Ухвала суду № 34607768, 07.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

5

Справа №0907/17084/2012

Провадження № 22ц/779/2417/2013

Категорія 41

Головуючий у І інстанції: Островський Л.Є.

Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Горблянського Я.Д., Шалаути Г.І.

секретаря Турів О.М.

з участю: апелянта ОСОБА_2, яка також представляє інтереси ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, апелянта ОСОБА_7, представника ДП «Івано-Франківського КЗЗ» - Джус О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_9, державного підприємства «Івано-Франківського КЗЗ», Івано-Франківського міськвиконкому про переселення, відшкодування моральної шкоди, видачу ордеру, за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 серпня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Позивачі звернулися в суд із зазначеним позовом та, уточнивши позовні вимоги просили суд зобов'язати відповідачів надати сім'ї ОСОБА_9 кімнати №301-302-303, що знаходяться на третьому поверсі в гуртожитку по АДРЕСА_1, зобов'язати ДП «Івано-Франківський КЗЗ» провести там ремонтні роботи, виконком Івано-Франківської міської ради видати ордер сім'ї ОСОБА_3 на житлову площу квартири №31 на 9-му поверсі в гуртожитку по АДРЕСА_1 та закріплення житла за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, стягнення з відповідачів по 30000 грн. моральної шкоди кожному.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 серпня 2013 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_9, ДП «Івано-Франківського КЗЗ», Івано-Франківського МВК про переселення, відшкодування моральної шкоди, видачу ордеру - задоволено частково.

Зобов'язано Івано-Франківський МВК видати сім'ї ОСОБА_3 складом 4 особи ордер на житлову площу квартири АДРЕСА_1. В решті позову відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, в яких посилаються на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянти ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 оскаржують рішення в частині відмови в задоволенні стягнення моральної шкоди та зазначають, що вона завдана внаслідок незаконного переселення сім'ї ОСОБА_9 до належних їм кімнат, проникнення в житло, частина майна, що належала їм на праві власності втрачена, частина пошкоджена, знищена, а їх неправомірно виселено, чим завдано значних збитків та моральних страждань.

Апелянти також вказують, що внаслідок неправомірних дій відповідача вони постійно перебувають в стані пригнічення, депресії, душевного дискомфорту.

Вважають, що суд першої інстанції зазначеного не врахував та просили рішення в частині стягнення моральних збитків скасувати та ухвалити нове рішення, яким їх позовні вимоги в частині відшкодування моральних збитків задоволити в повному обсязі.

Апелянт ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуваним рішенням суд вирішив про її права та обов'язки не залучивши до участі в справі.

Апелянт вказує, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 18.04.2013 року у справі за її позовом до виконкому Івано-Франківської міської ради, третя особа - ДП «Івано-Франківський КЗЗ» зобов'язано видати ордер ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1. Дане рішення набрало законної сили. Крім того даним рішенням встановлено факт проживання в квартирі з правовими підставами.

На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.

З вище наведених підстав просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 та її представник підтримали доводи своєї апеляційної скарги, апеляційну скаргу ОСОБА_7 заперечили, просили свою апеляційну скаргу задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_7 відмовити.

Апелянт ОСОБА_7 доводи своєї апеляційної скарги підтримала, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечила, вважає її безпідставною, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник ДП «Івано-Франківського КЗЗ» - Джус О.Я. підтримав доводи апеляційної скарги ОСОБА_7, апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечив.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на проживання в оспорюваний квартирі не оспорюється, оскільки їм правомірно вона була розприділена та зобов'язав виконком Івано-Франківської міської ради видати на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відповідний ордер на вселення в зазначену квартиру. В частині зобов'язання відповідачів надати сім'ї ОСОБА_9 кімнати №301-302-303, що знаходяться на третьому поверсі в гуртожитку по АДРЕСА_1, зобов'язати ДП «Івано-Франківський КЗЗ» провести ремонтні роботи у кімнатах № 301-302-303 на 3-му поверсі в гуртожитку по АДРЕСА_1 судом відмовлено, оскільки такі вимоги вправі заявляти особи, яких стосується порушене право. В частині стягнення моральної шкоди судом відмовлено за недоведеністю факту заподіяння такої.

Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 14 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду. Виконавчі комітети обласних, міських рад у межах і в порядку, встановлених законодавством здійснюють управління житловим фондом.

Згідно ст. 58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Як встановлено судом першої інстанції та доводиться матеріалами справи, що 30.08.1993р. на сім'ю ОСОБА_5 в складі 4-х осіб, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було видано ордер на право зайняття кімнат №№ 65-66 (гуртожитку по АДРЕСА_1 31.03.1995р. було видано ордер на кімнати №5-6 в даному гуртожитку. Рішенням Івано-Франківського МВК № 221 від 22.06.2004р. ДП МОУ «63 КЗЗ» видано дозвіл на переобладнання приміщень гуртожитку по АДРЕСА_1.

Рішенням від 23.10.2006р. спільного засідання адміністрації та профкому заводу займані кімнати розприділені сім'ї ОСОБА_9

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 28.11.2008р. по цивільній справі №2-193/2008 рішення профкому та адміністрації в частині п.2 протоколу від 23.10.2006р., а саме: в частині включення в список кандидата ОСОБА_9 на отримання квартири АДРЕСА_1, визнано недійсним. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10.02.2009р. рішення Івано-Франківського міського суду від 28.11.2008р. залишено без змін.

Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду від 28.02.2007р. по справі № 1118/2007р. в порядку забезпечення позову накладено заборону на проведення реконструкції гуртожитку та зупинено виконання оскаржуваного рішення, проте реконструкції проводились, внаслідок чого була змінена нумерація кімнат.

Відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду від 25.01.2010р. у цивільній справі № 2-228/2010р. задоволено позов ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ДП МО України «63 КЗЗ» про усунення перешкод в користуванні гуртожитками.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 25.01.2010р. набрало законної сили 05.02.2010р. і звернуто до виконання постановою ДВС про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2010р.

Згідно з ухвалою Івано-Франківського міського суду від 05.08.2010р. було роз'яснено рішення Івано-Франківського міського суду від 25.01.2010р. Зокрема, роз'яснено, що слід забезпечити доступ членам сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в реконструйовані житлові кімнати на 9-му поверсі в гуртожитку по АДРЕСА_1, які складають квартиру №31.

Відповідно до розпорядження, яке направлялось ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції на адресу ДП МО України «63-й КЗЗ», директору даного заводу Микитюку О.Р. було зобов'язано директора ДП МО «63-й КЗЗ» Микитюка О.Р. усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 житловими кімнатами на АДРЕСА_1, які внаслідок проведеної реконструкції складають цілісну квартиру №31.

Згідно з ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 2 квітня 2013 року постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Демяніва П.Б. від 25 листопада 2010 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.37 Закону України від 21 квітня 1999 р. №606-ХІУ «Про виконавче провадження» визнано неправомірною та скасовано. Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Івано-Франківської області відновити виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-288 виданого 06.05.2010року Івано-Франківським міським судом, яким зобов'язано ДП МО України «63 КЗЗ» усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 житловими кімнатами на АДРЕСА_1, які внаслідок проведеної реконструкції складають цілісну квартиру №31.

Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду від 23.07.2013 року вимоги скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області Демяніва П.Б. спрямовані на зміну способу і порядку виконання виконавчих листів та пов'язані із невиконанням судового рішення задоволено частково та визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області Демяніва П.Б. щодо невжиття усіх передбачених законом заходів для виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 25.01.2010 року.

Згідно із актом звільнення кімнати № 122 в гуртожитку «63 КЗЗ» по АДРЕСА_1 від 06.05.2009 року, який підписано працівниками ДП МО України «63 котельно-зварювальний завод», та працівниками профспілкової організації, що засвідчується їхніми підписами, позивачів виселено та зафіксовано письмовим актом звільнення кімнати №122 в гуртожитку.

Відповідно до протоколу №68 від 16.02.2009р. спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету ДП МОУ «63 котельно-зварювальний завод» сім'ї ОСОБА_3 в складі 4-х чоловік надано відокремлене житлове приміщення з окремою кухнею та санвузлом №59 на 3-му поверсі гуртожитку ДП МОУ «63 котельно-зварювальний завод» (АДРЕСА_1) загальною площею 44, 1 м.кв. житловою площею - 22,2 м.кв. Сім'ї ОСОБА_9 в складі з 4-х чоловік надано квартиру № 31, площею 56,0 м. кв. на 9-му поверсі гуртожитку ДП МОУ «63 котельно-зварювальний завод» (АДРЕСА_1).

Відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду від 29.11.2012 року визнано недійсним протокол №68 від 16.02.2009 року профспілкового комітету та адміністрації Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод» про надання сім'ї ОСОБА_3 з 4-х чоловік житлового приміщення з окремою кухнею та санвузлом №59 на 3-му поверсі гуртожитку ДП МОУ «63 котельно-зварювальний завод» (АДРЕСА_1) загальною площею 44, 1 м.кв. житловою площею - 22,2 м.кв. та надання сім'ї ОСОБА_9 в складі з 4-х чоловік квартири № 31, площею 56,0 м. кв. на 9-му поверсі гуртожитку ДП МОУ «63 котельно-зварювальний завод» (АДРЕСА_1).

Профспілковою організацією ДП Міністерства оборони України «63 КЗЗ» протоколом №5 від 06 вересня 2010р. про затвердження списку квартиронаймачів згідно затвердженої нумерації, за сім'єю ОСОБА_3 затверджено кімнати № 301,302,303 на третьому поверсі, а за сім'єю ОСОБА_9 закріплено квартиру № 57 на 9-му поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1.

Отже, судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна оцінка.

Посилання апелянтів ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про те, що неправомірними діями відповідача ДП «Івано-Франківський КЗЗ» їм завдано моральну шкоду не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджується жодними доказами. Крім того, вказуючи про те, що частина їхнього майна втрачена, частина пошкоджена, знищена, чим їм завдано значних збитків, доказів з цього приводу не представили, а також з позовними вимогами про відшкодування матеріальних збитків, позивачі не зверталися.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта ОСОБА_7 про її право на проживання оспорюваній квартирі, оскільки її квартира знаходиться на четвертому поверсі, а квартира позивачів - на дев'ятому, про що сама ж вказала в своїй апеляційній скарзі і дані обставини не заперечувались сторонами в судовому засіданні.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачів.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні даного питання.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційні скарги не містять посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Я.Д. Горблянський

Г.І. Шалаута

Згідно з оригіналом

Суддя Я.Ю. Ковалюк