Ухвала суду № 3460240, 24.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-20955/07 та К-5002/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

24 березня 2009 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

секретар судового засідання Патюк А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 24.03.09р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційні скаргиДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя наухвалу господарського суду м. Севастополя від 14.12.2006, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2007

у справі №20-12/171

за позовом ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт»

до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом про визнання недійсним рішення ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополяпро застосування пені за порушення терміну сплати валютної виручки. Позивач змінив позов та просив визнати недійсним рішення в частині нарахування пені в сумі 314.389,44грн. (а.с.14 т.2).

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 14.12.2006 призначена судова економічна експертиза та зупинено провадження по справі № 20-12/171.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 зазначену ухвалу господарського суду м. Севастополя від 14.12.2006 залишено без змін.

Постановою місцевого господарського суду від 02.07.2007 у справі №20-12/171 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 у справі №20-12/171, скасовано рішення господарського суду м. Севастополя від 02.07.2007 та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі: рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №4000032320/0 про застосування позивачу пені у розмірі 338.201,85 грн. визнано недійсним у частині пені в сумі 314.389,44грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення господарського суду м. Севастополя від 02.07.2007.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.03.2006 керівником Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Купченко І.Г. на підставі акту перевірки №101\10\23-123\30526231/38 від 09.03.2006 прийнято рішення №4000032320/0 про застосування позивачу пені у розмірі 338.201,85 грн. (а.с.23 т. 1).

Згідно акту перевірки, пеня у сумі 314.389,44грн. нарахована податковим органом тому, що за зовнішньоекономічним контрактом №402004\53 від 12.07.2004 виконавцем - позивачем 04.11.2004 було надано замовнику - компанії "Кіrgan Holding S.А" (Панама) послуги з ремонту теплоходу "Алина" вартістю 455.102 доларів США, строк сплати яких до 02.02.2005. Однак 50.424 долара США нерезидентом позивачу не сплачені; податковим органом не прийняті до уваги протоколи узгодження та взаємозаліку, тому що не підтверджений борг позивача перед нерезидентом, та звертання позивача з позовом до Морської арбітражної комісії, тому що справа закрита, у зв'язку з відмовою сторін від позовів (а.с.14-17 т.1).

Судами також встановлено, що позивач не оспорює факт надання послуг та неперерахування нерезидентом 50.424 доларів США, однак вважає, що своєчасно -1 лютого 2005 року між сторонами здійснений взаємозалік взаємних однорідних вимог, що є сплатою валютної виручки, крім того позивач до закінчення строку отримання валютної виручки звернувся з позовом до нерезидента про стягнення вказаної суми виручки, справа закрита, у зв'язку з відмовою сторін від позову, що сталося через здійснення вказаного взаємозаліку.

Письмові докази - контракт з додатковими угодами, акт приймання-передачі, виконавча ремонтна відомість, виконавчий перелік матеріалів, вантажні митні декларації, документи про оплату підтверджують, що позивач надав нерезиденту послуги, за які нерезидент не перерахував безготівкою чи готівкою 50.424 доларів США (а.с.29-74, 76-108 т.1, 27-35 т.2).

З листа позивача до нерезидента та протоколу узгодження та взаємозаліку фінансових зобов'язань вбачається, що 01.02.2005 за ініціативою позивача сторони контракту здійснили залік грошових зобов'язань - погашений борг компанії "Кіrgan Holding S.А" перед позивачем по контракту №402004\53 від 12.07.2004 в сумі 54.195 доларів США, і борг позивача перед компанією "Кіrgan Holding S.А" за тим же контрактом в сумі 66.290 доларів США (а.с.75 т. 1,26 т.2).

Відповідно до постанови Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 17.11.2005 по справі МАК №Зп\2005 товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" 26.012005 звернулося з позовом про стягнення з компанії "Кіrgan Holding S.А" 50.424 доларів США по контракту №402004\53 та додатково 18.867,67 доларів США. Відповідач позов не визнав через неналежне виконання позивачем договірних зобов'язань (неякісний і несвоєчасний ремонт судна) та надав зустрічний позов про стягнення 825.510,20 доларів США, у тому числі 11.998 доларів США боргу. Позивач зустрічний позов не визнав. Однак за заявами сторін про відмову від позовних заяв провадження по справі були припинено (а.с. 29-34 т.3).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно довідок та декларацій валютних цінностей, після здійснення взаємозаліку позивач декларував знаходження за кордоном валютних цінностей з ремонту теплоходу "Алина" по замовленню компанії "Кіrgan Holding S.А", вказаний контракт знаходиться на обліку в банківській установі через наявність боргу в сумі 50.424 доларів США (а.с.20-25 т.1, 42 , 58-83 т.2).

З матеріалів справи вбачається, що згідно висновку судової економічної експертизи, не підтверджуються висновки акту перевірки відповідача про порушення строку зарахування валютної виручки (а.с.11-18 т.3).

Відповідно до статті 1 і частини 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 (з змінами, далі Закон України №185/94-ВР), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню в терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з моменту підписання акта, що засвідчує надання послуг, за порушення цього терміну стягується пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №959-ХІІ від 16.04.1991 (з змінами на час здіснення взаємозаліку), всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам. А статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання за заявою одної із сторін можуть припинятися зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Як слідує з листа позивача, протоколу узгодження та взаємозаліку, постанови Морської арбітражної комісії між позивачем та вказаним нерезидентом існували взаємні грошові зобов'язання, які були припинені шляхом їх взаємного зарахування (а.с.75 т.1, 26, 29-34 т.2).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з думкою суду другої інстанції, що вимога податкового органу про надання додаткових доказів боргу позивача перед нерезидентом не заснована на законі.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судова колегія звертає увагу також на те, що постановою Морської арбітражної комісії справа була закрита через відмову позивача від позову через виконання відповідачем позовних вимог (шляхом зарахування зустрічних вимог), що фактично підтверджує задоволення відповідачем позовних вимог. А тому, як вірно зазначено апеляційним судом, такі події звільняють позивача від сплати пені.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя задоволенню не підлягає, а постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 у справі №20-12/171 - без змін залишається без змін. Також не підлягають скасуванню ухвала господарського суду м. Севастополя від 14.12.2006 та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 як такі, що відповідають вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2007, ухвалу господарського суду м. Севастополя від 14.12.2006 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у справі №20-12/171 залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваН.Є. МаринчакО.М.Нечитайло

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар