Постанова № 3460724, 31.03.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

u

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 31 березня 2009 р. Справа № 2-а-10871/08/2170

                                                  Кат. 6.11 

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Луговій Т.П.,

за участю:

представника прокуратури Херсонської області - Павленко І.В.,

представників позивача - Лагути В.А., Мохненко О.В.,

представника відповідача - Піргаса В.В., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора Суворовського району м.Херсона в інтересах держави в особі Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Будівельна фірма "Парнас" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

встановив:

            Заступник прокурора Суворовського району м.Херсона звернувся в інтересах держави в особі Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Будівельна фірма "Парнас", в якому просив стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 12625,14 грн., з яких 10175 грн. - адміністративно-господарські санкції за порушення нормативів працевлаштування інвалідів, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", та 2450,14 грн. пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

            Представник прокуратури області та представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на те, що підприємством у 2006 році не забезпечено норматив працевлаштування інвалідів, оскільки при нормативі 2 інваліда, працевлаштовний був лише 1, що є порушенням ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів". При цьому вказують на те, що незабезпечення виконання нормативу допущено саме з вини відповідача, який не створив робоче місце інваліда, не повідомив про вакантну посаду центр зайнятості, не направив Форму № 3-ПН, що є прямим обов"язком підприємства. 

            Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснивши, що підприємством вживалися заходи по працевлаштування інвалідів. Зокрема у 2006 році на підприємстві працював 1 інвалід. Більше інвалідів на підпримство центром зайнятості не направлялось, фактів відмови у працевлаштуванні інвалідам не встановлено, позивачем не надано доказів щодо наявності на той час інвалідів, які потребували працевлаштування. Підприємством у 2006 році направлявся до центру зайнятості звіт Форми № 3-ПН, копія якого надана суду. Вважає, що чинним законодавством України обов"язок по працевлаштуванню інвалідів покладено на відповідача та центр зайнятості, а не на підприємство. 

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

            Згідно з вимогами ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

            Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства у 2006 році становила 40 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу, у 2006 році становила 2 особи, у той час коли у звітному періоді відповідачем було працевлаштовано лише 1 інваліда. ПП "Будівельна фірма "Парнас" протягом 2006 року не надавало державній службі зайнятості звіт за фармою 3-ПН та не вжило заходів щодо створення робочих місць для інвалідів.  

            Суд не бере до уваги надану відповідачем копію звіту про наявність вакансій станом на 16.01.2006 р. (Форма № 3-ПН) та не вважає її належним доказом, оскільки за повідомленням директора Херсонського міського центру зайнятості від 13.02.2009 р. № 04-08/769 ПП "Будівельна фірма "Парнас" протягом 2006-2008 р.р. звітів про наявність вакансій (Форма № 3-ПН) до центру зайнятості не надавало, а оригіналу звіту згідно листа директора ПП "Будівельна фірма "Парнас" на підприємстві на знайдено.

            Пуктом 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03 травня 1995 року, підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

            Обов"язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов"язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

            Таким чином, з урахуванням наведених приписів чинного законодавства нестворення ПП "Будівельна фірма "Парнас" робочого місця інваліда та неповідомлення центру зайнятості про наявність такої вакантної посади унеможливило направлення цим органом до підприємства інвалідів для працевлаштування у звітному періоді. У зв"язку з чим, суд приходить до висновку про те, що саме з вини відповідача допущено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році.

            Також суд бере до уваги те, що відповідачем умисно з метою уникнути сплати фінансових санкцій за непрацевлаштування інваліда у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2006 рік (Форма 10-ПІ) було зменшено чисельність працівників з 40 до 36 осіб.  

            Відповідно до ст.20 Закону, п.4, 11 Порядку сплати підприємствами (об"єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1767) штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

            З огляду на наведене, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, ПП "Будівельна фірма "Парнас" повинне до 15 квітня 2007 року сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 10175 грн., які відповідачем своєчасно не  сплачено, внаслідок чого нараховано пеню у сумі 2450,14 грн. Загальна сума заборгованості становить 12625,14 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

            За таких обставин суд приходить до висновку про обгрунтованість нарахування відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату, а тому  позовні вимоги підлягають задоволенню  в повному обсязі.

            Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

            Позов задовольнити.

  Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна фірма "Парнас" (73000, м.Херсон, вул.Белінського, 11, МФО 352327, р/р 26002104670000, код ЄДРПОУ 24951852) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73000, м.Херсон, вул.40-річчя Жовтня, 50-а, отримувач УДК у м.Херсоні, МФО 852010, р/р 31219230700002, ГУДКУ по Херсонській області) адміністративно-господарські санкції у розмірі 12625 (дванадцять тисяч шістсот двадцять п"ять) грн. 14 коп.   

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                          О.І.Бездрабко