Ухвала суду № 34607830, 24.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/30/2012

Провадження № 22ц/779/2460/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції Максимчин Ю.Д.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-

Франківської області в складі :

головуючого Меленко О.Є.

суддів Проскурніцького П.І., Соколовського В.М.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: апелянта ОСОБА_2, представників АТ «Державний Ощадний банк України» - Іваночко О.Б., Бойчука М.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом АТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 жовтня 2012 року частково задоволено позов АТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь АТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Державний Ощадний банк України» заборгованість в розмірі 16 000 грн. за кредитним договором №13 від 17.01.2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь АТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Державний Ощадний банк України» заборгованість в розмірі 16 000 грн. за кредитним договором №13 від 17.01.2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 на користь АТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Державний Ощадний банк України» судові витрати по 53 грн. 33 коп. з кожного.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права.

Зазначає, що про ухвалене судом рішення у справі їй нічого не було відомо, до участі у розгляді справи вона не залучалася, жодних судових повісток про час, місце та дату розгляду справи не отримувала. Про існування оскаржуваного рішення вона дізналася тільки на стадії його виконання, а відтак була позбавлена права захищати свої законні права та інтереси.

З цих підстав рішення суду першої інстанції, апелянт просила скасувати, а справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримала, та просила її задовольнити.

Представники АТ «Державний Ощадний банк України» доводи апеляційної скарги не визнали, рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 17.01.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №13, згідно з яким позичальник ОСОБА_5 отримала кредит в сумі 30 000 грн. зі сплатою 20% річних та кінцевим терміном повернення до 17.10.2010 року.

В забезпечення виконання зобов'язання позичальником за даним кредитним договором 17.01.2008 року між банком та ОСОБА_2, а також між банком і ОСОБА_6 було укладено договори поруки (а.с. 7-10), згідно з якими поручителі зобов'язувалися перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за даним кредитним договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановив суд першої інстанції, і зазначеного не оспорює ОСОБА_2, зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_7 належним чином не виконуються, у зв'язку з чим банк-позивач здійснює нарахування штрафних санкцій відповідно до умов зазначеного договору. І саме несвоєчасне виконання зобов'язань позичальником спонукало кредитора заявити вимогу про повернення боргу, відсотків по кредиту та сплати штрафних санкцій, виходячи з положень ст. ст.610, 611, 625 ЦК України

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зазначені положення закріплені і в п.1.1., 2.1., Договорів поруки №13-1 та №13-2 укладені 17.01.2008 року між банком та поручителями ОСОБА_2 і ОСОБА_6

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь банку кредитну заборгованість .

Що стосується доводів ОСОБА_2 про те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, та не знала про прийняте судом рішення, то такі не відповідають обставинам справи, а тому не приймаються судом до уваги. Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 повідомлялася про розгляд справи, оскільки в матеріалах справи містяться відповідні розписки. Крім того, у встановленому законом порядку їй надсилалась копія ухваленого судом рішення, однак поштовий конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про відмову адресата від отримання кореспонденції.

За таких обставин колегія суддів Апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, а тому не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 16 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: П.І. Проскурніцький

В.М. Соколовський