Постанова № 34601282, 06.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.11.2013 р. справа №905/4088/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Стойки О.В. при секретарі Довгалюк К.Г.від позивача:Юрченко Є.О. - директор;від відповідача:Алтухова О.С. - за дов. №08-81/35д від 02.01.2013р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія»», м. Луганськ на рішення господарського суду Донецької областівід30.07.2013 р.у справі№ 905/4088/13 (суддя Величко Н.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія», м. Луганськдо відповідача Державного підприємства «Макіїввугілля», м. Макіївка Донецької областіпро стягнення 3% річних у розмірі 325 290 грн. 16 коп., інфляційних у розмірі 154 114 грн. 24 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія», м. Луганськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства «Макіїввугілля», м. Макіївка Донецької області про стягнення 3% річних у розмірі 325 290 грн. 16 коп., інфляційних у розмірі 154 114 грн. 24 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.07.2013 р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія», м. Луганськ до Державного підприємства «Макіїввугілля», м. Макіївка Донецької області про стягнення 3% річних у розмірі 325 290 грн. 16 коп., інфляційних у розмірі 154 114 грн. 24 коп. було відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія», м. Луганськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 30.07.13 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні, яке відкладалося, представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/4088/13 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2010 року між Приватним акціонерним товариством "Луганська вугільна компанія" (виконавець) та Державним підприємством "Макіїввугілля" (замовник) було укладено договір на переробку рядового вугілля № 165, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого замовник передав на переробку виконавцю рядове вугілля згідно додатку №1 для збагачення на ЗАТ "Криворіжське", ДЗФ "Михайлівська", ВАТ ДЗФ "Білоріченська", ПАТ ДЗФ "Луганська" по станціях примикання ст.Стаханов, ст.Мар'ївка, ст.Сборна, ст.Технікум Донецької залізниці відповідно, а виконавець зобов»язався приймати вугілля, збагачувати і передати замовнику продукти збагачення концентрат, на станції примикання до ЗФ - переробнику.

Відповідно до п. 5.2 договору, відповідач (замовник) зобов'язався проводити оплату за послуги по збагаченню упродовж 120 календарних днів з дати підписання акта виконаних робіт.

На виконання умов цього договору Приватним акціонерним товариством "Луганська вугільна компанія" виконувались роботи по збагаченню вугілля, що підтверджується відповідними актами здачі - приймання робіт, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

05.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська вугільна компанія" (цесіонарій) та Приватним акціонерним товариством "Луганська вугільна компанія" (цедент) був укладений договір про відступлення права вимоги № 634/05, згідно п.1 якого договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, цедентом цесіонарієві права вимоги, належного цедентові, в межах яких цесіонарій стає кредитором за договором №165 від 07.07.2010 року, укладеним між цедентом та ДП «Макіїввугілля".

Відповідно до п. 2 договору, цесіонарій набув право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків, а саме, сплатити на розрахунковий рахунок цесіонарія грошові кошти в розмірі 2 961 441 грн. 73 коп.

Згідно п. 3 договору, цедент зобов'язався надати цесінарію всі документи, пов'язані з відступленням права вимоги, а саме договір на переробку давальницької сировини №165 від 07.07.2010 року, укладений між цедентом та боржником та іншу первісну документацію, що підтверджує наявність у боржника боргу перед цедентом в сумі 2961441 грн. 73 коп.

Листом №152105/11а від 05.05.2011 року Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія» (первісний кредитор) повідомило відповідача про заміну кредитора у зобов»язанні та необхідність сплатити новому кредитору суму у розмірі 2 961 441 грн. 73 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.12.2011 року у справі № 24/310 було встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 165 на переробку рядового вугілля від 07.07.2010 року та стягнуто з Державного підприємства «Макіїввугілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія» борг в сумі 2 961 441 грн. 73 коп.

Враховуючи те, що до теперішнього часу рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2011 року у справі №24/310 відповідачем не виконано, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 154 114 грн. 24 коп. та 3% річних у розмірі 325 290 грн. 16 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Нормою ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.12.2011 року у справі № 24/310 було встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 165 на переробку рядового вугілля від 07.07.2010 року та факт наявності боргу відповідача у розмірі 2 961 441 грн. 73 коп.

В підтвердження позовних вимог позивач надав суду першої інстанції рішення господарського суду Донецької області, розрахунки позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №165 на переробку рядового вугілля від 07.07.2010 року становила суму у розмірі 2 961 441 грн. 73 коп.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 154 114 грн. 24 коп. та 3% річних у розмірі 325 290 грн. 16 коп.

У відповідності до норми ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що господарським судом правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 325 290 грн. 16 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання за період з 29.11.2010 р. по 01.06.2013р. та інфляційні у розмірі 154 114 грн. 24 коп. як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, але з підстав недоведеності заявлених позовних вимог в частині визначення в розрахунку конкретних дат початку виникнення у відповідача саме перед позивачем прострочки виконання грошового зобов»язання.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 30.07.2013 р. у справі № 905/4088/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія»», м. Луганськ на рішення господарського суду Донецької області від 30.07.2013 р. у справі № 905/4088/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 30.07.2013 р. у справі № 905/4088/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Довгалюк К.Г.