Рішення № 34605779, 07.11.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3319/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/3836/2013 Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л.В.

Доповідач Пилипчук Л. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.,

суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.,

при секретарі: Філоненко О.В.,

за участю: відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Національної академії внутрішніх справ

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2013 року

по справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на навчання,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року Національна академія внутрішніх справ звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з останнього вартість навчання у розмірі 20 250,31 грн. та сплачений при подачі позову судовий збір.

В обґрунтування позову зазначалося, що 29 листопада 2007 року між університетом та ОСОБА_1 укладено договір про підготовку фахівця за державним замовленням та його працевлаштування, згідно з яким відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення повинен був відпрацювати за місцем розподілу не менше як три роки, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справи протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати фактичні витрати за період навчання.

Позивач вказував, що оскільки ОСОБА_1 не виконав умови договору, тому повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2013 року в задоволенні позову Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на навчання відмовлено.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач Національна академія внутрішніх справ, яка посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просила скасувати ршення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ззаначає, що позов пред'явлено в межах загального строку позовної давності, оскільки його належить відраховувати з моменту, коли особа дізналася про порушення права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 22 липня 2005 року №76 дск ОСОБА_1 з 01 вересня 2005 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ, правонаступником якого на підставі розпорядження Кабінету міністрів України від 27 серпні 2010 року №1709-р «Про реорганізацію деяких вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ» стала Національна академія внутрішніх справ /а.с.7/.

29 листопада 2007 року між Київським національним університетом внутрішніх справ, комплектуючим органом УМВС України в Полтавські області та відповідачем укладено договір №Пл-33 про підготовку фахівця за державним замовленням та його працевлаштування /а.с.8-11/.

Згідно вказаного договору ОСОБА_1 навчався за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання, повинен відпрацювати за місцем розподілу не менше як три роки, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати фактичні витрати за період навчання.

Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ №467 від 19 чрвня 2009 року відповідачеві присвоєно кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство» та видано йому диплом спеціаліста /а.с.12/.

Отже навчальним закладом повністю виконано умови договору про підготовку фахівця.

Після закінчення навчання відповідно до умов договру відповідача направлено для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Полтавській області.

Наказом УМВС України в Полтавській області від 06 серпня 2010 року №213 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас за власним бажанням 09 серпня 2010 року на підставі поданого рапорту від 19 квітня 2010 року /а.с.23/.

Таким чином, відповідач звільнився з роботи до спливу встановленого трирічного терміну перебування на службі по закінченню навчання.

Згідно ч.2 ст.52 ЗУ «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України №77/96 від 23 січня 1996 року «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» встановлено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання. Порядок працевлаштування випускників, які закінчили вищі навчальні заклади за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб, визначається угодами між ними.

Відповідно до п.3.2. типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку фахівця є відмова від подальшого проходження служби в ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до п.п.4.1,4.2 вказаного типового договору відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основої і канікулярної відпустки та у зворотньому напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплати комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Згідно наданого позивачем розрахунку витрати пов'язані з утриманням ОСОБА_1 у вщому навчальному закладі становлять 20 250,31 грн.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконані умови договору №Пл-33 від 29 листопада 2007 року, у навчального закладу виникло право вимоги до ОСОБА_1 на відшкодування вартості навчання.

Між тим, підставою для відмови в задоволенні позову, місцевий суд визнав пропуск академією строку позовної давності без поважних причин.

Проте колегія суддів не може погодитися із вказаним висновком з огляду на наступне.

Норма ст.256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як стверджує позивач та об'єктивно підтверджується матеріалами справи, про порушене право він дізнався з листа УМВС України в полтавській області №68 від 06 січня 2011 року, який надійшов на адресу академії 12 січня 2011 року /а.с.56/.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач звернувся в суд з даним позовом в межах строку позовної давності, а тому заявлена сума затрат на навчання курсанта підлягає стягненню з відповідача. Тому рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.303,304,307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Національної академії внутрішніх справ - задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ (р/р 31252272210003, Код 25010100, МФО 820172, банк ДКСУ, м. Київ) 20 250,31 грн. (двадцять тисяч двісті п'ятдесят грн. 31 коп.) вартості навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ 229,40 грн. судових витрат.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ Т.О. Кривчун

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук