 судово-економічної експертизи по господарській справі № 5002-11/3615-2012.

Частиною п'ятою статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зазначений висновок судово-економічної експертизи не може бути взятий до уваги та покладений в основу рішення, оскільки його висновки суперечать один одному.

Так, у абзаці першому пункту першого висновку зазначена, що по даним первинних бухгалтерських документів товариства з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд" сума заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 19 липня 2011 року № 17-НП приватного підприємства паливно-енергетичний комплекс "Современник" підтверджується в розмірі 106848,39 грн.

Проте, у абзаці другому пункту першого висновку вказано, що по даним картці рахунку 631 „розрахунки з вітчизняними постачальниками приватного підприємства паливно-енергетичний комплекс "Современник" сума заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 19 липня 2011 року № 17-НП відсутня.

Крім того, експертиза проводилась лише по даним первинних бухгалтерських документів товариства з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд".

Згідно з пунктом четвертим частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Пунктом першим частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга приватного підприємства паливно-енергетичний комплекс "Современник" підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 101, 103 (пункт 4 частини 1), 104 (пункт 1 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства паливно-енергетичний комплекс "Современник" - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року у справі № 5002-11/3615-2012 - змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Паливно Енергетичний комплекс "Современник" (проспект Перемоги, буд. 15, м. Сімферополь, ідентифікаційний код 24870616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАР-ТРЕЙД", (вул. Жилянська, 68, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 36792015) 4042,73 грн. заборгованості за довором поставки нафтопродуктів від 19 липня 2011 року № 17-НП та 79,07 грн. судового збору".

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді В.С. Голик

В.І. Гонтар

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд" (вул. Жилянська, 68,Київ 33,01033)

2. Приватне підприємство паливно-енергетичний комплекс "Современник" (пр. Перемоги, 15,Сімферополь,95017)

3. Господарський суд Автономної Республіки Крим

4.