2
Справа № 347/1355/13-ц
Провадження № 22ц/779/1987/2013
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Турянський І.Є.
Суддя-доповідач Бойчук І.В
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Бойчука І.В.,
суддів Фединяка В.Д., Матківського Р.Й., секретаря Драганчук У.М.,
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Косівського районного суду від 20 червня 2013 року,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Косівського районного суду від 20 червня 2013 року задоволено частково позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором від 07.06.2006 року в розмірі 7286 грн. 83 коп., а також оплачений судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. В решті позову відмовлено.
Апелянт не згідний з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи в частині відмови стягнення пені.
Судом невірно застосовано спеціальну позовну давність до позовних вимог щодо стягнення пені та процентів на підставі п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Суд порахував лише один період порушення умов кредитного договору та застосував до всієї пені строк позовної давності, однак останнє порушення кредитного договору за яке передбачено відповідальність у вигляді нарахування пені це дата остаточного розрахунку відповідно до кредитного договору тобто 05.06.2009 рік. Саме з цього моменту почав розраховуватись інший період нарахування пені, а тому строк позовної давності відповідно до цього періоду спливає 05.06.2010 року, а оскільки кредитні зобов'язання припиняються їх виконанням, то позовна давність до неустойки в даному випадку застосовується лише на нарахування пені за останній рік, яка повинна була бути стягнута. Таким чином, суд порушив норми матеріального права оскільки застосував закон який не підлягає застосуванню.
Просить рішення суду змінити в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та процентів і ухвалити нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог зокрема, процентів в повному обсязі, а пені з період з 29.04.2012 року по 29.04.2913 року, в іншій частині залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно кредитного договору від 07.06.2006 року, укладеного між сторонами, відповідачка ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 5000 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту 05.06.2009 року.
У позовній заяві позивач вказує, що станом на 29.04.2013 року заборгованість відповідачки перед банком становить 81639грн. 17 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 4886,83 грн.; заборгованості за відсотками у сумі 27187 грн. та 47165,34 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В порушення вимог матеріального та процесуального права, суд першої інстанції до даних правовідносин невірно застосував вимоги ст..ст. 258, 616 ЦК України, які не підлягають застосуванню, що призвело до постановлення неправильного рішення.
Відповідно до вимог ст.. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу. Відповідно ж до вимог ст.. 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За правилами ст. 257 ЦК України до позовів про стягнення заборгованості за кредитним договором застосовується загальний строк позовної давності у три роки.
За таких обставин слід вважати, що права банку, як кредитодавця, були порушені з 06.06.2009 року, тобто з дня, наступного за днем кінцевого повернення кредиту. Закінчився такий строк 06.06.2012 року. Однак, позивач позову до неї у такий строк не заявив, а звернувся до суду за захистом порушеного права лише 23.05.2013 року, тобто поза строками позовної давності. При цьому позивач клопотання про поновлення такого строку перед судом не заявляв і таких не вбачається з матеріалів справи.
У матеріалах справи знаходиться заява ОСОБА_2 (а.с. 27), з якої вбачається, що вона в суді визнала позовні вимоги у частині основної суми заборгованості та комісії за користування кредитом. У засіданні апеляційної інстанції вона пояснила, що під основною заборгованістю розуміє заборгованість у сумі 4886,83 грн. При цьому суд констатує, що визнання нею заборгованості по комісії не береться до уваги, оскільки окремо така позовна вимога банком до суду не заявлялася, а тому не може бути задоволена. При цьому підлягає задоволенню визнана нею сума заборгованості за кредитом у розмірі 4886,83 грн.
Щодо стягнення іншої заборгованості, то у задоволенні таких вимог слід відмовити за строком позовної давності.
Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Косівського районного суду від 20 червня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № IFWWSE00000247 від 07.06.2006 року в розмірі 4886,83 грн. та 229 грн. 40 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовити за спливом позовної давності.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: І.В. Бойчук
В.Д. Фединяк
Р.Й.Матківський
Судове рішення № 34607777, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 25.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 347/1355/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: