u
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
_____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2009 р.
16.30 год. Справа № 2-а-5502/08
Кат. 2.11.1
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хом'якової В.В.,
при секретарі Вуйцику О.Г.,
за участю представників позивача Шевченко І.Ю., Ільницького (в судовому засіданні 10 лютого 2009 року),
представників відповідача Тосік Н.І., Скалич Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТОВ "Херсонес" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 19.09.08 № 0004582301/0,
в с т а н о в и в :
У вересні 2008 року фахівцем державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - ДПІ у м. Херсоні) проведена невиїзна позапланова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" (далі –ТОВ "Херсонес") з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2008 року, за результатами перевірки складений акт № 2671/23-2/14113558 від 12.09.2008, в якому зафіксовано, що позивачем порушено підпункти 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за березень 2008 року на суму 213803 грн. 34 коп. Одним з постачальників товару (олії соняшникової) в лютому 2008 року є ТОВ "Промторг-2007", м. Дніпропетровськ, дане підприємство визнано банкрутом 09.06.2008, не звітує до податкової інспекції, остання декларація з ПДВ за березень 2008 року, тому перевірити факт надмірної сплати податку на додану вартість по даній операції неможливо.
За висновками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004582301/0 від 19.09.2008, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за декларацією березня 2008 року на 213803 грн. 34 коп.
Позивач вважає неправомірним зменшення бюджетного відшкодування, посилаючись на те, що податковий кредит був сформований без порушень чинного законодавства, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих ТОВ "Промторг- 2007", який був на момент видачі накладних платникам податку на додану вартість. Факт здійснення господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, придбана у ТОВ "Промторг 2007" продукція була використана в господарській діяльності.
Несплата податків контрагентом позивача тягне певні наслідки безпосередньо для суб'єкта, який порушив вимоги податкового законодавства, і жодним чином не впливають на розмір податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача. Контролюючий орган не врахував принципу індивідуалізації зобов’язань та відповідальності, кожен суб’єкт має виконувати свої обов’язки, відповідати за скоєне економічне правопорушення за наявності складу такого порушення (об’єктивної та суб’єктивної сторони) саме в діях, бездіяльності цього суб’єкта.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні проти позову заперечує, посилається на те, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом "Про податок на додану вартість". Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку в ціні товару. Однією із обов'язкових підстав для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та для отримання бюджетного відшкодування є сплата сум податку па додану вартість до бюджету контрагентом платника податку, яка не була дотримана в операціях позивача з ТОВ "Промторг 2007". У відповідності до пп. 7.7.5 Закону про ПДВ, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту є сплата цих сум до Державного бюджету України. Термін "податкове зобов'язання" визначений статтею 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-111 як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відповідно, право на податковий кредит виникає не тільки з дати отримання податкової накладної, а є взаємно пов'язаним з відповідним декларуванням та зобов'язанням платника податків - контрагента за договором сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.
Представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за таких підстав.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок па додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку мас право зменшити податкове зобов'язання чинного періоду, визначена згідно з ним Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. За пунктом 1.3. статті 1 названого Закону платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Згідно з підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону, датою виникнення права платника податку па податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, то посвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких втрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких роби (послуг) (підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок па додану вартість").
Аналіз вищевикладених положень свідчить, що на момент формування позивачем податкового кредиту за наслідками операцій з ТОВ "Промторг 2007" до складу податкового кредиту мали відноситись суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару (робіт, послуг) при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Документом, що посвідчував право па отримання податкового кредиту, вважалась податкова накладна, яка підтверджувала сплату податку на додану вартість. При цьому для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту платником податку (покупцем) Законом України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не було передбачено умов сплати сум податку на додану вартість до бюджету його контрагентом (продавцем).
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту, має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та виконав законодавчі умови отримання такого відшкодування.
Податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, складені ТОВ "Промторг 2007" у відповідності до вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 мст 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На момент складання податкових накладних ТОВ "Промторг 2007" було юридичною особою, було зареєстровано як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних. Позивачем у вказаний період за названими податковими накладними формувався податковий кредит також на підставі та у відповідності до бухгалтерських накладних та платіжних доручень про сплату вартості отриманої продукції в безготівковій формі, що підтверджено самим відповідачем під час перевірки. Розрахунки з ТОВ здійснені в безготівковій формі. Факт одержання позивачем продукції підтверджується транспортними накладними. Укладений з ТОВ "Промторг 2007" договір виконаний, на момент розгляду справи є чинним і в установленому законодавством порядку судом недійсним не визнавався, а спірні податкові накладні, надані позивачем до органу державної податкової служби виписані ТОВ по реальним господарським операціям, що відбулися, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум позивачем в ціні товару при його придбанні у вказаного контрагента.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування, а також висновків акта перевірки щодо порушення позивачем вимог пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Доказів того, що дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, податкова інспекція суду також не надала. Відсутність у податкового органу можливості провести зустрічну перевірку ТОВ "Промторг 2007"не може безпосередньо та остаточно вказувати на невиконання останнім своїх податкових зобов'язань, враховуючи подання цим платником податкової звітності з показниками господарської діяльності, і тим самим позбавляти покупця (платника податку) права на включення до складу податкового кредиту суми податку, яка входить до складу ціни придбання товару, що призводить до позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Контролюючий орган не врахував принципу індивідуалізації зобов’язань та відповідальності, кожен суб’єкт має виконувати свої обов’язки, відповідати за скоєне економічне правопорушення за наявності складу такого порушення (об’єктивної та суб’єктивної сторони) саме в діях, бездіяльності цього суб’єкта.
Частиною 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин спірне рішення не відповідає діючому законодавству, оскільки прийнято без врахування вказаних вище норм, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України, відповідно до якої у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 97 КАС України, суд задовольняє клопотання позивача про відмову від компенсації документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 94, ст.ст.. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив :
1.Позов задовольнити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0004582301/0 від 19.09.2008, яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонес" суму бюджетного відшкодування за декларацією березня 2008 року на 213803 грн. 34 коп.
2.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Хом'якова В.В.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 лютого 2009 року.
Судове рішення № 3460562, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 19.02.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-5502/08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: