КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4576/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
01 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді : Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" до Переяслав-Хмельницької об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2011 року позивач - Комунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Переяслав-Хмельницької об"єднаної державної податкової інспекції , в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача, відображені в акті перевірки від 10.09.2009 р. №125 та розрахунку до нього, якими змінено призначення платежу підприємства з частини чистого прибутку за півріччя 2009 року на податок на прибуток за 1 квартал 2007 року;
- визнати протиправними дії відповідача, відображені в повідомленні від 17.08.2009 №110320006382322, яким сплачені позивачем кошти в сумі 7 774,00 грн. були розподілені та спрямовані на погашення неіснуючого податкового боргу та пені;
- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.09.2009 р. №0000681500/0 про нарахування і утримання штрафу в сумі 3 373,09 грн.;
- зобов'язати облікувати в картці особового рахунку підприємства з обліку сплати частини чистого прибутку за 2009 рік кошти, сплачені підприємством до бюджету платіжним дорученням від 30.07.2009 №116 в сумі 7 774,00 грн. за призначенням, зазначеним в платіжному дорученні як частина чистого прибутку за півріччя 2009 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року даний позов задоволено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" (код за ЄДРПОУ - №20598264), зареєстроване виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 05.04.1994, перереєстроване 15.06.2011 за №13581050012000140.
З 05.04.1994 р. позивач перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби за №214.
10 вересня 2009 року службовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку КП "Переяслав-Хмельницьктепломережа" щодо своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету за 1 квартал 2007 року.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 10.09.2009 №125, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати податку на прибуток.
На підставі акта перевірки від 10.09.2009 №125 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.09.2009 №0000681500/0, за яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50%, що становить 3 373,09 грн., у зв'язку із затримкою сплати податкового боргу в сумі 6 746,17 грн. на 819 днів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, регулюється Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (в редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (Закон втратив чинність з 1 січня 2011 року (згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, далі по тексту - Закон № 2181-III).
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Строки погашення податкового зобов'язання визначені п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), де зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, для подання податкової декларації.
Виходячи зі змісту пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.
Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» пп. 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Положенням підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничною строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону).
При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що 30 липня 2009 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію №9000597481 з розрахунком частини чистого прибутку за півріччя 2009 року з податковим зобов'язанням на суму 7 774,00 грн., а 17.08.2009 платіжним дорученням №1168 сплатив вищевказану суму до бюджету.
17.08.2009 позивачем було сплачено суму податкового боргу в розмірі 6 746,17 грн., нарахованого 21.05.2007 у відповідності до декларації з податку на прибуток підприємства від 10.05.2007 №3903.
28 грудня 2009 року на адресу КП Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" надійшло повідомлення № 110320006382322 від 17.08.2009 року, з якого позивач дізнався, що сплачені платіжним дорученням № 1168 грошові кошти в сумі 7 774,00 грн. були розподілені на погашення податкового боргу в розмірі 6 746,17 грн. та погашення пені в сумі 1 027,83 грн.
Відповідно до пункту 16.2 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.
Пунктом 16.4 статті 16 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 травня 2007 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року за № 3903, в якій підприємство самостійно визначило суму податкових зобов'язань в розмірі 110 882,00 грн.
Оскільки граничним терміном подачі податкової декларації за 1 квартал 2007 року є 10 травня 2007 року, то сплату податкових зобов'язань позивач мав здійснити саме у строк до 20 травня 2007 року.
Зважаючи на наявність в матеріалах справи копії платіжного доручення № 537 про сплату позивачем податкових зобов'язань в розмірі 110 882,00 грн. (з відміткою про його прийняття банківською установою 08.05.2007 року), колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачу штрафу в сумі 3 373,09 грн., по причині затримки ним сплати не існуючого податкового боргу в сумі 6 746,17 грн. на 819 днів.
За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
З підстав вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об"єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.
Судове рішення № 34602109, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4576/11/1070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: