Постанова № 3460574, 25.02.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

u

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25 лютого 2009 р. Справа № 2-а-1424/09/2170

                                       Кат. 2.11.3 

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченка К.В.,

при секретарі:  Печеному Є.В.,   за участю представників:

позивача –Дунаєв М.І.,

відповідача –Шевченко О.А., Нікітіна Т.В.,

про скасування податкових повідомлень-рішень,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальнітю "Укрнафтоекотехнології"

до  Державної податкова інспекція у м. Херсоні

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології”(далі - позивач) звернулось до  суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні (далі - відповідач) №0006222301/0  та № 0006232301/0 від 15.12.2008р., якими позивачу визначені податкові зобов’язання, відповідно, з податку на прибуток в сумі 618530, 35 грн. (410737,9 грн. –за основним платежем, за штрафними санкціями в сумі 207792,45 грн.) та з податку на додану вартість в сумі 502979,28 грн. (335319,52 грн. –за основним платежем, за штрафними санкціями в сумі 167659, 76 грн.) відповідно, та просить скасувати їх.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з викладених у позовній заяві підстав.

Представники державної податкової інспекції у м. Херсоні в судовому засіданні  проти позовних вимог заперечували з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

За результатами проведеної відповідачем виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2008р., за результатами якої складно акт № 3662/23-5/31560137 від 04.12.2008р., на підставі якого відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0006222301/0  та № 0006232301/0 від 15.12.2008р., якими позивачу визначені податкові зобов’язання, відповідно, з податку на прибуток в сумі 618530, 35 грн. (410737,9 грн. –за основним платежем, за штрафними санкціями в сумі 207792,45 грн.) та з податку на додану вартість в сумі 502979,28 грн. (335319,52 грн. –за основним платежем, за штрафними санкціями в сумі 167659, 76 грн.) відповідно.

В акті перевірки від 04.12.2008р. вказується на те, що в порушення  п.5.1., пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі –Закон №334/94-ВР), позивачем безпідставно включено до складу валових витрат отримані документи на придбання товарів та послуг наданих підприємством ПП “Екопромстрой”, оскільки постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.08.2008р.  визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ПП “Екопромстрой”, скасовано державну реєстрацію з 09.10.2006р., в результаті позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 410737,90 грн., а саме:

заниження податку на прибуток на суму 415584,9 грн.: за 4 квартал 2006р. в сумі –74518,39грн., за 1 квартал 2007р. в сумі –71539,65 грн., за 2 квартал 2007р. в сумі – 214509,55грн., за 3 квартал 2007р. в сумі –54054,56грн., за 1 квартал 2008р. в сумі –619,00грн., за 2 квартал 2008р. в сумі –343,75грн.,

та завищення податку на прибуток у сумі –4847,00грн.: за 4 квартал 2007р. в сумі –4847,00грн.

З цих же підстав відповідач, в наведеному вище акті, зробив висновок про  порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі –Закон № 168/97-ВР), - позивачем віднесено до податкового кредиту ПДВ по податкових накладних, виданих ПП “Екопромстрой”, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 335319,52 грн.: за листопад-грудень 2006р., з лютого по вересень 2007р.

Відповідно п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

 Згідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

 Підпунктом  5.3.9  п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР,  право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуги або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факт придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копії залишається   у   продавця   товарів   (робіт,   послуг).   Податкова   накладна   є   звітнім  податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (пп..7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Згідно із пл. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, передбачені вичерпні підстави, при наявності яких, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат. І тільки у разі не підтвердження на момент перевірки податкового кредиту податковими накладними, до платника податку могла бути застосована відповідальність у вигляді фінансовий санкцій.

Позивачем доведено, зокрема і копіями наданих суду банківських виписок, видаткових накладних, актів виконаних робіт, оплату на користь ПП "Екопромстрой" податку на додану вартість в загальній сумі 335319,52 грн., у складі ціни придбання товарів, отримання від цього підприємства податкових накладних з ПДВ. Ці фактичні дані не оспорюються відповідачем - контролюючим органом.

Майно, за яке позивач сплачував кошти, в тому числі й ПДВ на користь ПП "Екопромстрой", ним дійсно набувалося, отримувалося, використовувалось в подальшому в його виробничий статутній діяльності, відповідач даного факту не спростовує.

Відповідач стверджує про безпідставність віднесення позивачем ПДВ до податкового кредиту та валових витрат господарських зобов’язань з ПП “Екопромстрой”так, як укладені угоди мають протиправний характер, спрямованні на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави та суспільства, порушують публічний порядок, у зв’язку з визнанням судом недійсними установчих та реєстраційних документів, скасування держаної реєстрації ПП“Екопромстрой”.

Даний висновок ДПІ у м. Херсоні є хибним та недоведеним в судовому розгляді, доказів про наявність умислу позивача на укладання угод  з ПП “Екопромстрой” з метою незаконного заволодіння майном держави суду не надано.

Відповідач, посилаючись на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.08.2008р., якою визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ПП “Екопромстрой”, зазначає, що дана постанова встановлює такі факти,  наслідком яких є  нікчемність укладених угод між позивачем та ПП “Екопромстрой”.

Судовим рішенням від 01.08.2008р. по справі 2а-151/08, дійсно, визнано недійсними установчі та реєстраційні документи, скасовано держану реєстрацію ПП“Екопромстрой”, проте, фактів та обставин, які б підтверджували укладення угод  ПП “Екопромстрой”з контрагентами з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, не встановлено.

Посилання відповідача на судове рішення по справі 2а-151/08, як на доказ нікчемність господарських зобов’язань між позивачем та ПП “Екопромтрой”, є безпідставними.

Судом встановлено, і це підтверджено представниками відповідача, що на момент проведення вищевказаної перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку,  для віднесення до валових витрат та для включення до податкового кредиту всіх витрат за господарськими операціями з ПП “Екопромстрой”, і наявність в цих  документах всіх необхідних реквізитів  відповідачем не заперечується.   

Твердження відповідача про учинення позивачем фінансово-господарських операцій з вказаними контрагентом з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства суд вважає необґрунтованим, оскільки саме по собі визнання у судовому порядку недійсними установчих документів контрагентів позивача, ще не є підставою для визнання господарських операцій з цим контрагентами таким, що учинені з метою суперечною інтересам держави та суспільства,  доказів  наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення таких дій суду не надано, і жодну з вчинених позивачем з вищевказаними контрагентами господарських операцій у встановленому чинним законодавством порядку  недійсною не визнано.

Також є необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем вимог  Закону України "Про податок на додану вартість" при включені до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих контрагентом, який не мав права на складання таких документів внаслідок визнання судом недійсними їх установчих  та реєстраційних документів з моменту їх реєстрації. 

Згідно ст.33 Закону України  “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”від 15 травня 2003 року N 755-IV(далі –Закон № 755-ІV),  юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Частиною  2 ст. 18 цього ж Закону передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Судом встановлено, що на момент учинення позивачем фінансово-господарських операцій з ПП “Екопромстрой”, останній був зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, мав свідоцтво платника податку на додану вартість.

Діючим законодавством України не передбачено покладення на сторону цивільно-правової угоди обов'язку по перевірці відповідності діючому законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин, а також наявність у нього державної реєстрації.

 Чинним  законодавством  України не передбачено обов'язок покупця перевіряти наміри продавця щодо сплати ним податків, а порушення стороною договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним.

  За таких обставин позивач не може нести відповідальність як за несплату податків його контрагентами, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності  щодо такої.

Докази обізнаності посадових осіб позивача про  протиправну діяльність вказаних контрагентів суду надані не були.

Відповідно до положень   ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології” цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167  Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

 Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 15.12.2008р. № 0006222301/0 та  №0006232301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології”витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                            Кравченко К.В.