Постанова № 3460456, 12.03.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.03.09Справа №2а-2373/09/8/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Кудіновій О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амерікано-російське-українське спільне підприємство «Інтавр»

про застосування адміністративного арешту активів

за участю представників:

від позивача: Ліпницка Г.Ю., довіреність № 6923/10/10-0 від 21.03.08 р.,

від відповідача: не зявився

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про застосування адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Амерікано-російське-українське спільне підприємство «Інтавр» на 2160 годин (90 днів) у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами ТОВ «Амерікано-російське-українське спільне підприємство «Інтавр» вчинені перешкоди щодо допуску податкового інспектора до проведення виїзної позапланової перевірки відповідача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 р. по 30.06.08 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду на 29.01.09 р.

Представник відповідача проти задоволення адміністративних вимог заперечував та зазначив, що у позивача не було законних підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, а саме не було рішення суду на проведення такої перевірки, у звязку з чим застосування адміністративного арешту є не можливим, тому, що арешт активів може бути застосований, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Представник позивача у судовому засіданні 12.03.09 р. наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 12.03.09 р. не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття в судове засідання суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію СПД-юридичної особи 25.02.1994 р. зареєстровано виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 20729660 (а.с.18).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" зареєстроване у ДПІ у м. Євпаторії АРК як платник податків та зборів згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 44-631-60-242 (а.с.18).

Згідно з наказом Державної податкової адміністрації в АРК від 03 грудня 2008 № 841 "Про організацію проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" на підставі п. 8 ч. 6 ст. 11-1 "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, у зв'язку з проведенням службового розслідування відносно Гордієнко М.М. головного державного податкового ревізора-інспектора відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, та з метою перевірки фактів стосовно порушення вимог Наказів ДПА України при проведенні і оформлення результатів документальної перевірки ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" призначено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 р. (а.с.19).

Наказом ДПІ в м. Євпаторія АРК від 03 листопада 2008 №971 "Про проведення службового розслідування "відносно головного державного податкового ревізора інспектора Гордієнко М.М. призначено службове розслідування (а.с.20).

Наказом ДПІ в м. Євпаторія АРК від 05 грудня 2008 №1048 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" призначено провести позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 (а.с.22-23).

На підставі цього наказу ДПІ в м. Євпаторії було видано направлення №1121 від 05.12.2008 року на проведення з 05 грудня 2008 по 11 грудня 2008 позапланової документальної перевірки ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" яке було отримано 05.12.2008 року юрисконсультом ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" Смаглий А.В.(а.с.24).

При виході на перевірку 05.12.2008 року юрисконсультом ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" - Смаглий А.В. податковим інспекторам надані копії документів, а саме:

-Наказ ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" від 05.12.2008 №57 про службове відрядження директора Стасюк В.В. в м. Донецьк з терміном відрядження 3 добі (а.с.27).

-Наказ ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" від 13.11.2008 №71-К про чергову щорічну відпустку у кількості 24 кал. днів з 20.11.2008 про 13.12.2008 головного бухгалтера Литвинюк В.В. (а.с.26).

У зв'язку з відсутністю посадових осіб та не можливістю розпочати перевірку платника податків 05.12.2008 р. податковим інспектором було складено Акт від 05.12.2008 року №670/23-2 "Про неможливість проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ "Американо - російське - українське спільне підприємств "Інтавр" (а.с.25).

При виході на перевірку 08.12.2008 року юрисконсультом ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" Смаглий А.В. податковим інспекторам ДПІ було надано копію наказу ТОВ "Американо- російське-українське спільне підприємство Інтавр" від 08.12.2008 №58 про службове відрядження директора Стасюка В.В. в м. Москва з терміном відрядження з 08.12.2008 по 18.12.2008 року (а.с.29).

У зв'язку з відсутністю посадових осіб та не можливістю розпочати перевірку платника податків 08.12.2008 р. податковими інспекторами складено Акт від 08.12.2008 року №672/23-2 "Про неможливість проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" (а.с.28).

16 грудня 2008 р. наказом ДПІ в м. Євпаторія АРК "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" №1090 призначено провести позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Американо- російське-українське спільне підприємство Інтавр» з питання дотримання вимог податкової валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 р.р.(а.с.30-31).

На підставі цього наказу було виписано направлення №1159 від 16.12.2008 року на проведення з 16 грудня 2008 по 29 грудня 2008 позапланової документальної перевірки ТО "Американо- російське-українське спільне підприємство Інтавр" яке було отримано юрисконсультом ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" 19.12.2008 року Смаглий А.В.(а.с.32).

При виході на перевірку 16.12.2008 року юрисконсульт ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" Смаглий А.В. надала пояснення про відсутність посадових осіб.

У зв'язку з відсутністю посадових осіб та не можливістю розпочати перевірку платника податків 08.12.2008 р. податковими інспекторами складено Акт від 16.12.2008 року №683/23-2 "Про неможливість проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" (а.с.33).

При виході на перевірку 19.12.2008 року юрисконсультом ТОВ "Американо- російське-українське спільне підприємство Інтавр" - Смаглий А.В. надана письмова відмова податковим інспекторам (лист ТОВ "Американо- російське-українське спільне підприємство Інтавр" № 428 від 19 грудня 2008 року ) у допуску перевіряючих ДПІ у м. Євпаторії АРК до проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв'язку відсутністю у посадових осіб ДПІ у м. Євпаторії правових підстав для проведення перевірки, а також з неможливістю надання документів та відомостей для проведення виїзної позапланової перевірки у зв'язку з відсутністю директора та головного бухгалтера та надала пояснення про відсутність посадових осіб (а.с.34-38).

На підставі вищенаведеного в.о. начальника відділу податкової міліції ДПІ в м. Євпаторії 19.01.09 р. винесено подання про застосування адміністративного арешту активів платника податку ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр", а начальником ДПІ в м. Євпаторії 27.01.2009 р. винесено рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування до ТОВ "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" арешту у вигляді зупинення операцій по рахунках, відповідно до ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990 (із змінами і доповненнями), до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби). Згідно з ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби, до яких відноситься і ДПІ в м. Євпаторії є органами виконавчої влади, та у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій позивача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Спірні правовідносини сторін регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 р. за № 865/6056.

Згідно з ч.1 п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) на державну податкову службу покладено функції по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Як визначено п. п. 1.7, 1.13 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами:

активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання;

кошти - гривні або іноземна валюта.

Відповідно до пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181 адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до абз. «г» п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181 арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Відповідно до п.п.9.1.3. п. 9.1 ст..9 Закону № 2181 арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.

Відповідно до п.п.9.2.1. п. 9.2. ст..9 Закону № 2181 арешт активів може бути повним або умовним.

Повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без такого. При вилученні активів ризик, пов'язаний з їх зберіганням або втратою їх функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.

Умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

П.п. 9.3.8. ст. 9 Закону № 2181 встановлено, що адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Відповідно до п.п.9.3.9. п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181 арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

З наведених норм вбачається, що адміністративний арешт активів є виключним способом і вичерпний перелік обставин, за яких можливо застосувати цей захід, визначено п. 9.1.2. ст. 9 Закону №2181.

З метою забезпечення практичного впровадження пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державною податковою адміністрацією України наказом № 386 від 25.09.2001р. (зі змінами та доповненнями) затверджено Порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків (далі - Порядок). Зазначений Порядок зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 р. за № 865/6056.

Розділом 9 Порядку визначено особливості застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 9.2. Порядку поданню податковим органом заяви про застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку платника має передувати прийняття цим же податковим органом Рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку. Форма такого рішення наведена у додатку 5 до Порядку. Рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку є документом, що підтверджує обставини, на яких ґрунтується заява до суду про застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку такого платника.

Відповідно до пункту 9.3 Порядку працівник податкового органу готує заяву для застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків у порядку, передбаченому процесуальним законодавством України, у день прийняття рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку.

Підписана керівником податкового органу (його заступником) заява (пункт 9.4. Порядку), до якої додається рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку, того самого дня направляється до суду.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ було дотримано вимоги встановлені Порядком застосування адміністративного арешту активів платників податків для звернення до суду з заявою про застосування арешту активів відповідача.

Також судом встановлено, що підставою для призначення податкової виїзної перевірки був наказ начальника ДПІ в м. Євпаторії № 971 від 03.11.08 про призначення і проведення службового розслідування відносно ревізора-інспектора ДПІ в м. Євпаторії Гордієнко М.М.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України» позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби.

Згідно з ч. 8 ст. 11-1 вказаного вище закону позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, а не за рішенням вищестоящого органу державної податкової служби.

Виходячи зі змісту ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в України» в разі призначення службового розслідування відповідно посадових чи службових осіб податкової служби позапланова виїзна перевірка ініціюється вищестоящим органом державної податкової служби.

Враховуючи це, Державна податкова адміністрація в АРК повинна була звернутися до суду з заявою про надання дозволу ДПІ на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Американо-російське-українське спільне підприємство «Інтавр».

Отримавши такий дозвіл, відповідно до ст. 11-1 ч. 1 п. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація в АРК повинна була видати наказ, де вказати, що підставою для позапланової виїзної перевірки є призначення службового розслідування і рішення суду.

Як вбачається з наказу Голови Державної податкової адміністрації в АРК № 841 від 03.12.2008р. ніяких підстав для призначення позапланової перевірки не вказано. А в наказі начальника ДНІ в м. Євпаторії № 1090 від 16.12.2008р. підставою для такої перевірки вказано те, що відносно службової особи ДНІ в м. Євпаторії проводиться службове розслідування.

Отже суд прийшов до висновку про те, що державні податкові органи до суду не зверталися, чим порушили ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а отже і не мали законних підстав на проведення виїзної позапланової перевірки відповідача.

Із змісту адміністративного позову вбачається, що підставою для адміністративного арешту активів відповідача, зазначено абз. "г" пп. 9.1.2. п. 9.1 ст.9 Закону № 2181, відповідно до якого арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов до висновку про те, що дії позивача були неправомірними, та вчинені не у відповідності до закону та повноважень владного субєкта, без дотримання принципу пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою.

Згідно з підпунктом 2.1.4 пункту. 2.1. статті 2 Закону №2181 податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Згідно з ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи та пояснення представника позивача свідчать про те, що підставою для звернення до суду з позовом про застосування адміністративного арешту активів відповідача є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, що підтверджується наданим позивачем актом відмови посадовою особою ТОВ «Американо-російське-українське спільне підприємство «Інтавр» в допуску податкових інспекторів ДПІ до проведення виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 р. по 30.06.08 р.

Але судом встановлено, що у ДПІ м. Євпаторії не було законних підстав для проведення перевірки відповідача, а відповідно до вимог Закону № 2181 ТОВ «Американське-російське-українське спільне підприємство «Інтавр» має право не допускати до перевірки представників ДПІ без наявності законних підстав для її проведення.

Крім того судом встановлено, що у відповідача не має заборгованості зі сплати податків та зборів (обовязкових платежів), що підтверджується довідкою ДПІ у м. Євпаторії від 11.03.09 р. № 2142/10/24-0.

Отже враховуючи вищенаведене суд пришов до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, не засновані на нормах діючого законодавства, не відповідають дійсності, у звязку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. Матеріалами справи не підтверджений факт понесення відповідачем судових витрат.

У звязку зі складністю справи судом 12.03.09 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови, у повному обсязі постанову складено 17.03.09 року.

На підставі викладеного, керуючись 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів після складання постанови в повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.