Ухвала суду № 34607928, 15.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

2

Справа № 0910/1134/2012

Провадження № 22ц/779/2227/2013

Категорія 45

Головуючий у І інстанції - Сабадах Б.В.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Меленко О.Є., Проскурніцького П.І.

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю: позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідачки ОСОБА_4

представників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_4, Вербовецької сільської ради про визнання рішення Вербовецької сільської ради незаконним, визнання незаконним державного акту про право власності на землю, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 на рішення Косівського районного суду від 19 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

в листопаді 2009 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що відповідачка ОСОБА_4 незаконно приватизувала земельну ділянку в с. Старий Косів, оскільки в неї входила прохідна стежка з центральної дороги, якою користувалися позивачі та інші жителі села. Тому просили визнати незаконним та скасувати рішення Вербовецької сільської ради від 21.07.2006 року про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0, 2117 га, в с. Старий Косів Косівського району; визнати незаконним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю від 02.20.2006 року; зобов'язати ОСОБА_4 не чинити їм перешкод у користуванні прохідною стежкою в с. Старий Косів Косівського району.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Косівського районного суду від 19 червня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_4, Вербовецької сільської ради про визнання рішення Вербовецької сільської ради незаконним, визнання незаконним державного акту про право власності на землю, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 посилаються на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що рішенням Вербовецької сільської ради від 23.09.1991 року надано дозвіл ОСОБА_10 відчужити незавершений будівництвом житловий будинок ОСОБА_11, закріпивши за набувачем 0,15 га землі. За заявою ОСОБА_4 рішенням Вербовецької сільської ради від 23.04.1996 року її визнано співзабудовником даного будинку, а рішенням від 21.07.2006 року їй передано у власність земельну ділянку площею 0,2117 га. Генпланом садибного типу забудівника, затвердженого Вербовецькою сільською радою 23.05.1993 року, було встановлено розмір, конфігурацію та площу земельної ділянки 0,15 га, в якому зазначено заїзну дорогу загального користування, прохідну стежку, їх розмір та конфігурацію. Судом не враховано, що в період з 1996 року по 2006 рік ОСОБА_4 самовільно загородила заїзну дорогу та прохідну стежку, незаконно привласнивши собі ці площі, заборонила їм прохід. Суд за власною ініціативою призначив земельно-технічну експертизу і не відновлюючи провадження у справі, без виклику сторін, призначив повторну експертизу. Судом не враховано, що через відсутність обмінних файлів на спірну земельну ділянку експерт не міг встановити фактичне і відповідне державному акту землекористування та надати законний висновок. Судом касаційної інстанції вказано на необхідність дослідження і дачі правової оцінки карті розвитку с. Старий Косів за 1993 рік, чого судом першої інстанції зроблено не було, не досліджено обставин отримання ОСОБА_4 у власність земельної ділянки, що відноситься до земель комунальної власності, які приватизації не підлягають. Тому просять оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким їхні позовні вимоги задовольнити повністю.

У засіданні апеляційного суду позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали, відповідачка ОСОБА_4 та її представник, а також сільський голова ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги заперечили. Позивачка ОСОБА_9, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, не з'явилась, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, не перешкоджає її розглядові. Позивачка ОСОБА_8 померла.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення Вербовецької сільської ради № 15-ІІІ від 21.07.2006 року ОСОБА_4 була передана у власність земельна ділянка, загальною площею 0,2117 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та затверджено акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельної ділянки. На підставі зазначеного рішення відповідачка отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що оскаржуваний державний акт є законним, а позивачами не доведено їхнє право на користування пішохідною стежкою по спірній земельній ділянці, оскільки така стежка чи проїзд відсутні на картографічних матеріалах та генеральному плані забудови населеного пункту с. Старий Косів, будь-які рішення про передачу земельної ділянки під заїзну дорогу сільською радою не приймались.

Висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Статтею 14 Конституції України громадянам гарантується право власності на землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

У статті 126 ЗК України (в тій же редакції) передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Тобто, державний акт на право власності на земельну ділянку є офіційним правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Вербовецької сільської ради № 15-ІІІ від 21.07.2006 року передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, загальною площею 0,2117 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд в с. Старий Косів Косівського району.

2 жовтня 2006 року ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, що зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів за № 0106306000186.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги з наступних мотивів.

Як видно з матеріалів справи, ухвалюючи рішення від 21.07.2006 року про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, загальною площею 0,2117 га, Вербовецька сільська рада затвердила акт встановлення та узгодження меж цієї земельної ділянки, складений в присутності суміжних власників та землекористувачів.

У кадастровому плані зазначеної земельної ділянки відсутнє позначення заїзду/проїзду спільного користування чи прохідної стежки.

На картографічних матеріалах та генеральному плані забудови населеного пункту - с. Старий Косів, пішохідна стежка чи проїзд загального користування у місці розташування виділеної ОСОБА_4 земельної ділянки, відсутні.

Рішення про передачу земельної ділянки під пішохідну стежку у наданому під житлову забудову громадянам земельному масиві, в тому числі і ОСОБА_4, яка отримала земельну ділянку, Вербовецькою сільською радою не приймалося.

Відповідно до висновку відділу архітектури та містобудування Косівського району від 06.06.2006 року, обмежень містобудівного характеру в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_4, розміром 0,2117 га, немає. У висновку Косівського районного відділу земельних ресурсів від 18.08.2006 року також відсутні обмеження на використання вказаної земельної ділянки.

Згідно листа Косівського районного архітектора від 09.04.2010 року генплан забудови садиби індивідуального забудівника ОСОБА_11 та викопіровка з генерального плану, виготовлені 24.03.1993 року інженером проектно-виробничого бюро при районному архітекторі не відповідають генеральному плану с. Старий Косів, який затверджено Вербовецькою сільською радою 24.03.1993 року, як в частині проходження існуючої пішохідної стежки, так і в частині проходження шляхів транспортного (у т.ч. пішохідного) сполучення, повз виділену ОСОБА_11 земельну ділянку, яка з'єднує центральну сільську вул. ОСОБА_5 з присадибними ділянками ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_9

Відповідно до висновку № 009/ЗТ-13 судової будівельно-технічної експертизи від 26.04.2013 року межі та розмір земельної ділянки, площею 0,2117 га, якою користується ОСОБА_4 відповідають розмірам, конфігурації, межам, які вказані в Державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 852046 від 02.10.2006 року. Площа заїзду з вул. ОСОБА_5 входить в загальну площу користування вказаного господарства. Порушень зміни існуючих меж в сторону збільшення чи зменшення їх конфігурацій не виявлено. Дослідження проводилось в присутності представника позивачів ОСОБА_3, відповідачки та сільського голови. При вивченні наданих на дослідження генерального плану забудови с. Старий Косів 1993 року, опорного плану використання земель житлової та громадської забудови села 1986 року, кадастрового плану земельної ділянки 2006 року, акту відводу - наділу в натуру меж земельної ділянки 2006 року та інших картографічних матеріалів і документів, стежки чи проходу (ні графічно, ні документально - згідно прийнятих рішень) на даній ділянці не виявлено. Підтвердження існування частини вулиці чи проходу до городньо-господарських об'єктів також не виявлено. В наявних графічно-технічних матеріалах на забудову сусідніх господарств позивачів вказану під'їзну дорогу, що примикає до колгоспного масиву, в яких повністю відсутні будь-які продовження стежки, проходу чи проекту на їх облаштування. Не зазначено стежки/проходу в жодному із поданих картографічних матеріалів, проектно-дослідницькою організацією при розробці генплану розвитку села не передбачено їх облаштування.

В засіданні апеляційного суду експерт Кавецький В.А. свій висновок підтвердив.

Таким чином, розташування земельної ділянки ОСОБА_4 та відсутність на ній проїзду чи пішохідної стежки відповідає генеральному плану забудови с. Старий Косів 1993 року, опорному плану використання земель житлової та громадської забудови села 1986 року, кадастровому плану земельної ділянки та іншим картографічним матеріалам.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що Вербовецькою сільською радою правомірно, у відповідності з вимогами ст. ст. 12, 39, 40, 81, 116, 118, 121 ЗК України, передано у власність ОСОБА_4 спірну земельну ділянку, а доводи апеляційної скарги про розташування на цій земельній ділянці проїзду загального користування та прохідної стежки є необґрунтованими і не підтверджені належними доказами. При цьому, судом всебічно, повно й об'єктивно з'ясовано обставини справи та надана їм належна оцінка.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, ухвалив законне й обгрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Косівського районного суду від 19 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Меленко О.Є.

Проскурніцький П.І.