Ухвала суду № 34602275, 17.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1000/13-а

17.10.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь"- Авдєєв Олексій Іванович, довіреність № 1Ю від 12.01.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі- Таточенко Інна Віталіївна, довіреність № 21/9/27-05-10-25 від 29.08.13

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А. ) від 14.06.13 у справі № 827/1000/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" (вул. Шостака, 7,Севастополь,99045)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 14.06.13 у справі № 827/1000/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій неправомірними, - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 22 лютого 2013 року № 000002222 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 16 666 грн. 66 коп., у тому числі за основним платежем - 13 333 грн. 33 коп., за штрафними санкціями - 3 333 грн. 33 коп.; податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 22 лютого 2013 року № 000001222 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» від'ємного значення суми податку на додану вартість за період вересень - грудень 2010 року у загальному розмірі 127 911 грн. 00 коп.; податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 22 лютого 2013 року № 000004222 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком при прибуток у розмірі 275 000 грн. 00 коп.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 14.06.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 17.10.13 року представник апелянта скаргу підтримала, просила задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив у задоволенні відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бренд Строй» та Приватним підприємство «Габарит-Груп» за 2010 рік.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 23.11.2012 року № 1433/22-212/32057566/31, у якому зафіксовані, зокрема, порушення позивачем статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, внеаслідок чого, правочини, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» з Приватним підприємством «Габарит-Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Бренд Строй» у періоді, що перевірявся, мають ознаки нікчемності та є нікчемними; порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 55 000 грн. 00 коп., у тому числі у березні 2010 року на суму 13 333 грн. 33 коп., у вересні 2010 року на суму 41 666 грн. 67 коп.; порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 68 750 грн. 00 коп.

На підставі акту перевірки від 23 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби 11 грудня 2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000060990 про донарахування податку на прибуток у розмірі 85 937 грн. 50 коп., у тому числі штрафні санкції - 17 187 грн. 50 коп., № 0000050990 про донарахування податку на додану вартість у загальному розмірі 68 750 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 55 000 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 13 750 грн. 00 коп.

На підставі рішення Державної податкової служби у м. Севастополі за результатами розгляду скарги платника Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби було прийнято податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року № 000002222 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 13 333 грн. 33 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 3 333 грн. 33 коп.; № 000001222 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 127 911 грн. 00 коп., № 000004222 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 275 000 грн. 00 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того що, при проведені перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач, дійшов необґрунтованих та недостовірних висновків щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення податку на додану вартість та податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги, зазначає наступне.

Апеляційним розглядом встановлено, що 17 вересня 2010 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бренд Строй» (виконавець) укладений договір поставки та встановлення устаткування для системи автоматичного підземного поливу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

За результатами виконання робіт сторонами договору підписані акти приймання виконаних робіт від 30 вересня 2010 року, складено довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року.

На підтвердження виконання робіт ТОВ «Бренд-Строй» виписано на адресу ТОВ «Професійний футбольний клуб «Севастополь» видаткову накладну від 23 вересня 2010 року № 1485 та податкові накладні від 23 вересня 2010 року № 1485 на суму 165 000 грн. 00 коп., від 30 вересня 2010 року № 1536 на суму 85 000 грн. 00 коп.

08 лютого 2010 року між Приватним підприємством «Габарит-Груп» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» (покупець) укладено договір № 6 на поставку устаткування.

На виконання зазначеного договору ПП «Габарит-Груп» було виписано на адресу позивача рахунок-фактуру № СФ-000001 від 25 лютого 2010 року, видаткову накладну № РН-0000001/64 від 25 лютого 2010 року, податкову накладну від 25 лютого 2010 року № 64 на суму 80000 грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість - 13 333 грн. 33 коп.

Виконання умов договору поставки також підтверджується звітами про використання коштів від 04 березня 2010 року, 05 березня 2010 року,09 березня 2010 року, 10 березня 2010 року, 11 березня 2010 року, 12 березня 2010 року, 15 березня 2010 року, 16 березня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Професійний футбольний клуб «Севастополь» здійснило оплату вартості виконаних робіт та придбаного товару, виконаних та поставлених ПП «Габарит-Груп» та ТОВ «Бренд-Строй», що підтверджується платіжним дорученням від 14 жовтня 2010 року, договором про переведення боргу від 13 жовтня 2010 року № 916 та відповідними фіскальними чеками.

Устаткування системи автоматизованого поливу стадіону, поставленого та встановленого ТОВ «Бренд-Строй», та електронне табло для стадіону, поставлене ПП «Габарит-Груп», введені в експлуатацію та зараховані на баланс ТОВ «ПФК «Севастополь» як об'єкти основних засобів, що підтверджується відповідними наказами від 25 лютого 2010 року та 30 вересня 2010 року, актами списання матеріалів та актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих, модернізованих об'єктів.

Як вбачається з акту перевірки, висновки про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства зроблені посадовими особами відповідача на підставі актів, складених податковими органами від 06 квітня 2012 року № 9/22/35941644 та №29/22/36165567 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Габарит-Груп» та ТОВ «Бренд Строй» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх вигляду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2012 року, а також на підставі матеріалів кримінальної справи, порушеної за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності: ТОВ «Бренд строй», ПП «Скипер», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ТОВ «БК «Акрополь», ПП «Базис Торг», ТОВ «Аквамарин», ПП «Евроградстрой», Фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Гранд-М», ПП «Райс-М», ПП «Грандпродукт», ПП «Сіті буд», ПП «Добре місто», ПП «Нантехімідж», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Тонар-Крим», ТОВ «Кримстройіндустрія», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ-Компані», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой», ПП «Мастер Торг», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у сприянні директору ТОВ «Союз КДС» в мінімізації ним податкових зобов'язань, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених cтаттею 28, частиною другою статті 205, частиною другою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вказаних матеріалів, органами Державної податкової служби та досудового слідства зроблено висновок про наявність в їх діяльності ознак фіктивності, передбачених статтею 55-1 Господарського кодексу України, відсутність факту реального придбання або продажу товарів чи послуг, та, як наслідок, нереальність проведених господарських операцій ПП «Габарит-Груп» та ТОВ «Бренд Строй» з контрагентами-покупцями та постачальниками за цей період.

З цього приводу, колегія суддів вказує наступне.

Згідно з підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Колегією суддів безперечно встановлено, що первинними бухгалтерськими документами позивача підтверджується фактичне виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами за цими операціями. Зауваження щодо правильності складання цих документів відсутні.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено поняття валових витрат виробництва та обігу, які мають бути враховані при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток. Також, вказана стаття містить застереження стосовно того, що до валових витрат відносяться лише ті витрати, які підтверджені відповідними документами, а придбаний товар/послуга використовуються у господарській діяльності платника.

Колегія суддів наголошує, що податковим органом, за його сумнівами у реальності операцій, не перевірявся факт наявності та використання позивачем придбаного товару (табло та поливального устаткування). Придбаний товар має специфічний характер та використовується позивачем при здійсненні ним своєї статутної та господарської діяльності. Господарські операції здійснені фактично, вони спричинили реальні зміни в активах позивача, що знайшло своє документальне відображення в регістрах податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документах бухгалтерського та податкового обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Таким чином, позивач підставно включив до складу валових витрат при формуванні об'єкту оподаткування, витрати на придбання товарів та послуг за угодами з ПП «Габарит-Груп» та ТОВ «Бренд Строй» за перевіряємий період.

Єдиною підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, яка містить всі необхідні реквізити, виписана платником ПДВ за господарськими операціями, пов'язаними з діяльністю платника (пп.7.4.5 ст.7 ЗУ "Про ПДВ", чинного у період, що перевірявся). Проте, наявність податкової накладної є єдиною, але не безумовною підставою для такого формування; необхідною умовою є фактичне виконання господарських операцій за укладеними угодами.

Як було зазначено вище, колегією суддів безперечно встановлено, що господарські операції, за якими позивачеві виписані податкові накладні та включені останнім до податкового кредиту у період, що перевірявся, мали "товарний" характер, угоди за такими операціями здійснені фактично, за ними настали правові наслідки, які спричинили зміни в активах позивача. Придбаний позивачем товар, призначений для використання у власній господарській діяльності та обліковується як основні засоби підприємства.

Обґрунтування податковим органом своїх висновків про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту актами про неможливість проведення зустрічних звірок Приватного підприємства «Габарит-Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Строй» колегія суддів вважає безпідставним з таких підстав.

Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп.75.1.2 ПК). Тобто, основною та визначальною ознакою перевірки є саме перевірка документів та даних, наданих платником податків та аж ніяк не актів про неможливість проведення перевірки інших платників податків.

Посилання податкового органу на наявність вироку Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2013 року у справі № 123/3318/13-к відносно особи, яка не є посадовою особою позивача або його контрагентів, не є належним доказом неправомірності позивача при здійсненні ним оподаткування в силу приписів ч.4 ст.72 КАС України.

Крім того, позивач у переліку підприємств, зазначених у вироку та якими вчинено ухилення від сплати податків, не значиться, а тому даний вирок не є обов'язковим для суду у даних спірних правовідносинах.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що платник податку не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Стосовно нікчемності правочинів, слід вказати на таке.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 228 Цивільного кодексу України, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, відповідно до частини другої статті 228 зазначеного Кодексу, є нікчемним.

Нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При визначенні правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, вирок суду як і рішення про визнання угод недійсними - відсутні.

Крім того, відповідачем не наведено жодного доводу та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки вірно встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, які, за висновками податкового органу були покладені в основу оскаржуваних рішень.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції та не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді, в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Державної податкової інспекції у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 14.06.13 у справі № 827/1003/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна