Ухвала суду № 34604486, 31.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/113/13-ц Головуючий у І інстанції Кисіль О.А.Провадження № 22-ц/780/6352/13 Доповідач у 2 інстанції СухановаКатегорія 56 31.10.2013

УХВАЛА

24 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Суханової Є.М.,

Суддів: Мережко М.В., Малорода О.І.,

при секретарі : Власенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальності фірма "С.М.К." на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 27 червня 2013 року у справі за позовом Прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Яготинської міської ради, зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальності фірма "С.М.К.", Мале приватне науково-виробниче агропідприємство "Супій", ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду та визнання недійсною третейську угоду,-

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Яготинської міської ради звернувся до Яготинського районного суду із заявою, зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «С.М.К.» м.Київ просп. 50-річчя Жовтня - 5 кв. 88, Мале приватне науково-виробниче агропідприємство «Супій» м.Яготин вул.8 Березня - 2, ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду, в котрій просив скасувати рішення третейського суду, так як рішення третейського суду є незаконне, оскільки справа по якій винесено вказане рішення відповідно до закону не підвідомча третейському суду, рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди та третейський суд вирішив питання про права і обов'язки, які не брали участь у справі.

Прокурор збільшив заявлені вимоги та просив окрім вище зазначених вимог, визнати недійсною третейську угоду та зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що Мале приватне науково-виробниче агропідприємство «Супій» дозволи на виготовлення проектної документації на здійснення будівництва наведених об'єктів по АДРЕСА_1 не надавались, відповідних звернень з цього приводу до Яготинської міської ради не надходило, прийняття в експлуатацію компетентними органами не здійснювалось. Свідоцтво про право власності на вказані об'єкти Мале приватне науково-виробниче агропідприємство «Супій» не отримувало та право власності не реєструвало, а отже право на їх відчуження як об'єктів нерухомості було відсутнє. Так, постійно діючим Третейським судом при Юридичній корпорації «Принцип» при розгляді справи про визнання права власності у ТОВ Фірма С.М.К.» за договором купівлі-продажу магазину та складського приміщення не перевірено наявність права власності у Малого приватного науково-виробничого агропідприємства «Супій» 1 зазначені об'єкти компетентним державним органом. Таким чином, Малим приватним Науково-виробничим агропідприємством «Супій» при укладенні договору купівлі-продажу від 26.06.2007 року не дотримано вимог щодо істотних умов вказаної категорії правочинів в частині предмету такого договору, який в даному випадку повинен мати правовий статус об'єкту нерухомості, набутий в порядку передбаченому законом. Проте, сторони заздалегідь знаючи про що такий договір не може бути нотаріально засвідчений, в зв'язку з відсутністю права власності у Малого приватного науково-виробничого агропідприємства «Супій» на вказані об'єкти неухомості, посилаючись на те, що вказане підприємство начебто ухиляється від нотаріального Освідчення вищевказаного договору, між останнім, ОСОБА_1 та ТОВ Фірма «С.М.К.» 12.03.2008 року укладено третейська угоду про передачу спору на розгляд та остаточне вирішення Третейського суду при юридичній корпорації «Принцип». Фактично вказаний договір вчинявся з метою протиправного, з порушенням встановленого законом порядку набуття права власності ТОВ Фірма «С.М.К.» на ці об'єкти, як об'єкт нерухомості з наступним відведенням земельної ділянки комунальної власності в оренду останньому без проведення земельного аукціону, передбаченого ст.134 ЗК України. Таким чином, невідповідність третейської угоди вимогам чинного законодавства, дає підстави вважати, таку третейську угоду нікчемною на підставі ст..228 ЦК України.

Отже, постійно діючим Третейським судом при юридичній корпорації «Принцип» не з'ясовано наявність цивільної правоздатності сторін третейської угоди, прийнято до розгляду справу за відсутності предмету спору, оскільки в жодної із сторін, за договором купівлі-продажу від 26 червня 2007 року не виникло взаємних прав та обов'язків. За таких обставин, третейським судом прийнято до провадження та розглянуто справу з порушенням вимог Закону України «Про третейські суду» за наявності нікчемної третейської угоди.

Так, третейський суд виніс рішення, по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «С.М.К.» до ТОВ Фірма «Супій» та ОСОБА_1 про визнання за позивачем права власності на приміщення магазину та складського приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та усунення перешкод в користуванні даним об'єктом, тобто двох об'єктів нерухомості, що не відповідає умовам третейської угоди та залишено поза увагою третейського суду, що суперечить вимогам ч.1ст.27, абз.7 ч.3 ст.46, п.2 ч.3 ст.51 Закону України «Про третейські суди». Крім цього, Третейським судом приймаючи рішення про зобов'язання КП КОР «Яготинське БТІ» здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, порушено вимоги п.7 ч.1ст.6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчість справ третейським судам та фактично вирішено питання про права та обов'язки юридичної особи, яке не є стороною третейської угоди, до якої позивачем не пред'являлось жодних вимог за позовом, яка не приймала участі у розгляді справи, а відповідно не могла бути зобов'язаною стороною по справі про визнання права власності на нерухоме майно відповідно до рішення Третейського суду від 20.03.08 у справі за №ПВ-118-13-08, тобто перебувати у процесуальному статусі відповідача.

09.06.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «С.М.К.», в зв'язку з набуттям права власності на магазин із складським приміщенням, згідно рішення Постійно діючого Третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип» від 20.03.2008 р. у справі №ПВ-118-13-08, звернулось з клопотанням до Яготинської міської ради щодо надання земельної ділянки площею 0,0938 га під розміщення торгівельного центру по АДРЕСА_1, терміном на 30 років, за рахунок земель малого науково-виробничого агропідприємства «Супій».

Рішенням Яготинської міської ради від 19.06.2008 р. за №1008-16-5, товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «С.М.К.» надано дозвіл на розробку технічної документації щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку (договір оренди земельної ділянки) площею 0,0938 га під розміщення торгівельного центру по АДРЕСА_1 під розміщення торгівельного комплексу для передачі її в оренду на 5 років.

Рішенням Яготинської міської ради від 25.03.2010 р. за №1922-28-5 товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «С.М.К.» передано в оренду терміном на 5 років земельну і Ділянку площею 0,858 га під розміщення торгівельного комплексу по АДРЕСА_1, за рахунок земель, що перебували в постійному користуванні малого науково-виробничого агропідприємства «Супій» в межах населеного пункту, в адміністративних межах Хотинської міської ради.

Договір оренди землі між Яготинською міською радою та ТОВ «С.М.К.» укладено 28 березня 2011 року та 27 квітня 2011 року зареєстровано у Державному реєстрі земель за № 22550004000033.

Таким чином, Яготинська міська рада, приймаючи рішення про передачу вказаної земельної ділянки в оренду, не мала таких повноважень щодо перевірки законності видачі свідоцтва про право власності на дані будівлі, що належали ТОВ «С.М.К.» на праві власності відповідно до вказаного рішення третейського суду та відомостей про незаконність видачі свідоцтва на дані об'єкти нерухомого майна не мала.

Оскільки МПНВАТ «Супій», дозволи на виготовлення проектної документації на Тиснення будівництва по АДРЕСА_1 не надавались, відповідних звернень з цього приводу не надходило, то рішенням Постійно діючого Третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип» від 20.03.08 у справі №ПВ-118-13/08 вирішено питання правового статусу об'єктів нерухомості, які самовільно розміщено на земельній ділянці Яготинської міської ради, яка не відводилась у встановленому законом порядку для цих цілей, всупереч земельного та містобудівного законодавства. Тобто, рішення третейського суду вирішено питання про права і обов'язки Яготинської міської ради, яка не є стороною третейської угоди та справи, чим порушено право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, оскільки згідно п. 6 ч.1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» (в редакції на час розгляду справи третейським судом) третейським судам не підвідомчі справи, однією із сторін в яких є орган місцевого самоврядування.

Так, 18.10.2012 року Яготинська міська рада звернулася до Прокуратури Яготинського району Київської області про проведення перевірки щодо факту можливого порушення містобудівного законодавства, та 29.10.2012 року було винесено поставнову-повідомлення про проведення перевірки. Враховуючи вище викладене, вважає, що рішення третейського суду є незаконне, оскільки справа по якій винесено вказане рішення відповідно до закону не підвідомча третейському суду, рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди та третейський суд вирішив питання про права і обов'язки, які не брали участь у справі, а також вважає, що третейська угода є недійсною, з вище викладених обставин. Представник Яготинської міської ради підтримав заявлені вимоги прокурора. Представник зацікавлених осіб ТОВ Фірма «С.М.К.», Малого приватного науково-виробничого агропідприємство «Супій» заперечував проти даного клопотання та просив відмовити у заявлених вимогах, мотивуючи це тим, що прокурор не може бути заявником з даного приводу, щодо звернення до суду та при цьому Яготиська міська рада могла та має право звернутися до суду щодо захисту порушених прав. Так, заявником не надано доказів, що міська рада сама не має змоги звернутися до суду з даною заявою, в чому полягають порушення її прав. Рішення третейського суду є законним і відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому зазначив, що дійсно на даній змельній ділянці знаходяться два об'єкти нерухомості та йому не відомо чи є дозвіл на їх побудову.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 27.06.2013 року заяву прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Яготинської міської ради, зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «С.М.К.» м.Київ просп.50-річчя Жовтня - 5 кв.88, Мале приватне науково-виробниче підприємство «Супій» м.Яготин вул.8 Березня - 2, ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду та визнання недійсною третейську угоду, задовольнити. «І Визнати недійсною третейську угоду про передачу спору на розгляд та остаточне до Третейського суду при юридичній корпорації «Принцип» від 12 березня 2008 року між Малим приватним науково-виробничим агропідприємством «Супій», Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «С.М.К.» та ОСОБА_1 з моменту її укладення.

Не погодившись з висновками наведеними в ухвалі суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні заяви заявника.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної справи вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено наступні обставини.

Так, 12 березня 2008 року між Мале приватне науково-виробниче агропідприємство «Супій» Ш Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «С.М.К.», була укладена третейська угода.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина Третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди,інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору, у разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є дійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте послання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Однак слід зазначити, що третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, тому має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством. Невідповідність Третейської угоди вимогам цивільного законодавства дає підстави вважати таку третейську угоду нікчемною на підставі ст. 228 ЦК, згідно з ч. 1 якої правочин вважається таким, що порушує

публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.2-5 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу. Відповідно до положення ч. 1 ст. 216 ЦК, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Так, з матеріалів справи, вбачається, що Мале приватне науково-виробниче агропідприємство «Супій» не мало права власності на дані об'єкти нерухомості та не зверталася з відповідними заявами до відповідних органів.

20 березня 2008 року Постійно діючим Третейським судом при юридичній корпорації «Принцип» було задоволено позовні вимоги ТОВ Фірма «С.М.К.» до Малого приватного науково-виробничого агропідприємства «Супій» , ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на об'єкти нерухомості та усуненні перешкод у користуванні ними, і визнано даний договір купівлі - продажу дійсним, визнано за ТОВ Фірма «С.М.К.» право власності на дані об'єкти нерухомості та зобов'язано Яготинське БТІ провести державну реєстрацію права власності ТОВ Фірма «С.М.К.» на дані приміщення і також зобов'язано ОСОБА_1 звільнити дані приміщення.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про третейські суди» (станом на 2008 р.) юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди» (станом на 2008 р.) рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які входять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав

нормам статей 16-19 цього Закону. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення Третейським судом. Скасування компетентним судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених цією статтею. У разі, якщо рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про третейські суди» (станом на 2008 р.) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

За змістом ст. ст. 5, 6, 51 на даний час Закону України "Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на рішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Третейські суди в порядку, передбаченому м Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, зокрема, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; третейський суд вирішив питання про права і зв'язки осіб, які не брали участь у справі. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо Третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли їй дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є явність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до ст.45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За змістом ст. ст. 389-1 -389-4 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про всування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з особливостями, встановленими главою VIII-1 ЦПК України.

За наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду суд має право: 1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін , 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.

Ухвала суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена у порядку, визначеному цим Кодексом для оскарження рішення суду першої.

Відповідно до ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано, зокрема, у разі якщо: справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Згідно ст. 389-6 ЦПК України за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для валення рішення.

Згідно ухвали Яготинського райсуду від 14 травня 2013 року задоволено клопотання прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Яготинської місської ради про поновлення строку для звернення до суду із заявою про скасування рішення тртетейського суду по справі за заявою прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Яготинської міської ради, зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «С.М.К.» м.Київ просп..50-річчя Жовтня - 5 кв.88, Мале приватне науково-виробниче агропідприємство «Супій» м.Яготин вул.8 Березня - 2, ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду та визнання недійсною третейську угоду і поновлено пропущений строк для звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду по справі за заявою прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Яготинської міської ради, зацікавлені особи: Товариство з обмеженою дповідальністю Фірма «С.М.К.» м.Київ просп..50-річчя Жовтня - 5 кв.88, Мале приватне науково-виробниче агропідприємство «Супій» м.Яготин вул.8 Березня - 2, ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду та визнання недійсною третейської угоди.

Враховуючи вище викладене, а також те, що прокуратурою Яготинського району було виявлено даний факт після проведення перевірки 29.10.2012 року за зверненням міської ради 8.10.2012 року, в якої з'явились сумніви щодо можливого самочинного будівництва та порушення вимог містобудівного законодавства, під час проведення робіт з виготовлення генерального плану міста. Таким чином, звернення прокурора в інтересах держави в особі Яготинської міської ради із заявою про скасування рішення третейського суду та визнання недійсною третейську угоду відповідає положенням Конституції України та положенням міжнародних договорів, та стосується майнових прав територіальної громади. При цьому, третейська угода укладена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки право власності Малого приватного науково-виробничого агропідприємства «Супій» на дані об'єкти нерухомості було відсутнє, а тому і було відсутнє право на їх відчуження, то за таких обставин є підстави для визнання даної третейської угоди недійсною. Так, третейським судом вказані обставин не перевірялися, Яготинське БТІ було зобов'язано вчинити певні дії на підставі даного рішення третейського суду, проте Яготинське БТІ не було стороною як третейської угоди, так і стороною при розгляді вказаної справи третейським судом. Також не залучалась при розгляді вказаної справи і Яготинська міська рада, хоча на земельній ділянці належній міській раді, були зведені акти нерухомості без відповідного на те дозволу. Крім цього, третейським судом було Оглянуто спір, що є йому непідвідомчий.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення.

Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт послався на те, що в той час коли ухвалювалось рішення третейського суду за законодавством він мав право розглядати спору між юридичними особами з таких правових підстав.

Разом з тим, колегія суддів не може прийняти цей довід до уваги, так як справа переглядалась у 2013 році, на момент її розгляду третейські суди таких повноважень не мали, а тому апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

На підставі вимог ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності фірма "С.М.К." відхилити.

Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 27 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції

Головуючий

Судді