Ухвала суду № 3460115, 04.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                             №К-36067/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2009  Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.  

суддів                            Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Сергейчука О.А.

                                       Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.           

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної  податкової інспекції у Городоцькому районі

на ухвалу    Львівського  апеляційного господарського суду від 08.11.2006 та постанову Господарського суду Львівської області від 17.05.2006 

у справі№5/399-19/88а

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Ком»

до  Державної  податкової інспекції у Городоцькому районі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:                                               

Постановою Господарського суду Львівської області  від 17.05.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2006, позов ТОВ «Ю.Ком» задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001632200/0 від 07.03.2006 про донарахування  податкового зобов’язання за платежем – податок на прибуток в розмірі 15514,92 грн.

Судові рішення обґрунтовані тим, що згідно з п.18.1 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено  інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Позивачем подано довідку про місце проживання або місцезнаходження для податкових цілей (сертифікат резидента) від 04.05.2006, видану Другим управлінням казначейства м.Тарнув (Республіка Польща), якою  підтверджено місцезнаходження повного товариства «Купец» на території Республіки Польща та поширення на неї положень Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща «Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень», що є підставою для звільнення від оподаткування в Україні оспорюваних видів доходу нерезидента.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій  ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового рішення  без зазначення якого саме, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач  заперечень на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідачем проведено планову документальну перевірку дотримання  позивачем вимог податкового та валютного законодавства  за період з 01.10.2004 по 31.12.2005, за наслідками якої складено акт №20/23-32681956 від 27.02.2006.

Перевіркою встановлено, що між позивачем та польською фірмою «KupiecSp.J» укладено договір  про надання транспортних послуг у внутрішньому та міжнародному сполученні №22/08/05. Польською фірмою «KupiecSp.J» були надані послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 15260 євро/92916,21 грн. та 110 дол.США/555,54 грн. За надані послуги нерезиденту позивачем було перераховано 14060 євро/85638,55 грн. та 110 дол.США/555,50 грн.

При цьому відповідачем зроблено висновок про  порушення позивачем  вимог п.13.5 ст.13 та п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме неперерахування до бюджету податку з фрахту сплаченого нерезиденту на загальну суму 5171,64 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення  №0001632200/0 від 07.03.2006, яким позивачу  визначено суму податкового зобов’язання за платежем – податок на прибуток у розмірі 15514,92 грн., у т.ч. 5171,64 грн. – основний платіж та 10343,28 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до норм національного законодавства України, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно  п.1 ст.8 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща «Про уникнення  подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень» від 12.01.1993, прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових і повітряних суден, дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись лише в цій Державі.

Таким чином, судами зроблено правильний висновок, що прибутки від міжнародних перевезень, отримані польською фірмою, згідно з положеннями вищезазначеної Конвенції, повинні оподатковуватись у Республіці Польща.

Щодо посилань відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №470 від 06.05.2001 про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування  доходів із джерелом  їх походження з України, яка зобов’язує нерезидентів подавати довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором, довідка  видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за встановленою формою або згідно із законодавством такої країни, то судами попередніх інстанцій надана їм належна оцінка.

Зокрема, встановлено наявність у позивача Довідки про місце проживання або місцезнаходження для податкових цілей (сертифікат резидента) від 04.05.2006, видану Другим управлінням казначейства м.Тарнув (Республіка Польща), якою підтверджено місцезнаходження повного товариства «Купец» на території Республіки Польща  та поширення на неї положень Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща «Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень», а також довідки від 16.10.2005, яка підтверджує аналогічні обставини.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятих у справі рішень, оскільки не доводять наявності у позивача обов’язку сплати визначених податкових зобов’язань.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргуДержавної  податкової інспекції у Городоцькому районі відхилити, а ухвалу    Львівського  апеляційного господарського суду від 08.11.2006 та постанову Господарського суду Львівської області від 17.05.2006  залишити без змін.

            Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                        Л.В.Ланченко 

                                 Судді                                                                  О.М.Нечитайло                                                                                                          

                                                                                                             Н.Г.Пилипчук                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  О.А.Сергейчук

                                                                                                             О.І.Степашко