Рішення № 34608057, 23.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря - Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» та ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судових витрат, -

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом. Просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» та ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 12.06.2012 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в результаті якої автомобіль позивача зазнав значних механічних ушкоджень, загальною вартістю 167229 грн. Оскільки Постановою Івано-Франківського міського суду від 05.07.2012 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (не надання переваги в русі транспортного засобу, який рухався в зустрічному напрямі прямо), а цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 як власника транспортного засобу застраховано у ПрАТ «Страхова компанія «Галицька», то просив стягнути із відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Галицька» 49490 грн. (згідно умов полісу страхування з урахуванням франшизи), а з відповідача ОСОБА_3 - збитки, що не покриваються полісом, в сумі 117 739 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 липня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з Приватного акціонерного товариства ПрАТ «Страхова компанія «Галицька» 49 490 грн. страхового відшкодування, 500 грн. витрат на проведення експертних досліджень та 494 грн. 90 коп. витрат по оплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Галицька» та позивач ОСОБА_2 оскаржили рішення в апеляційному порядку.

ОСОБА_2 вважає оскаржене рішення таким, що ухвалене з порушенням матеріальних та процесуальних норм, що суд не врахував та не дав належної правової оцінки всім фактам та доказам по справі. Апелянт не погоджується з тим, що суд зменшив розмір вини відповідача ОСОБА_3 аж на 117739 грн. або на 70,41 %, оскільки вважає, що груба необережність водія ОСОБА_3, який допустив небезпечний для життя інших осіб маневр, здійснив поворот автомобіля, не врахувавши переваг іншого автомобіля, який мав перевагу в русі по головній дорозі, не відповідає визначеному судом ступеню вини останнього в розмірі 29,59 %. Апелянт наголошує, що хоча і керував автомобілем в стані сп'яніння, однак не порушував правил дорожнього руху, не здійснював жодних маневрів, які би могли призвести до настання негативних наслідків, тому і не погоджується з оцінкою судом ступеня його вини в розмірі 70,41%. Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 липня 2013 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апелянт ПрАТ «Страхова компанія «Галицька» вважає, що оскаржене рішення є незаконним та необґрунтованим, що судом не правильно встановлені та оцінені обставини, які мають значення для справи. Зі слів апелянта, суд першої інстанції не врахував, що згідно ч. 3 ст.1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, а встановив частку, яка відповідає тільки ліміту відповідальності страховика. Апелянт, посилаючись на норми ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважає, що в даному випадку страховик має нести відповідальність у тій пропорції від ліміту страхової виплати, в якій встановлено вину застрахованої особи. Тобто, на думку апелянта, при 29,78 % вини страхувальника виплаті підлягає 14890 грн. Просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове - по суті позовних вимог по стягненню матеріальної шкоди.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав апеляційну скаргу. Просив її задовольнити з указаних у ній мотивів.

Представник ПрАТ «Страхова компанія «Галицька» просив апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити і задовольнити скаргу ПрАТ «Страхова компанія «Галицька», вказавши, що на їх думку, ступінь вини ОСОБА_3 складає третину, тому і відшкодування компанії повинно бути відповідним, тобто третина від ліміту в 50000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.

Заслухавши представника позивача, представника ПрАТ «Страхова компанія «Галицька», суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» - до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду не відповідає.

Судом встановлено, що 12.06.2012 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ОСОБА_2 («Мітсубіші Аутлендер», д.н.з. НОМЕР_1,) та ОСОБА_3 («Фіат Скудо», д.н.з. НОМЕР_2), в результаті якої автомобіль позивача зазнав значних механічних ушкоджень, що не заперечується сторонами по справі.

Згідно копії Постанови Івано-Франківського міського суду від 05 липня 2012 року, ОСОБА_3 порушив вимоги дорожнього знаку 16.13 Правил дорожнього руху України. І спричинив ДТП. Зокрема, керуючи 12 червня 2012 року транспортним засобом «Фіат», д.н.з. НОМЕР_2, в м. Івано-Франківськ по вул. Незалежності, повертаючи ліворуч на вул. Нову не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався в зустрічному напрямку прямо, та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Цим самим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили (а.с.9).

Згідно копії Постанови Івано-Франківського міського суду від 05.07.2012 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП. Постановою встановлено, що ОСОБА_2, 12 червня 2012 року керував автомобілем НОМЕР_3 в м. Івано-Франківськ по вул. Незалежності в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимогу п. 2.9 Правил дорожнього руху України. За керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 2550 грн. (а.с.10).

Згідно копії Довідки №9020679 вище вказана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення правил маневрування ОСОБА_3, а ОСОБА_2 кермував транспортним засобом у нетверезому стані (а.с. 55-56).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Галицька», що підтверджено наявною в матеріалах справи копією Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, серії АВ № 0221409 від 23 грудня 2011 року (далі - Поліс страхування). Згідно умов Полісу страхування, страхова сума становить 50000 грн., розмір франшизи - 510 грн., забезпечений автомобіль - «Фіат Скудо», д.н.з. НОМЕР_2, термін дії договору - до 23.12.12 включно (а.с.11).

За Висновком експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №268 від 15.07.2012 вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3, складає 166149 грн. 94 коп. (а.с. 15-19), а витрати на проведення експертного дослідження - 500 грн. (а.с. 30 - квитанція).

Відповідно до Заказ-наряду № 0000194 від 12.06.2012 позивач поніс витрати на послуги евакуатора в розмірі 580 грн. (а.с. 30).

Відповідно до копії Заяви про виплату страхового відшкодування 27.09.2012 ОСОБА_2 звертався до ПрАТ «Страхова компанія «Галицька» з відповідною вимогою (а.с. 7-8), однак, на момент звернення ОСОБА_2 з даним позовом до суду страхове відшкодування не виплачено (а.с. 12, 13-14).

Згідно ч. 3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом статей 1187, 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується завдавачем, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За ст. 979 ЦК України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити другій стороні або іншій особі, визначеній у договорі, страхову виплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Ухвалюючи рішення про стягнення частини заподіяної шкоди в сумі 49490 грн. тільки з страхової компанії та відмовляючи в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_3 117739 грн. решти шкоди, яка не покрита страховим відшкодуванням, суд виходив з помилкового припущення про те, що у дорожньо-транспортній пригоді є також вина ОСОБА_2

Із роз'яснень, викладених у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», вбачається, що питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо). Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.

Дійсно ОСОБА_2 керував транспортним засобом у нетверезому стані, за що і був притягнутий до відповідальності. Однак, матеріали справи чітко і однозначно свідчать, що перебування ОСОБА_2 у стані сп'яніння не знаходилось у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, а тому і вини його в ній немає. Постановою суду, яка обов'язкова до виконання, однозначно визначено, що ДТП сталось внаслідок порушень ПДР з боку ОСОБА_3, який всупереч вимогам п.16.3 Правил дорожнього руху України не надав перевагу зустрічному транспорту, внаслідок чого і сталось зіткнення. Висновок суду про те, що у ДТП є також вина і ОСОБА_2 суперечить матеріалам справи і ґрунтується на припущенні, що позивач у стані сп'яніння не міг вжити всіх заходів для уникнення ДТП. Дані про те, що стан сп'яніння ОСОБА_2 у даній конкретній дорожній обстановці перешкодив йому вжити всіх заходів до уникнення ДТП аж до повної зупинки транспортного засобу відсутні. А тому рішення не може залишатись в силі, його слід скасувати та постановити нове про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_2, виходячи з того, що ОСОБА_2 у ДТП не винен, воно сталось з вини ОСОБА_3, а розмір страхового відшкодування не покриває всіх збитків.

Збитки, завдані позивачу з вини відповідача ОСОБА_3, підлягають відшкодуванню ним у тій частині, яка не покрита страховими виплатами. При визначенні розміру відшкодування колегія суддів виходить із розрахунків, наданих позивачем, згідно з якими розмір шкоди складає загалом 177739 грн.

Враховуючи розмір страхової суми (ліміт відповідальності - 50000,0 грн. ) з урахуванням франшизи (510,0 грн.), встановлених Полісом страхування (а.с. 11), з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» належить стягнути 49490,0 грн. страхового відшкодування.

Оскільки страхової виплати не достатньо для повного відшкодування завданої позивачу шкоди, враховуючи приписи ч. 1 ст. 1194 ЦК України, з ОСОБА_3 слід стягнути різницю між фактичним розміром шкоди (177 739 грн.) і страховою виплатою (49490,0 грн.), а саме - 117739,0 (сто сімнадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судових витрат - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька», що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. № 22, ідентифікаційний код - 22186790, на користь ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, - 49 490,0 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто гривень) грн. страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_3, який проживає в АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, - 117739,0 (сто сімнадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. на відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» 494 грн. 90 коп., а з ОСОБА_3 1177 грн. 39 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин