Справа №340/608/13-ц
Провадження №22ц/779/2303/2013
Категорія 27
Головуючий у І інстанції Токарук В.І.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої Горейко М.Д.
Суддів: Ковалюка Я.Ю., Горблянського Я.Д.
Секретаря Турів О.М.
з участю представника апелянта Рокетської С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
12.07.2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 договору від 12.12.2007 року, останній отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (згідно заяви на кредитну картку) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг і Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 30.06.2013 року за ним наявна заборгованість в загальній сумі 24059,30 грн., а саме: 6675,96 грн. - заборгованість за кредитом, 12245,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3515,97 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1121,87 грн. штраф (процентна складова).
У зв'язку з наведеним позивач просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 24059,30 грн.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 липня 2013 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Не погодившись з рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що, розглядаючи справу та ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, внаслідок неналежного з'ясування обставин справи та неправильного застосування положень ч.ч. 1, 3 ст. 264, ст. 599 та ч. 4 ст. 631 ЦК України, неправильно дійшов висновку про те, що позивачем пропущено строк позовної давності. Зокрема, судом не враховано, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, а згідно положень ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Закінчення строку договору, відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України, не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Також, судом не враховано, що останнє погашення заборгованості за кредитним договором було здійснено відповідачем 03.04.2013 року в сумі 79 грн., а тому мало місце переривання перебігу позовної давності.
Крім того, суд першої інстанції допустив порушення вимог ст.ст. 1, 5, 10 ч. 3, 11 ч. 1, 60 ЦПК України.
З цих підстав апелянт просить заочне рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити в повному обсязі.
У засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав доводи скарги з наведених в ній мотивів.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав, рішення суду першої інстанції вважав законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Наведеним вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що 12 грудня 2007 року між сторонами укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав від банку кредитний ліміт в сумі 2000 грн. з базовою відсотковою ставкою на момент підписання договору 3% на місяць із розрахунку 360 днів у році. Термін дії картки становить 2 роки та збігається з терміном дії кредитного ліміту. Таким чином початком перебігу строку позовної давності по даному договору є 12 грудня 2009 року, так як до даної дати відповідач мав виконати своє зобов'язання по поверненню кредиту. Оскільки позивач звернувся з позовом в суд 12 липня 2013 року, тобто після спливу строку позовної давності, а відповідач звернувся в суд із заявою про застосування наслідків спливу строку позовної давності, то, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити.
Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується з наступних підстав.
Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_3 існували договірні стосунки.
12 грудня 2007 року між сторонами укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав від банку кредитний ліміт на кредитну картку в сумі 2000 грн. з базовою відсотковою ставкою за кредитним лімітом на момент підписання договору 3% на місяць із розрахунку 360 днів у році. Термін дії картки становить 2 роки. Термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії платіжної картки.
Факт укладення кредитного договору між сторонами підтверджується заявою позичальника від 12.12.2007 року, відповідно до якої він погодився з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 12-13).
Відповідно до п. 5.4. розділу ІІ Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 19) позичальник зобов'язувався погашати проценти по кредиту щомісячно за попередній місяць, а кредит - в повному обсязі не пізніше останнього місяця, вказаного на платіжній картці (в полі MONTH).
Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач систематично порушував строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором від 12.12.2007 року (а.с. 5-11).
Відповідно до п. 8.6. Умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених даним договором більше ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми позову.
Положенням п. 5.5.1. Умов і правил надання банківських послуг встановлено, що за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань держатель сплачує комісію по підвищеній процентній ставці чи додаткову комісію, розмір якої визначається Тарифами.
За даними розрахунку заборгованості за договором від 12.12.2007 року (а.с. 5-11) за відповідачем станом на 30.06.2013 року наявна заборгованість в загальній сумі 24059,30 грн., а саме: 6675,96 грн. - заборгованість за кредитом, 12245,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3515,97 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1121,87 грн. штраф (процентна складова).
З урахуванням встановленого та положень норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а саме ст.ст. 526, 527 ч. 1, 530, 611, 612 ЦК України, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором у відповідача перед банком мається заборгованість у вказаній сумі.
Проте, судом неправильно застосовано наслідки спливу строку позовної давності, встановлені ст. 267 ЦК України.
Поза увагою суду першої інстанції залишились дані, наведені в розрахунку заборгованості ОСОБА_3, з якого вбачається, що 03.04.2013 року відповідачем було здійснено погашення заборгованості на суму 79 грн.
Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.ч. 1 та 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором з пропуском строку позовної давності.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що в силу дії п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення. А тому заочне рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. По суті встановленого судом позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованими на підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Заочне рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2013 року скасувати, ухваливши нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 - 24059 грн. 30 коп. (двадцять чотири тисячі п'ятдесят дев'ять гривень 30 коп.) заборгованості за договором від 12.12.2007 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, станом на 30.06.2013 року, та на рахунок 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 - 240 грн. 59 коп. витрат по оплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуюча Горейко М.Д.
Судді: Ковалюк Я.Ю.
Горблянський Я.Ю.
Судове рішення № 34607843, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 16.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 340/608/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: