Ухвала суду № 34607781, 16.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

4

Справа № 348/1255/13-ц

Провадження №22ц/779/2596/2013

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.,

суддів Горейко М.Д., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Турів О.М.

з участю: представника апелянта - Спаса А.М.

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відокремленого структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління «Надвірнанафтогаз» до ОСОБА_3 про розірвання договору про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги та стягнення заборгованості, - за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відокремленого структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління «Надвірнанафтогаз» на рішення Надвірнянського районного суду від 19 вересня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

В квітні 2013 року представник ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Надвірнанафтогаз» звернувся в суд з позовними вимогами до ОСОБА_3 про розірвання договору №87 від 18.10.10.2007 року про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги та стягнення 10508,51 грн. залишку по угоді за надані житлово-комунальні послуги і 7497,40 грн. заборгованості по комунальних послугах по угоді про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 19.09.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ПАТ «Укрнафта» 1201,70 грн. заборгованості по договору №87 від 18.10.2007 року про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, 1050,48 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги та 229,40 грн. судових витрат. В позові ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Надвірнанафтогаз» до ОСОБА_3 про розірвання договору №87 від 18.10.2007 року про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, укладеного між сторонами відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Укрнафта» в дохід держави 114,70 грн. судового збору.

Не погодившись з таким рішенням представник ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Надвірнанафтогаз» подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Судом не враховано, що згідно ст.67 ЖК України комунальні послуги користувач зобов'язаний сплачувати у строки, встановлені договором або законом, матеріальне становище користувачів не звільняє їх від виконання зобов'язань вчасно.

Відповідач не вносив своєчасно плату по договору від 18.10.2007 року про реструктуризацію заборгованості в сумі 12685,51 грн. за житлово-комунальні послуги, чим порушив його умови і в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 1201,70 грн.

В зв'язку з цим та на підставі ст.651 ЦК України договір має бути розірваний на вимогу позивача, оскільки зі сторони ОСОБА_3 допущені порушення істотних умов договору та відповідач так і не довів, що в нього не було можливості сплачувати кошти по договору.

Також зазначає, що суд, порушивши норми процесуального права зобов'язав позивача сплатити судовий збір в розмірі 114,70 грн., який позивач сплатив повністю за подання позовної заяви майнового характеру в сумі 229,40 грн.

За наведених доводів просить рішення Надвірнянського районного суду від 19.09.2013 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, застосувавши строк позовної давності, про який заявив представник відповідача, стягнув з ОСОБА_3 1050,48 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги з квітня 2010 року по 26.04.2013 року. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог суд виходив з того, що згідно умов договору про реструктуризацію, укладеного між сторонами 18.10.2007 року, не передбачено підставою його розірвання вимогу позивача.

Таке рішення суду є обґрунтованим та відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований та проживає у кв.АДРЕСА_1. Зазначений будинок знаходиться на балансі НГВУ «Надвірнанафтогаз», який надавав відповідачу комунальні послуги з часу проживання останнього за зазначеною адресою. Так, 23.02.2006 року між сторонами було укладено договір найму житлового приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду., відповідно до п.б ч.3 якого відповідач зобов'язався щомісячно не пізніше 10 числа вносити квартплату та плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З врахуванням заборгованості в сумі 7497,40 грн., що виникла станом на 22.04.2013 року за неналежне виконання ОСОБА_3 умов договору за 2008-2012 рр. та застосувавши наслідки спливу строку позовної давності, про що було заявлено представником відповідача, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення заборгованості за надані позивачем житлово-комунальні послуги в межах загального строку позовної давності з 26.04.2010 року по 26.04.2013 рік. в сумі 1050,48 грн.

Крім того, між сторонами 18.10.2007 року було укладено договір №87 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги на суму 12685,51 грн., відповідно до якого позивач надав ОСОБА_3 розстрочку у погашенні заборгованості з квартирної плати та плати за комунальні послуги, що утворилась станом на 01.10.2007 року в сумі 12685,51 грн. з 01.10.2007 року по 31.10.2027 рік з сумою поточного щомісячного платежу 51,98 грн.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків за 2007-2013 роки ОСОБА_3 допустив порушення умов цього договору внаслідок чого станом на 01.03.2013 р. у нього виникла заборгованість в сумі 1201,70 грн., яку суд першої інстанції обґрунтовано стягнув на користь ПАТ «Укрнафта».

Що стосується позовних вимог про розірвання договору про реструктуризацію заборгованості та стягнення з ОСОБА_3 10508,51 грн. залишку по угоді за надані житлово-комунальні послуги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі не підлягають до задоволення.

Так, умовами договору не передбачено розірвання договору внаслідок неналежного виконання його умов наймачем, а встановлена відповідальність у формі нарахування пені та припинення надання комунальних послуг (п.6,7 Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України умовою розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін є істотність порушення договору іншою стороною, тобто, якщо внаслідок такого порушення сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Істотність порушення доводиться ініціюючою стороною і визначається судом виключно за об'єктивними обставинами. Проте, представником позивача не доведено, що допущення відповідачем заборгованості в сумі 1201 грн.70 коп. за більш ніж 6 років, завдало істотної шкоди ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Надвірнанафтогаз».

Колегія суддів відхиляє посилання представника апелянта на неправомірність стягнення судом з ПАТ «Укрнафта» судового збору в сумі 114,70 грн., оскільки таке є правомірним та відповідає п.10 ч.1 ст.80, ч.1 ст.88, п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України та п.2 ч.2. ЗУ «Про судовий збір».

Колегія суддів вважає що судом першої інстанції враховано всі доводи сторін , надані ними матеріали і докази, та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.

Підстав для його скасування і ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає, оскільки порушень вимог матеріального і процесуального права, чи неправильне їх застосування, не знаходить.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.303,307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відокремленого структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління «Надвірнанафтогаз» - відхилити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 19 вересня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

М.Д. Горейко

Я.Ю. Ковалюк